Ухвала суду № 56185177, 01.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 березня 2016 року №813/737/16

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Дочірнього підприємства «Сан Гарден» до Львівської митниці ДФС, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про визнання нечинними та скасування рішення від 11.12.2015 року про визначення коду товару і вимоги про передачу зразків, зобов’язання повернути залишки проб (зразків) товарів, стягнення шкоди, завданої незаконним рішенням, стягнення ввізного мита і податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

29 лютого 2016 року Дочірнє підприємство «Сан Гарден» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці ДФС, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, в якій просить:

-«визнати нечинним та скасувати рішення від 11 грудня 2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару»;

-«визнати нечинною та скасувати вимогу Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про передачу зразків тканини арт.10150776 та арт.10207757 та зобов’язати Львівську митницю ДФС повернути Дочірньому підприємству «Сан Гарден» залишки проб (зразків) товарів, а саме – тканини за артикулом 10150776 та тканини за артикулом 10207757»;

-«стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ДП «Сан Гарден» 5 000,00 грн. шкоди, завданої незаконним рішенням від 11 грудня 2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару»;

-«стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ДП «Сан Гарден» 7 654,54 грн. ввізного мита та 1 530,90 грн. ПДВ».

Відповідно до вимог ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що таку подано без додержання вимог, визначених ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Водночас, до позовної заяви ДП «Сан Гарден» долучено платіжні доручення від 17.02.2016 року №1150 про сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн., №1152 про сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. та №1153 про сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. Проте, відповідно до довідки начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року, при внесенні до комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» даних щодо сплати судового збору у справі №813/737/16, отримано інформацію, що «номери платіжних документів вже внесено до бази даних» у справі №813/565/16.

Як вбачається із відомостей комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №813/565/16 за позовом Дочірнього підприємства «Сан Гарден» до Львівської митниці ДФС, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про визнання нечинними та скасування рішення від 11.12.2015 року про визначення коду товару й вимоги про передачу зразків, зобов’язання повернути залишки проб товарів, стягнення шкоди, завданої незаконним рішенням та стягнення ввізного мита і податку на додану вартість (суддя Сасевич О.М.).

Ухвалою судді від 22.02.2016 року позовну заяву, разом із доданими до неї матеріалами було повернуто ДП «Сан Гарден» на підставі п.4 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України (оскільки позовну заяву від імені позивача було подано особою, яка не мала повноважень на ведення справи), а також повернуто останньому судовий збір: в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №1150 від 17.02.2016 року; в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №1152 від 17.02.2016 року; в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №1153 від 17.02.2016 року.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із змінами і доповненнями).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно частини 4 статті 6 цього ж Закону, за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Отже, повернення позовної заяви з підстав, зазначених вище, не позбавляє позивача повторно звернутися до суду з тим самим позовом на загальних підставах, проте це не звільняє його від обов’язку повторно сплатити судовий збір за подання цього позову відповідно до вимог законодавства, враховуючи що такий уже було повернуто з бюджету, згідно ухвали судді від 22.02.2016 року у справі №813/565/16.

Щодо самої процедури сплати судового збору, то доцільним є зазначити, що судовий збір може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв’язку та справляється за місцем розгляду справи. Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Таким чином, враховуючи наведені вище вимоги закону та виявлені обставини, долучені до позовної заяви №№1150, 1152, 1153 від 17.02.2016 року слід розцінювати як неналежні документи про сплату судового збору за подання цього позову, а тому такі не приймаються судом, як докази сплати такого.

Більш того, важливим є наголосити, що у даному випадку позивачем сплачувався судовий збір не за усі позовні вимоги немайнового характеру.

Як вбачається із прохальної частини позову, позивач, окрім іншого, просить суд: -«визнати нечинним та скасувати рішення від 11 грудня 2015 року №КТ-209000013-0439-2015 про визначення коду товару»; -«визнати нечинною та скасувати вимогу Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про передачу зразків тканини арт.10150776 та арт.10207757», -«зобов’язати Львівську митницю ДФС повернути Дочірньому підприємству «Сан Гарден» залишки проб (зразків) товарів, а саме – тканини за артикулом 10150776 та тканини за артикулом 10207757».

Отже, усього в означеному позові позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, а не дві, як було сформульовано останнім.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу слід окремо сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру та окремо за вимогу майнового характеру.

У відповідності до положень ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

При усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вимоги глави 4 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №1149 від 12.12.2007 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 року за №1383/14650.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву Дочірнього підприємства «Сан Гарден» до Львівської митниці ДФС, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС про визнання нечинними та скасування рішення від 11.12.2015 року про визначення коду товару і вимоги про передачу зразків, зобов’язання повернути залишки проб (зразків) товарів, стягнення шкоди, завданої незаконним рішенням, стягнення ввізного мита і податку на додану вартість.

Позивачу усунути у строк включно до 09 березня 2016 року недоліки позовної заяви, що зазначені у мотивувальній частині даної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі неусунення вказаних недоліків у строк до 09 березня 2016 року включно, позовна заява, яку залишено без руху, підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.