Ухвала суду № 56185696, 24.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 876/8441/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Богдан А.О.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинського підприємства теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомун-енерго» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року в адміністративній справі № 803/1557/15 за позовом Володимир-Волинського підприємства теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» до Володимир-Во-линської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року Володимир-Волинське підприємство теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» (надалі Підприємство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (надалі Володимир-Волинська ОДПІ) від 12.05.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення Підприємству грошового зобовязання з податку на додану вартість (надалі ПДВ) на суму 856 993,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкова декларація з ПДВ Підприємством була заповнена відповідно до вимог Податкового кодексу України (надалі ПК України) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржив позивач, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобовязань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Разом з тим, відповідно до підпункту 187.7 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобовязань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобовязаннями перед бюджетом.

Підпунктом 187.10 цієї ж статті встановлено, що платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, обєднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобовязань та податкового кредиту за касовим методом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1 та 200.2 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобовязань, перераховує суми податку до бюджету.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 17 квітня 2015 року посадовою особою Володимир-Волинської ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за лютий 2015 року Підприємства, про що складено акт від того ж числа за № 349/15-05384488 (надалі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Підприємством вимог пунктів 187.1, 187.7 та 187.10 статті 187, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 ПК України; пункту 5 розділу ІХ, підпункту 8 пункту 5 розділу V Порядку подання податкової звітності з ПДВ.

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень Володимир-Волинська ОДПІ 12.05.2015 року винесла податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № НОМЕР_1, яким збільшила Підприємству грошове зобовязання з ПДВ на загальну суму 856 993,50 грн, в т.ч.: 571 329,00 грн за основним платежем та 285 664,5,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.42).

Порядок подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 (у редакції наказу від 23.01.2015 року), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 1267/26044 (надалі Порядок № 966).

Відповідно до пункту 5 розділу ІХ Порядку № 966 у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначаються:

у графі 1 звітний (податковий) період, у якому виникла сума відємного значення;

у графах 2 6 суми залишку відємного значення податку попередніх податкових періодів станом на початок поточного звітного періоду в розрізі виду такого відємного значення.

У графах 2 6 (Д2) (додаток 2) за лютий 2015 року (І квартал 2015 року) зазначаються суми відємного значення, що підлягають зарахуванню до звітного (податкового) кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року/ ІV квартал 2014 року); суми залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / ІV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.

У графі 6 (Д2) (додаток 2) наступних звітних (податкових) періодів зазначаються дані графи 14 (Д2) (додаток 2) за попередній звітний (податковий) період.

Значення рядка «Усього, в т.ч.:» графи 6 переноситься до рядка 26 декларації за поточний звітний (податковий) період;

у графі 7 сума залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Значення рядка «Усього, в т.ч.:» переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду;

у графах 8 10 показники податкових повідомлень-рішень, на підставі яких збільшується/зменшується залишок відємного значення за результатами перевірки контролюючого органу;

у графі 11 сума збільшення/зменшення на підставі уточнюючих розрахунків, поданих до декларацій за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року;

у графі 12 сума частини залишку відємного значення податку попередніх звітних (податкових) періодів, фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;

у графі 13 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2));

у графі 14 сума залишку непогашеного відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.

Значення рядка «Усього, в т.ч.:» графи 14 переноситься до рядка 31 декларації.

За приписами підпункту 8 пункту 5 розділу V Порядку № 966 рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3статті 200-1 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/ розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення.

Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Також, пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, відємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1статті 200 цього Кодексу, та залишок відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року: або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого відємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку; або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Із матеріалів перевірки та інших матеріалів справи видно, що згідно інтегрованої картки платника податків станом на 02.03.2015 року ним нараховано ПДВ в сумі 94 810,10 грн по декларації за січень 2015 року та є передплата в сумі 1 466 169,33 грн. Станом на 02.04.2015 року нарахування по декларації за лютий 2015 року відсутні, переплата в сумі 1 466 169,33 грн, яка виникла в результаті заявлення до відшкодування в рахунок майбутніх платежів, була знята з обліку в інтегрованій картці платника податків у звязку з відображенням її в графі 4 таблиці 1 додатка 2 до декларації за лютий 2015 року «суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобовязань податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року».

У декларації з ПДВ за лютий 2015 року (а.с.23 28) Підприємство, в порушення приписів пункту 5 розділу ІХ, підпункту 8 пункту 5 розділу V Порядку, в графі 7 («Сума залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному податковому періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну...») Додатку 2 таблиці 1 відобразило суму ПДВ в розмірі 571 329,00 грн, яку перенесено до рядків 20.2 та 27 («Сума залишку відємного значення попередніх звітних періодів...») декларації за лютий 2015 року.

Внаслідок цього було занижено ПДВ на вказану суму, що мала бути відображена в рядках 25 («Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду...») та 25.1 («сплачується до бюджету») декларації за лютий 2015 року і збільшено реєстраційну суму, на яку має право зареєструвати податкові накладні 31.03.2015 відповідно до пункту 33 «а» підрозділу 2 розділу XX ПК України в додатку 2 до декларації за лютий 2015 року.

Проте, вказана сума може бути використана платником в декларації за березень 2015 року в графі 7 таблиці 1 додатка 2 до декларації за березень 2015 року та перенесена до рядка 20.2 розділу III такої декларації.

Наявними у справі доказами підтверджено, що дії Підприємства призвели до заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 571 329,00 грн, тому колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а вимоги апеляційної скарги є безпідставними і такими, що суперечать приписам нормативно-правових актів (зі змінами, у звязку з введенням електронного адміністрування ПДВ).

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Володимир-Волинського підприємства теплових мереж «Володимир-Волинськтеплокомуненерго» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року в адміністративній справі № 803/1557/15 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді О.М.Довгополов

ОСОБА_4

Ухвала в повному обсязі складена 29 лютого 2016 року.