Постанова № 56185086, 17.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 р. Справа № 804/7625/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі Пасічнику Т. В.

за участю представників:

позивача Бруснік Т.Г.

відповідача Немченко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України форми «В1» від 04.06.2015 року №0000305103.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». Висновки акту №17/28-01-51-03/00190977 від 18.05.2015 року та податкове повідомлення-рішення №0000305103 від 04.06.2015 року вважає необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Висновки зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстроване 17.01.1997 року Виконавчим комітетом Криворізької міської ради народних депутатів Дніпропетровської області та знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності позивача є, зокрема, добування залізних руд.

На підставі наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 23.04.2015 року №239 податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2015 року; правомірності нарахування залишків сум від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №17/28-01-51-03/00190977 від 18.05.2015 року, яким зафіксовано порушення ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» п.11, 23 підрозділу 2 розділу ХХ ст.22, п.44.1, п.44.6, ст. 44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 343 471,39 грн. за лютий 2015 року.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби заперечення, в яких просив переглянути висновки, викладені в акті від 18.05.2015 року №17/28-01-51-03/00190977.

29.05.2015 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби повідомила позивача листом №14238/10/28-01-51-03, що висновки акту перевірки відповідають нормам чинного законодавства, та є правомірними.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000305103 від 04.06.2015 року, яким ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 343 471,39 грн. та застосовано штрафні санкції 1 171 735,70 грн.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2 343 471,39 грн., яка складається з 2 079 402,99 грн. та 264 068,40 грн.

Правомірність податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до пункту 30.9 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Отже, з огляду на вищенаведені норми платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування протягом всього строку її дії.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, зазначено порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, згідно якого база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3).

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як в ході перевірки відповідачем, так і в судовому засіданні встановлено, що в період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року позивачем здійснювались операції з реалізації металобрухту, що утворився на підприємстві в процесі виробництва на адресу ТОВ «Метінвест-Ресурс» згідно з договором поставки №689/14-Ф від 19.12.2014 року.

Згідно вищезазначеного договору ПАТ «Центральний ГЗК» за лютий 2015 року виписано податкові накладні на суму 10 397 015 грн.

20.03.2015 року позивачем була подана податкова декларація з ПДВ за лютий 2015 року №9044813735 та 22.04.2015 року №9076217634 уточнюючий розрахунок, за якими від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, відображена в рядку 19 у сумі 42 395 593 грн.; сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену, відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу 5Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 22-22.1) складає 42 395 593 грн., яка: 1) підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 38 201 736 грн., 2) зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 4 193 857 грн.

У розділі IV Погашення залишків сум від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року відображено: в рядку 26 «сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок «усього, в т.ч. « графи 6 таблиці 1 Д2) сума податку - 16 531 346 грн.; в рядку 29 (збільшено/зменшено залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на підстав уточнюючих розрахунків) сума податку - 1 332 981 грн.; в рядку 30 (сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 Д2) сума податку - 17 864 327 грн.

Обсяг таких операцій з реалізації металобрухту, що утворився на підприємстві в процесі виробництва , був включений позивачем до рядку 5 декларації з ПДВ за лютий 2015 року "Операції, які звільнені від оподаткування".

При цьому, судом встановлено, що фактично підставою для винесення оскаржуваного рішення є те, що позивачем безпідставно було віднесено операції з реалізації металобрухту до операцій, які звільнені від обкладення податком на додану вартість, оскільки постанова КМУ №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ» обмежене періодом до 2014 року.

Вирішуючи питання щодо правильності декларування вказаних операцій, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції, яка діяла до 1 січня 2014 року, було передбачено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України 12 січня 2011 року прийняв постанову № 15, якою з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 9, затвердив переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення ПДВ.

Законом № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 1 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, згідно з якими пролонговано дію режиму звільнення від оподаткування ПДВ, запровадженого щодо операцій з постачання окремих груп товарів, до 1 січня 2017 року.

Постановою №136, що набрала чинності 31 березня 2015 року, внесено зміни до постанови № 15, зокрема у назві та пункті 1 постанови цифри і слово "1 січня 2015" замінити цифрами і словом "1 січня 2017"; у назві додатків 1 і 2 до постанови цифри і слово "1 січня 2015" замінити цифрами і словом "1 січня 2017".

Аналіз наведених норм матеріального права дає суду підстави для такого висновку.

Протягом спірного періоду (лютий 2015 року) були чинними норми Податкового кодексу України, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Натомість постановою №136 були внесені зміни до постанови № 15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення ПДВ продовжувався до 1 січня 2017 року.

Отже, протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.

Вказаної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 20.10.2015 року у справі №21-2792а15, а відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, та для всіх судів України.

Окрім того, як вбачається з акту перевірки, однією з підстав для висновку про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 2 079 402,99 грн. стала відсутність реєстрації платником податку - продавцем.

Суд не погоджується з зазначеним твердженням податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, відсутність реєстрації податкових накладних виданих ПАТ «Центральний ГЗК» на адресу ТОВ «Метінвест-Ресурс» не зумовлює негативних наслідків для продавця товару, проте не звільняє його від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, що і було зроблено позивачем в делкрації з ПДВ за лютий 2015 року.

Судом також не приймається посилання податкового органу в акті перевірки на факт відсутності оплати за товар станом на 28.02.2015 року з огляду на те, що законодавство України не ставить у залежність право підприємства формувати податкові зобов'язання/кредит виключно від факту сплати товару/послуг за договором.

Враховуючи зазначене, суд вважає помилковими висновки податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 2 079 402,99 грн.

Щодо встановленого податковим органом заниження суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року у рядку 30 декларації на суму 264 068,40 грн. суд встановив та зазначає наступне.

Як при перевірці, так і в судовому засіданні встановлено, що згідно декларації з податку на додану вартість ПАТ «ЦГЗК» за лютий 2015 року сума бюджетного відшкодування відображена в рядку 30 декларації, виникла за рахунок перенесення із декларації за січень 2015 року суми від'ємного значення що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року).

Перевірка питання правомірності нарахування ПАТ «ЦГЗК» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2015 року проведена фахівцями СДПІ у м. Дніпропетровську, про що складено акт від 10.04.2015 року №12/28-01-51-03/00190977.

Перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту розрахунків з бюджетом та показників, відображених в декларації за січень 2015 року ( акт від 10.04.2015 року №12/28-01-51-03/00190977) встановлено завищення суми податкового зобов'язання на суму 264 068, 40 грн. за січень 2015 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на суму 246 068,40 грн. за січень 2015 року в порушення пункту 11, 23 підрозділу 2 розділу ХХ статті 22, пункту 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188 .1 статті 188, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 201.1 статі 202 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 10.04.2015 року №12/28-01-51-03/00190977 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000155103 27 від 27.04.2015 року форми «В4», яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 264 068,40 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року в адміністративній справі №804/6178/15 в задоволенні позову було відмовлено.

Судом також встановлено, що позивачем було подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року в адміністративній справі №804/6178/15, яка на час прийняття рішення в даній адміністративній справі не набрала чинності.

Враховуючи дані встановлені обставини, приймаючи до уваги період проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення (квітень 2015 року), суд приходить до висновку, що під час подання 20.03.2015 року податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року та включення до складу суми бюджетного відшкодування, суми, яка виникла за рахунок перенесення із декларації за січень 2015 року від'ємного значення що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду, у позивача були відсутні підстави для не включення таких сум до податкової декларації за лютий 2015 року.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000305103 від 04.06.2015 року не відповідає частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України форми «В1» від 04.06.2015 року №0000305103.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» сплачений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2016 року.

Суддя С.І. Озерянська