Ухвала суду № 56185358, 18.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 січня 2016 рокусправа № 808/4115/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби

на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» до ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2015 року позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» (далі по тексту - ТОВ «Логіст-Хім») звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту ОСОБА_1 митниці ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року адміністративний позов ТОВ «Логіст-Хім» до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 митниця ДФС оскаржила її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог ч. 3 ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом ОСОБА_1 митницею ДФС в апеляційній скарзі не зазначено чи бажає представник апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС та з порушенням ч. 6 ст. 187 КАС України, зокрема: апелянтом ОСОБА_1 митницею ДФС до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом не майнового характеру до суду апеляційної інстанції (посилання апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року № 21-598а15 відповідно до змісту якої, якщо на момент подання адміністративного позову до суду першої інстанції органи Державної фіскальної служби, відповідно до приписів ст.5 Закону України «Про судовий збір», були звільнені від сплати судового збору, то ставка судового збору, яка необхідна для обчислення збору за подання його апеляційної скарги потрібна становити 0 грн., суддею визнані безпідставними).

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_1 митниці ДФС на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року залишена без руху, у звязку з не відповідністю вимогам ст. 187 КАС України та апелянту ОСОБА_1 митниці ДФС надано строк до 15 січня 2016 року на їх виправлення, а саме: апелянту ОСОБА_1 митниці ДФС пропонувалось в строк до 15 січня 2016 року повідомити суду апеляційної інстанції чи бажає представник апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС та надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом не майнового характеру до суду апеляційної інстанції на суму 80 грн. 39 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС 31 грудня 2015 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року в строк до 15 січня 2016 року виконана апелянтом ОСОБА_1 митницею ДФС не в повному обсязі, зазначені недоліки апелентом ОСОБА_1 митницею ДФС в строк до 15 січня 2016 року усунені частково, з яких вбачається наступне.

12 січня 2016 року від апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення, на думку апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС, недоліків апеляційної скарги, відповідно до змісту якого, на виконання вимог ч. 3 ст. 187 КАС України, апелянтом ОСОБА_1 митницею ДФС зазначено про бажання представника апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом ОСОБА_1 митницею ДФС знов ж таки не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом не майнового характеру до суду апеляційної інстанції.

Натомість, клопотання апелента ОСОБА_1 митниці ДФС, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 січня 2016 року, містить вимогу, відповідно до змісту якої апелянт ОСОБА_1 митниця ДФС звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про звільнення апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом не майнового характеру до суду апеляційної інстанції, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вказуючи, що апелянт ОСОБА_1 митниця ДФС є бюджетною, неприбутковою організацією, має скрутний матеріальний стан через відсутність відповідного фінансування з боку держави та арештовані рахунки. Крім того, до 01.09.2015 року органи Державної фіскальної служби відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) були звільнені від його сплати, у звязка з чим бюджетом на 2015 рік кошти на сплату судового збору органам Державної фіскальної служби передбачені не були.

Розглянувши клопотання апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 січня 2016 року, про звільнення апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, органи Державної фіскальної служби були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання субєкта владних повноважень на відсутність фінансування для сплати судового збору є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ОСОБА_1 митниця ДФС не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обовязок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання ОСОБА_1 митниці ДФС в своєму клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 січня 2016 року, на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Суддя критично оцінює надане апелянтом ОСОБА_1 митницею ДФС клопотання, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 січня 2016 року, про звільнення апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ОСОБА_1 митниця ДФС виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обовязки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, наведені в клопотанні, яке надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 12 січня 2016 року, підстави для звільнення від сплати судового збору не є поважними, у звязку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 17 грудня 2015 року.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як субєкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта ОСОБА_1 митниці ДФС на адресу суду апеляційної інстанції станом на 18 січня 2016 року не надійшло.

Враховуючи наявність вказаних недоліків, відсутність документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції на суму 80 грн. 39 коп. на підтвердження сплати судового збору станом на 18 січня 2016 року, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 митниці ДФС на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту ОСОБА_1 митниці ДФС.

Керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» до ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення вважати неподаною та повернути апелянту ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Суддя Т.С. Прокопчук