Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2015 року Справа № П/811/1799/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства Креатив
до відповідачів Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про скасування податкового повідомлення-рішення.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство Креатив (далі позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі відповідач), у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2015 року №0000292204.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства Креатив, податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами, а відтак протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, у яких позов не визнав у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що позаплановою перевіркою Приватного акціонерного товариства Креатив по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ „Світ Олія, ТОВ „Дізфорс , ТОВ „Східенергогруп виявлено укладення позивачем угод з вищезазначеними контрагентами без мети настання реальних наслідків, спрямованих лише на отримання податкових вигод та, як наслідок, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ (Т.4, а.с.146-150).
З огляду на неприбуття у судове засідання сторін та подання представниками позивача і відповідача клопотань про розгляд справи без їх участі, керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні за наявними матеріалами (Т.4, а.с. 204, 225).
На підставі ухвали суду від 15 вересня 2015 року суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство Креатив зареєстроване як юридична особа 08 липня 1994 року.
У період з 20 по 26 січня 2015 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства Креатив з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Світ Олія за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року, ТОВ „Дізфорс за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року та ТОВ „Східенергогруп за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року.
За результатами перевірки податковий орган склав Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 30 січня 2015 року №15/11-23-22-04/31146251, згідно якого дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 5435289,00 грн. за березень 2014 року на суму 140633,00 грн., за квітень 2015 року на суму 348100,00 грн., за вересень 2014 року на суму 4914384,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 32172,00 грн. (Т.1,а.с.9-37).
На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2015 року №0000292204, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 8152934,00 грн. (за основним платежем 5435289,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2717645,00 грн.) (Т.1, а.с.38).
Як вбачається матеріалів справи, оскаржене податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного формування такого кредиту за господарськими операціями з ТОВ „Світ Олія, ТОВ „Дізфорс , ТОВ „Східенергогруп, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.
З аналізу наведених правових норм у їх системному звязку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ „Світ Олія, ТОВ „Дізфорс, ТОВ „Східенергогруп у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.
Судом зясовано такі обставини.
Видами діяльності Приватного акціонерного товариства Креатив за КВЕД є, зокрема, виробництво нерафінованих олій та жирів (15.41.0), виробництво рафінованих олій та жирів (15.42.0), виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів (14.43.0), неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами (51.39.0).
У користуванні Приватного акціонерного товариства Креатив перебуває майно цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою проспект Промисловий, 19, м.Кіровоград (Т.4,а.с.104-119).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ „Східенергогруп судом встановлено наступне.
01 вересня 2014 року,03 вересня 2014 року, 11 вересня 2014 року, 26 вересня 2014 року, 29 вересня 2014 року, 25 вересня 2014 року між ПрАТ Креатив (покупець) та ТОВ „Східенергогруп (продавець) було укладено договори поставки №С14-00502, С14-00244, №С-14-00416, №С14-00402, №С14-00259, С14-00136,(Т.1,а.с.56-61,158-160,181-182,226-228; Т.2,а.с.1-3,25-27).
На виконання умов вказаного договору у вересні 2014 року позивач придбав у ТОВ„Східенергогруп насіння соняшнику урожаю 2014 року на загальну суму 12572 908,44 грн. (із них ПДВ 2 310 484,77 грн).
Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням (Т.1,а.с.62-63,160а,183,229-229а; Т.2,а.с.4-6,28-35).
Факт отримання позивачем пального підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 03 вересня 2014 року №19, 20,21,1,3,2, від 02 вересня 2014 року №18, від 04 вересня 2014 року №22,23,6,5,4,7, від 05 вересня 2014 року №24,25,52, від 30 вересня 2014 року №64,65,63,62, від 26 вересня 2014 року №55,54,56,52,53, від 27 вересня 2014 року №57, від 25 вересня 2014 року №51,50, від 29 вересня 2014 року №59,60,61, від 30 вересня 2014 року №67,66,68, від 15 вересня 2014 року №42, від 17 вересня 2014 року №46 ,від 16 вересня 2014 року №45,44,43; від 10 вересня 2014 року №33,32, від 09 вересня 2014 року №15,14, від 12 вересня 2014 року №34,35, від 14 вересня 2014 року №41, від 13 вересня 2014 року №40,39,38,37,36, від 06 вересня 2014 року №9, від 07 вересня 2014 року №12,11,10, від 08 вересня 2014 року №13,від 09 вересня 2014 року №16,17, від 11 вересня 2014 року №31,30,29,28, від 10 вересня 2014 року №27,26 (Т.1, а.с.64-71,161-166,184-195, 230-234; Т.2,а.с.7-10,36-64) та відповідними видатковими накладними (Т.1,а.с.72-73,97,106-107,111,141-141а, 167, 170, 173-176,196-197,202-204,209-211,218-220,235,237-238,245; Т.2,а.с.11-12,17-18,65-67,78-81, 93,100,103-104,109-112,121-122,127-130,142,145-147,154,).
Підтверджуючи факт постачання придбаного товару до місцезнаходження виробничих потужностей ПрАТ Креатив, позивач надав до суду товарно-транспортні накладні (Т.1,а.с.74-96,98-105-110,112-146,142-157,168-169,171-172,177-180,198-201,205-208,212-217,221-225,236,239-244, 246-247; Т.2,а.с.13-16,19-24,68-77,82-92,94-99,101-102,105-108,113-120,123-126,130-141,143-144,148-153,165-168).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ „Світ олія судом встановлено наступне.
17 квітня 2014 року, 24 квітня 2014 року, 28 лютого 2014 року між ПрАТ Креатив (покупець) та ТОВ „Світ олія (постачальник) було укладено договори поставки №МТ14-50, №МТ14-0176 (Т.2,а.с.163-164,175-176,193-194).
На виконання умов вказаного договору у лютому, квітні 2014 року позивач придбав у ТОВ „Світ олія соняшникову нерафіновану олію на загальну суму 6531495,00 грн. (із них ПДВ 1 088 582,50 грн).
Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням (Т.2,а.с.165,177,195-196).
Факт отримання позивачем пального підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 02 березня 2014 року №9,8,7, від 25 квітня 2014 року №173, від 27 квітня 2014 року №184, від 28 квітня 2014 року №187, від 29 квітня 2014 року №180, від 25 квітня 2014 року №172, від 21 квітня 2014 року №137, від 20 квітня 2014 року №136,від 21 квітня 2014 року №138,139,140, від 25 квітня 2014 року №166, від 23 квітня 2014 року №150,149, від 22 квітня 2014 року №145, від 19 квітня 2014 року №134, від 18 квітня 2014 року №133,131, від 22 квітня 2014 року №144, від 19 квітня 2014 року №135,(Т.2,а.с.166-167,178-182,197-210) та відповідними видатковими накладними (Т.2,а.с.169,171, 173,183,185,187,189,191,24,213,215,217,219,221,223, 225, 227, 229,231,233,235,237,).
Підтверджуючи факт постачання придбаного товару до місцезнаходження виробничих потужностей ПрАТ Креатив, позивач надав до суду відповідні товарно-транспортні накладні (Т.2,а.с.170,172,174,180,186,188,190,192,212,214,216,218,220,222,224,226,228,230,232,234,236,238).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ „Дізфорс судом встановлено наступне.
12 вересня 2014 року, 23 вересня 2014 року, від 25 вересня 2014 року,від 26 вересня 2014 року, від 29 вересня 2014 року, від 30 вересня 2014 року, від 28 вересня 2014 року між ПрАТ Креатив (покупець) та ТОВ „Дізфорс (постачальник) було укладено договори поставки №МТ14-036, №МТ-0038, №С14-00439, №С14-00423, №С14-00418,№С14-00381,№С14-00277 (Т.3,а.с.1-2,55-56,63-65,74-76,82-84,115-117,169-171,208-210).
На виконання умов вказаного договору у вересні 2014 року позивач придбав у ТОВ „Дізфорс соняшникову нерафіновану олію на загальну суму 16918508,14 грн. (із них ПДВ 2 819 751,36 грн).
Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням (Т.3,а.с.3-6,85-86,118,172-175,211).
Факт отримання позивачем пального підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 23 вересня 2014 року №6, від 24 вересня 2014 року №7,8 від 25 вересня 2014 року №9,12,11,10, від 26 вересня 2014 року №13,16,15,14 від 27 вересня 2014 року №17,18,19,20,28,22,21, від 28 вересня 2014 року №23,24,25,26,27,29,28 від 29 вересня 2014 року №30,31,32,33,35,34,36 від 30 вересня 2014 року №37,38, від 21 вересня 2014 року №5,4,від 20 вересня 2014 року №3,2, від 19 вересня2014 року №1 (Т.3,а.с.7-22,57,58,66,77-79,87,119-123,176-180,212-216) та відповідними видатковими накладними (Т.3,а.с.23,25,27,29,31,33,35,37,39,41,43,45,47,49,51,53,59,61,67,80,88,99,113,214,126,135,138,181,185,189,194,197,217,223,227,237).
Підтверджуючи факт постачання придбаного товару до місцезнаходження виробничих потужностей ПрАТ Креатив, позивач надав до суду товарно-транспортні накладні (Т.3,а.с. 24,26, 28,30, 32,34,36,38,40,42,44,46,48,50,52,54,60,62,68-73,81,89-98,100-112,114,125,127-134,136-137, 139-168,182-184,186-188,190-193,195-196,198-207,218-222,224-226,228-232,234-236,238 240).
Придбаний товар було обліковано позивачем на балансі підприємства, що посвідчується прибутковими ордерами, матеріальними рахунками, матеріальними звітами про рух товарів (Т.4,а.с.77-103).
З наданих позивачем документів вбачається, що придбаний позивачем товар був використаний ПрАТ «Креатив» при здійсненні власної господарської діяльності та реалізований іншим субєктам господарювання, а отже спірні господарські операції були економічно обгрунтоваими (Т.4,а.с.205-223,226-227).
Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових накладних свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобовязань, обумовлених договорами підряду.
Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ПрАТ Креатив та ТОВ „Світ Олія, ТОВ „Дізфорс, ТОВ „Східенергогруп, а відтак і правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ПАТ 2-й ім. Петровського цукровий завод, а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентом ТОВ „Світ Олія, ТОВ „Дізфорс, ТОВ „Східенергогруп, у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Так само критично суд оцінює посилання відповідача на докази, здобуті у рамках перевірок контрагентів позивача, щодо здійснення ними фіктивної підприємницької діяльності.
Згідно частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відтак, за змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі; 2) постановою про адміністративний проступок.
Відповідно, висновки, в даному випадку, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких прийшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагентів позивача, яка (фіктивність) встановлена в інших процесуальних документах, як-то акт перевірки позивача та акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, не сприймається судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 2717645,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000292204.
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності свого рішень.
Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.
На підставі частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 487,20 грн (Т.1,а.с.8) присуджується ПрАТ «Креатив» за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 13 лютого 2015 року №0000292204, яким Приватному акціонерному товариству Креатив збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 8152934,00 грн. (за основним платежем 5435289,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2717645,00 грн.)
Присудити Приватному акціонерному товариству Креатив судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень, двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_1
Судове рішення № 56185220, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 18.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № п/811/1799/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: