Постанова № 56185175, 25.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/58/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання: Бутенка К.В.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Авраменко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 01 грудня 2015 року у м. Сєвєродонецьку ОВС ОУГУДФС у Луганській області був складений адміністративний протокол № 59 серії АА 021585, про те, що позивач здійснювала свою господарську діяльність без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, чим порушила частину 1 статтю 164 КУпАП «Порушення порядку провадження господарської діяльності» та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту спиртового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових Еиборів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР.

29 грудня 2015 року Сєвєродонецький міський суд Луганської області по адміністративній справі № 428/12314/15-п за розглядом Протоколу виніс постанову про закриття провадження у спразі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на підставі Протоколу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Фінансова санкція, застосована до позивача, прямо пов'язана з правопорушенням, передбаченого статтею 164 КАпПУ, якого з боку позивача судом не встановлено.

З вищенаведених підстав, на думку позивача, рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області від 17.12.2015 № 000001/12-12-21/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій в розмірі 50428,64 грн. підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеному у позові. Просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Додатково представник позивача - ОСОБА_6 пояснив, що ліцензія на торгівлю алкогольними напоями отримана позивачем 04.12.2015., а 30.11.2015 зі сторони перевіряючих, на його думку, була провокація, оскільки магазин не працював та замість продавця була дівчина стажер, яка це поясняла.

Додатково представник позивача - ОСОБА_2 пояснив, що він є чоловіком позивача. 30.11.2015 йому телефонувала продавець - стажер та розповіла, що один чоловік стоїть в приміщенні магазину незрозуміло з якою метою, на що він їй відповів викликати охорону, так як магазин був не готовий до торгівлі, товар завозився і розкладався по поличкам, охоронна сигналізація не сформована. З метою уникнення конфлікту, оскільки був темний час доби, продавець - стажер за своєю ініціативою продала йому пляшку горілки, не через касовий апарат.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, наданих суду, відповідно до яких зазначено, що не є належним посилання позивача на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.12.2015 року по справі № 428/12314/15-п, оскільки Сєвєродонецький міський суд у постанові від 29.12.2015 року №428/12314/15-п встановив факт продажу однієї пляшки горілки та відсутність у ФОП ОСОБА_4 ліцензії на право продажу алкогольної продукції, про що зазначено у постанові.

Відповідач зазначає, що Рубіжанській ОДПІ для винесення рішення щодо застосування штрафних фінансових санкцій відносно ФОП ОСОБА_4 достатньо встановити факт порушення норм Закону України № 481 «Про державне врегулювання, виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, а саме факт продажу позивачем алкогольних напоїв без наявності ліцензії, який і було встановлено в постанові місцевого суду і з яким сама позивач погодилась.

Відповідач вважає, що у контролюючого органу були всі законні підстави для прийняття рішення щодо застосування штрафних фінансових санкцій відносно ФОП ОСОБА_4 у розмірі 50 428, 64 грн., а притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності шляхом накладення відповідним рішенням штрафу є одним із способів здійснення контролюючим органом заходів, спрямованих на запобігання порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З підстав вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця за адресою: АДРЕСА_1, що не заперечують сторони по справі.

03.12.2015 головним управлінням ДФС у Луганській області ДФС України позивачу видано ліцензію серії НОМЕР_2 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, ліцензію серії НОМЕР_3 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, які діють з 04.12.2015 по 04.12.2016, місце торгівлі: АДРЕСА_2 (а.с.53-55).

На підставі наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 30.11.2015 № 160 видано направлення № 75 від 30.11.2015, відповідно до якого 30.11.2015 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 (магазин - ІНФОРМАЦІЯ_1), за результатами якої складено акт № 30/21-03/НОМЕР_1 (а.с.21,24-35).

17 грудня 2015 року відповідачем у справі прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000001/12-12-21/НОМЕР_1 до ФОП ОСОБА_4 у сумі 50428,64 грн. за порушення останньою ч.12 ст. 15 Закону України «Про державне врегулювання, виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке було надіслано на адресу позивача 17.12.2015 та отримано останнім 18.01.2016 (а.с.6,7,40-43).

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідач, Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області, - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (п.п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19).

Згідно з ч. 11 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р., роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

На підставі норм ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

Пунктом 6 Порядку №790 також передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 р № 481/95-ВР, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом, сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Відповідач є компетентним органом щодо прийняття оскаржуваного рішення. Порушень відповідачем вказаного Порядку при прийнятті оскаржуваного рішення судом не встановлено.

Суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб'єктами господарювання, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (Стаття 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції").

Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.12.2015 провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 закрито відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП (а.с.51).

Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що ФОП ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність з продажу продуктів харчування та алкогольних виробів, зокрема 04.12.2015 року у м. Сєвєродонецьку за адресою АДРЕСА_2 планувалось відкриття магазину. Станом на 01.12.2015 року в магазині проводились лише організаційні роботи по розташуванню продовольчих лотків та товару, з найманими працівниками трудових договорів ще не було укладено, та не надані відповідні інструкції та роз'яснення. 01.12.2015 року в магазині знаходилась ОСОБА_10, яка планувалась в якості продавця даного магазину та проходила стажування. Товар, у вигляді алкогольної продукції вже був завезений, але касовий апарат ще не був підключений та не працював. Отримання ліцензії мало відбутись 04.12.2015 року. Всі необхідні документи для її отримання бути зібрані та здані, зокрема проведено платіж за ліцензію. Ліцензія повна бути виданою ще 29.11.2015 року, але через хворобу ОСОБА_4 та не донесення нею документів, її видачу перенесли.

01.12.2015 року, у приміщення магазину, що по АДРЕСА_2 зайшли невідомі, тривалий час вмовляли продати їм пляшку горілки, а так як продавець ОСОБА_10 ще не була належним чином проінструктована та не обізнана про необхідність ліцензії для початку роботи, продала одну пляшку горілки. Після чого особи представились співробітниками податкової поліції та склали відповідний протокол. У зв'язку з чим вважають, що ФОП ОСОБА_4 не здійснювала господарську діяльність в порушення вимог закону, а саме без наявності відповідної ліцензії.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні, при розгляді у Сєвєродонецькому міському суді протоколу № 59, серії АА 021585, складеного ст.о/у з ОВС ОУІ УДФС у Луганській області 01.12.2015, пояснила, що вона працювала без трудового оформлення. З ОСОБА_4 вона не зустрічалась, інструкції щодо роботи їй надала ОСОБА_11 Магазин лише планувався до відкриття. 01.12.2015 року вона в магазині по пр-ту Радянському лише розташовувала товар по полицях, працював також майстер зі збору меблі, тобто обстановка була не робочою. До магазину зайшов чоловік, який довго попросив продати пляшку горілки, що вона і зробила. Потім на його прохання виписала чек, так як касовий апарат ще був не підключений. Про необхідність та наявність ліцензії для продажу горілки нічого не знала. Випадок продажу горілки у цьому магазині нею був вперше.

Вищевказаною постановою встановлено, що в магазині, який розташований за адресою м. Сєвєродонецьк, АДРЕСА_2 01.12.2015 року було здійснено продаж однієї пляшки горілки, особою яка перебувала на випробувальному строку для прийняття на роботу до ФОП ОСОБА_4 в якості продавця магазину продовольчих товарів. На час продажу у ФОП ОСОБА_4 ліцензії на право продажу алкогольної продукції не було, хоча відповідно до діючого законодавства в передбачений спосіб передано на її отримання усі необхідні документи та сплачено відповідний збір.

Вудь яких інших відомостей, які б вказували на безпосередню участь ОСОБА_4 в організації діяльності магазину з продажу алкогольної продукції, яка є регулярною, постійною та суттєвою, з метою отримання прибутку, без відповідної ліцензії, що здійснено з прямим умислом, тобто здійснення господарської діяльності в порушення вимог ч. 1 ст. 164 КУпАП, Сєвєродонецьким міським судом не встановлено.

Сєвєродонецький міський суд Луганської області дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 на підставі протоколу № 59, серії АА 021585, складеного ст. о/у з ОВС ОУГУДФС у Луганській області Тюріним С.М. 01 грудня 2015 року було закрито (а.с.51).

Вищевказана постанова на сьогодні набрала законної сили та підлягає виконанню (а.с.52).

Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд вважає доведеним той факт, що в магазині на момент проведення перевірки не була розпочата робота (торгівля), тобто позивач не здійснювала підприємницьку діяльність в її розумінні та бере до уваги той факт, що документи для отримання ліцензії були надані, платіж за ліцензію проведено. Тому у позивача не було умислу, що є необхідною складовою вини.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірного рішення не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 17.12.2015 № 000001/12-12-21/НОМЕР_1 підлягає скасуванню.

Суд вважає за необхідне застосувати ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та вийти за межі позовних вимог, шляхом визнання оскаржуваного рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 17.12.2015 № 000001/12-12-21/НОМЕР_1 протиправним.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 551,21 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Луганській області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_4 у сумі 551,21 грн (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.).

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 87, 94, 158-163,168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 17 грудня 2015 року № 000001/12-12-21/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій в розмірі 50428,64 грн. до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.

Стягнути з Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Луганській області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_4 (код РНОКПП НОМЕР_1) у сумі 551,21 грн (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 01 березня 2016 року.

Суддя Т.І. Ковальова