Постанова № 56185514, 25.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Справа № 876/919/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області до Будівельного центру «Кляштор» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

08 листопада 2013 року управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області (далі - управління ДСНС у Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до будівельного центру «Кляштор» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме зупинення експлуатації будівельного центру «Кляштор» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей щляхом опечатування вхідних дверей. Позивач також просив суд покласти на управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області обов'язок щодо забезпечення (контролю) виконання рішення.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівельного центру «Кляштор» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до усунення порушень в повному обсязі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодився фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову і відмовити у задоволенні позову. Апелянт, зокрема, зазначив, що не являється власником торгівельного центру «Кляштор», він належить іншій особі, яка не залучена до участі у справі. Вважає, що відповідати за безпеку вказаного приміщення і за зупинення його експлуатації не може.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.

Представник позивача у судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом встановлено, що 8 серпня 2013 року року на підставі наказу № 95 від 18 липня 2013 року посадовими особами Коломийського міського районного відділу управління ДСНС в Івано-Франківській області проведено планову перевірку будівельного центру «Кляштор» з метою додержання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб. За результатами перевірки складено акт №34 від 08.08.2013 року, яким встановлено порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 р. № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. за № 1480/10009 (далі - НАПБ А 01.001-2004), а саме: не проведено вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій горищного приміщення будівельного центру; не виведено автоматичну пожежну сигналізацію на пульт централізованого спостереження; не проводиться перевірка пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на півроку шляхом пуску води реєстрацією в спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; не демонтовано горюче оздоблення стін на шляхах евакуації (сходовій клітці); допускається встановлення на вікнах глухих гратів; не проведено замір опору ізоляції електромережі; допускається експлуатація тимчасових електромереж в торговому залі; допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах в приміщенні складу та кладової на 2-му поверсі; не встановлено електророзетки на горючих конструкціях із підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату не менше 0,01 м; не очищуються всі приміщення від горючого сміття (а.с. 36-41).

На підставі цього акта позивачем винесено припис № 36 від 08 серпня 2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 вжити заходи з метою усунення порушень, зафіксованих у акті у строк до 08 жовтня 2013 року (а.с. 33-34).

23 жовтня 2013 року посадовими особами Державної служби України з надзвичайних ситуацій проведено позапланову перевірку будівельного центру «Кляштор» з метою перевірки виконання припису (а.с. 12-17).

За результатами даної перевірки складено акт № 113 від 23 жовтня 2013 року, яким встановлено, що порушення, зазначені в приписі № 36 від 08.08.2013 року, відповідач не усунув (а.с. 18-32).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 р. №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пункт 3 зазначеного Положення встановлює, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

В силу частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову до ОСОБА_1 з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, будівельний центр «Кляштоф» не є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактично це є назвою магазину.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 7 липня 2003 року власником магазину за адресою: АДРЕСА_1 є громадянка ОСОБА_3.

Згідно наявних у матеріалах справи договорів вищевказана особа передала частину приміщень за цією адресою в оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Згідно ж копії договору оренди приміщення площею 440 кв.м з підприємцем ОСОБА_1, ця угода не підписана.

Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 10 листопада 2011 року мала місце реконструкція об'єкта нерухомості ОСОБА_3 і площа після реконструкції становить 4388,9 кв.м. Разом з тим, доказів реєстрації права власності у встановленому порядку на вищевказане приміщення не надано.

Отже, відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є власником Будівельного центру «Кляштор».

Відповідно до вимог частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Отже, позовні вимоги пред'явлені не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом. Адже, оскільки власником магазину є ОСОБА_3, підприємець ОСОБА_1 не має законних підстав вчиняти дії щодо припинення експлуатації об'єкту, який йому не належить.

Позивач при здійсненні перевірок повинен був з'ясувати ці обставини та подати позов до суду до власника об'єкту.

Суд першої інстанції залишив ці обставини поза увагою, не з'ясував, кому належить магазин та не залучив власника об'єкту - ОСОБА_3 до участі у справі в якості відповідача.

На стадії апеляційного розгляду згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України суд позбавлений можливості здійснити заміну неналежного відповідача та залучити належного.

Отже, підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівельного центру «Кляштор» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який не є власником або керівником вищевказаного об'єкту, немає.

Враховуюч викладене, доводи апеляційної скарги є підставними.

Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та прийняття нової - про відмову в позові до підприємця ОСОБА_4

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 1 березня 2016 року.