Постанова № 56185138, 26.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2016 року Справа № 810/161/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита"до проУправління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Калита" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій відповідача протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, за відсутності визначених законодавством підстав, вимагає здійснити відшкодування Публічним акціонерним товариством "Агрокомбінат "Калита" фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за вересень 2015 року у загальному розмірі 39502 грн. 82 коп.

Так, позивач стверджує, що Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Калита" в силу положень абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР є звільненим від відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що територіальним органом Пенсійного фонду України не доведено факту понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у наведеному вище розмірі, а відтак вимоги по їх відшкодуванню підприємством є необґрунтованими та безпідставними.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 26.02.2016, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Матеріали справи містять клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Калита" (ідентифікаційний код 00857290, місцезнаходження: 07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Червоноармійська, буд. 14) зареєстроване в якості юридичної особи 06.04.2000 (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 8).

Як платник страхових внесків позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області за № 1006040245/1006, що підтверджується відомостями, наведеними в картці особового рахунку позивача (а.с. 12).

Таким чином, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розумінні Закону України № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон України № 1788-XII) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV).

Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.

До набрання чинності Законом України № 1058-IV обов`язок щодо відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України № 1788-XII, було передбачено Законом України № 400/97-ВР.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, у розумінні Закону України № 1058 - IV, грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України № 1788-XII, є страховими внесками.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 розділу 6 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як свідчать наявні матеріали справи, а саме: розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України № 1788-XII, розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29, що підлягає відшкодуванню позивачем за вересень 2015 року, складає 39502 грн. 82 коп.

Судом встановлено, що наявність у позивача обов'язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах наведеним вище особам, а також питання правомірності дій відповідача щодо виконання функціонального обов'язку з приводу стягнення наведеної вище заборгованості, досліджувалось в рамках адміністративної справи № 810/5006/15.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 в адміністративній справі № 810/5006/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016, позов Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита" на користь територіального органу Пенсійного фонду України заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за вересень 2015 року у загальному розмірі 39502 грн. 82 коп.

В силу приписів частини першої статті 72 та частини другої статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Цією ж статтею встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення.

Відтак, враховуючи приписи статті 124 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 в адміністративній справі № 810/5006/15, якою підтверджено обов'язок позивача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29, є обов'язковою до виконання.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 в адміністративній справі № 810/5006/15 набрала законної сили, суд вважає, що обставини, які підтверджують правомірність дій територіального органу Пенсійного фонду України, спрямованих на відшкодування Публічним акціонерним товариством "Агрокомбінат "Калита" витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за вересень 2015 року у загальному розмірі 39502 грн. 82 коп., є встановленими та не потребують додаткових засобів доказування.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу приписів пункту 1 статті 1 та абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України № 400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що з огляду на суб'єктний склад для платників фіксованого сільськогосподарського податку зроблено виключення, в силу якого вони не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується у формі відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України № 1058-IV.

Разом з тим, 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким до Податкового кодексу України внесено зміни, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок та запроваджено нову форму оподаткування - єдиний податок, в якому передбачено окрему (четверту) групу платників єдиного податку, які є сільськогосподарськими товаровиробниками.

Внаслідок змін у правовому регулюванні, що відбулись у податковому законодавстві (виключення положень про фіксований сільськогосподарський податок), відпали і підстави для звільнення від оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується у формі відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України № 1788-ХІІ, оскільки з 01.01.2015 правовим порядком не передбачено такої категорії платників податків як платники фіксованого сільськогосподарського податку.

В той же час, для платників окремої (четвертої) групи платників єдиного податку, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області по виконанню функціонального обов'язку стосовно стягнення з позивача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є обґрунтованими та такими, що вчинені правомірно, у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 14, 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.