Ухвала суду № 56185465, 25.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 р. Справа № 876/10670/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука АІ.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Енергія Плюс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Енергія Плюс» до Самбірської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів ( тепер ДФС) у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ПП «Енергія Плюс» 27.08.2014 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Самбірської ОДПІ ГУ ДФ у Львівській області за № НОМЕР_1 від 05.03.2014 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 1 584 249,00 грн., в тому числі за основним платежем 1 056 166,00 грн. та за штрафними санкціями 528083,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПП «Енергія Плюс» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що перевірка ПП «Енергія Плюс» проводилася за період 2008-2009 років, на момент винесення оскаржуваного повідомлення-рішення закінчився строк давності для визначення податкових зобовязань, передбачений ст. 102 ПКУ. Апелянт, також, зазначає, що вироком Камянка-Бузького районного суду Львівської області від 26.04.2013 року у справі № 1311/2140/12 директора ПП «Енергія Плюс» визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України(службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки), а не за ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України), що не звільняє податковий орган від дотримання строків давності.

В ході розгляду справи в порядку процесуального правонаступництва відповідно було замінено відповідача: Самбірську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області на Самбірську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ПП «Енергія Плюс», код ЄДРПОУ 32703801, зареєстроване 14.04.2004 року виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області за адресою: 81400, АДРЕСА_1. 23.04.2011 року взято на облік платників податків за № 26 в Самбірській ОДПІ у Львівській області, є платником ПДВ з 06.05.2004 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Енергія Плюс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Укр-енерго менеджмент», ПП «Родоніт» та ПП Будівельна фірма «Віалекс» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року складено акт № 67/22-00/32703801 від 28.04.2012 року.

На підставі акта перевірки, яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3 та 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1056166,14 грн., у тому числі за травень 2008 року -на суму 23052,40 грн., за червень 2008 року - на суму 128054,76 грн., за липень 2008 року - на суму 78885,20 грн., за серпень 2008 року - на суму 114322,84грн., за вересень 2008 року - на суму 143401,41 грн., за жовтень 2008 року - на суму 144329,26 грн., за листопад 2008 року - на суму 411330,76 грн., за січень 2009 року - на суму 12789,51грн., прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 року №0000502300.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятого податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014 року №0050502300.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно з пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України позапланова виїзна перевірки проводиться якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

За результатами таких перевірок, у відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобовязання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення з результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Підпунктом 58.4 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, контролюючий орган зобов'язаний визначити платнику податків відповідні податкові зобов'язання, штрафні (фінансові) санкції.

При цьому складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду або винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Судом встановлено, що 07.02.14 листом № 1826/13-01-09-00-16 слідче управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Львівській області направлено Самбірській ОДПІ у Львівській області вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 26.04.2013 року у справі №1311/2140/12, яким директора ПП «Енергія-Плюс» ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки).

Вищезазначений вирок отримано Самбірською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 19.02.2014 року №676/8, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

На підставі акта перевірки, яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3 та 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.4, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 року №0000502300, яке було прийняте керівником Самбірської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення, що набрало законної сили.

Посилання апелянта на те, що посадову особу засуджено за службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки, як на підставу пропуску строку податковим органом, колегія не бере до уваги, так як кримінальна справа розслідувалась і була передана до суду саме за ухилення від сплати податків(ст. 212 КК України),відтак податковий орган об»єктивно не мав право виносити податкове повідомлення рішення до отримання судового вироку.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що твердження позивача про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням строків, передбачених Податковим кодексом України не заслуговують на увагу, оскільки таке прийняте 05.03.2014 року, тобто в межах десятиденного строку.

Разом з тим, ненадіслання разом з податковим повідомленням-рішенням розрахунку штрафних (фінансових) санкцій не може бути самостійною підставою для скасування подадаткового повідомлення-рішення, що також вірно враховано судом першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності та у встановлені строки надіслання платнику податків оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів переконана, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Енергія Плюс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі №813/5970/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

ОСОБА_3

Ухвала у повному обсязі складена 01.03.2016 року