Ухвала суду № 56185056, 01.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/2431/15-ц Провадження № 22-ц/795/267/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Хоменко Л. В. Доповідач - Шарапова О. Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л. суддів:Євстафіїва О.К., Страшного М.М.при секретарі:Нечасному О.Л.за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2015 року по справі за позовом заступника прокурора Чернігівської області до Киселівської сільської ради Чернігівського району, ОСОБА_7, ОСОБА_11, треті особи: Департамент культури і туризму, національностей та релігії Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівське районне управління юстиції, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Скрипка Олена Олексіївна про визнання незаконними та скасування рішень Киселівської сільської ради Чернігівського району, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору дарування,-

в с т а н о в и в:

В серпні 2015 року заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати пункт перший рішення двадцять другої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради Чернігівського району від 02 жовтня 2009 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,14га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_7 в АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати рішення двадцять третьої сесії шостого скликання Киселівської сільської ради Чернігівського району від 07 лютого 2014 року про погодження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,14га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в адміністративних межах Киселівської сільської ради; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04 березня 2014 року, видане Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції, щодо реєстрації за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку площею 0,14га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Чернігівського району; скасувати рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку площею 0,14га, розташовану по АДРЕСА_1, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції 04 березня 2014 року; визнати недійсним договір дарування від 21 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 щодо земельної ділянки площею 0,14га розташованої в с. Кобилянка АДРЕСА_1 посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Скрипкою О.О.; скасувати рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_11 права власності на земельну ділянку площею 0,14га, розташовану по АДРЕСА_1, прийняте приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Скрипкою О.О. 21 березня 2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Киселівської сільської ради від 02 жовтня 2009 року надано дозвіл ОСОБА_7 на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.14 га для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. На підставі вказаного рішення ПП «Аксіома» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 площею 0.14 га для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. Рішенням Киселівської сільської ради від 07 лютого 2014 року погоджено вказаний проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0.14 га для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. Право власності на вказану земельну ділянку було зареєстроване за ОСОБА_7 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В подальшому ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 21 березня 2014 року відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_11 , за яким на даний час зареєстроване право власності на цю земельну ділянку. Земельна ділянка площею 0.14 га в АДРЕСА_1 належить до земель історико-культурного призначення, оскільки розташована у межах пам»ятки археології, а саме поселення ІІ тис. до н.е., а тому не може бути передана у приватну власність без попереднього археологічного дослідження. Та обставина , що земельна ділянка площею 0.14 га в АДРЕСА_1 належить до земель історико-культурного призначення, підтверджується рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів № 119 від 28 квітня 1987 року, інформацією Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 18 лютого 2015 року, укладеним 18 листопада 2013 року між відділом культури та туризму Чернігівської районної державної адміністрації та Киселівською сільською радою охоронним договором на пам'ятку археологічної спадщини, наявною у проекті землеустрою щодо відведення ОСОБА_7 у власність земельної ділянки довідкою по формі 6-зем від 03 червня 2013 року № 02-32/Н-1035/3953, виданою Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області. Після отримання дозволу на розроблення землевпорядної документації 17 травня 2013 року ОСОБА_7 через Центр надання адміністративних послуг Чернігівської міської ради звернулась до Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації за погодженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; за результатами розгляду наданих матеріалів департаментом надано висновок, яким не погоджено відведення земельної ділянки у власність. Проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки у порушення приписів законодавства на обов»язкову державну експертизу землевпорядної документації не надавався. Проект землеустрою, в порушення приписів законодавства, був погоджений ОСОБА_7 з Управлінням Держземагентства у Чернігівському районі лише 18 лютого 2014 року, тобто після прийняття рішення сільською радою про передачу земельної ділянки у власність. Земельна ділянка площею 0.14 га в АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_7 за рахунок земель сільськогосподарського призначення ( рілля), передана останній для будівництва та обслуговування житлового будинку з надвірними спорудами без зміни цільового призначення земельної ділянки. Договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_11, з урахуванням приписів ч.1 ст. 203 ЦК України, є недійсним.

Рішенням Чернігівського районного суду від 26 листопада 2015 року позовні вимоги задоволені частково: визнано незаконним та скасовано пункт перший рішення двадцять другої сесії п'ятого скликання Киселівської сільської ради Чернігівського району від 02 жовтня 2009 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,14га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 Чернігівського району; визнано незаконним та скасовано рішення двадцять третьої сесії шостого скликання Киселівської сільської ради Чернігівського району від 07 лютого 2014 року про погодження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,14 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в адміністративних межах Киселівської сільської ради Чернігівського району; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04 березня 2014 року, видане Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції, про реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку площею 0,14га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Чернігівського району; визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,14га розташованої в АДРЕСА_1 від 21 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_11, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Скрипкою О.О.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення Чернігівського районного суду від 26 листопада 2015 року в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що проект відведення земельної ділянки був виготовлений ПП «Аксіома» , яке має відповідну ліцензію; під час розробки технічного проекту була долучена довідка 6-зем про те, що земельна ділянка в АДРЕСА_1 не є землею історико-культурного призначення; згідно з висновком Управління Держземагентства у Чернігівському районі від 18 лютого 2014 року вказана земельна ділянка належить до земель житлової і громадської забудови; від неї не вимагали проведення експертизи земельної ділянки; відсутні докази щодо її винної поведінки як набувача спірної земельної ділянки. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на те, що відсутні витяги з Реєстру щодо нововиявлених пам»яток культурної спадщини на території Киселівської сільської ради; не проводились дії по присвоєнню спірній земельній ділянці статусу земель історико-культурного призначення; охоронне зобов»язання та додаток до нього не мають прив»язки до місцевості; представник сільської ради в ході розгляду справи зазначав, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами археологічної зони; зона пам»ятки археології безпідставно збільшена з 2 га до 5.5 га; згідно з довідкою Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі від 23 листопада 2015 року спірна земельна ділянка не відноситься до земель історико-культурного призначення. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що матеріали досудового розслідування не можуть слугувати беззаперечним підтвердженням передачі у власність земельної ділянки з порушенням приписів земельного законодавства. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що оскаржуване рішення суперечить практиці Європейського суду з прав людини, а вона не може нести відповідальність за дії органів державної влади та їх помилки. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує на те, що як в позовній заяві, так і в оскаржуваному рішенні неправильного зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що пунктом 1 рішення Киселівської сільської ради Чернігівського району від 02 жовтня 2009 року ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,14га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 Чернігівського району Чернігівської області при умові виконання вимог територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів.

Рішенням Киселівської сільської ради Чернігівського району від 07 лютого 2014 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,14га, кадастровий номер НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель комунальної власності, розташовану за адресою АДРЕСА_1 в адміністративних межах Киселівської сільської ради Чернігівського району.

Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції 04 березня 2014 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,14га, кадастровий номер НОМЕР_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1.

21 березня 2014 року між ОСОБА_7 ( Дарувальник) та ОСОБА_11 ( Обдарований) був укладений договір дарування, згідно з яким ОСОБА_7 безоплатно передала у власність ОСОБА_11 земельну ділянку площею 0,14га, кадастровий номер НОМЕР_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1; вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 389.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна земельна ділянка належить до категорії земель історико-культурного призначення, органом місцевого самоврядування зміна цільового призначення вказаної земельної ділянки не проведена, рішенням Киселівської сільської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений до його погодження державним органом, що здійснює державну політику у сфері земельних відносин; договір дарування слід визнати недійсним на підставі ст. 203 Цивільного кодексу України; у задоволенні позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_7 та ОСОБА_11 слід відмовити, оскільки Чернігівське районне управління юстиції та приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Скрипка О.О. не залучені до участі в справі як відповідачі.

Рішення Чернігівського районного суду від 26 листопада 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, за ОСОБА_7 та ОСОБА_11 не оскаржується.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, виходячи з наступного.

За змістом ст. ст. 1, 6, 8, 17 Закону УРСР „ Про охорону і використання пам"яток історії та культури" пам"ятками історії та культури є споруди, пам"ятні місця і предмети, зв"язані з історичними подіями в житті народу, розвитку суспільства і держави, твори мистецтва і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу цінність. До пам"яток історії та культури належить пам"ятки археології - городища, кургани, залишки стародавніх поселень та ін. Виконавчі комітети обласних Рад народних депутатів затверджують переліки пам"яток історії та культури місцевого значення, встановлюють зони їх охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів № 119 від 28 квітня 1987 року взята під охорону пам"ятка археології - поселення ХІ-ХІІІ століття ( с. Кобилянка Киселівська сільська рада).

За змістом ст. ст. 1, 2, 13, п. 3 Прикінцевих Положень Закону України „ Про охорону культурної спадщини" об"єктом культурної спадщини є визначене місце, комплекс, а також території чи водні об"єкти незалежно від стану їх збереження, що мають цінність з археологічного, історичного, етнологічного погляду. Об"єкти культурної спадщини включають археологічні - рештки життєдіяльності людини ( городища, кургани, залишки поселень, стоянок). Об"єкти культурної спадщини незалежно від форм власності підлягають державній реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам"яток України. Із занесенням до Реєстру на об"єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам"тки. Об"єкти , включені в списки ( перелік) пам"яток історії та культури відповідно до Закону УРСР „ Про охорону і використання пам"яток історії та культури" , визнаються пам"ятками відповідно до цього закону.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що поселення ХІ-ХІІІ століття ( с. Кобилянка Киселівська сільська рада) є пам"яткою культурної спадщини, а саме пам"яткою археології, яка підлягає охороні, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності витягу з Реєстру щодо нововиявлених пам»яток культурної спадщини на території Киселівської сільської ради є такими, що не узгоджуються з приписами законодавства.

За змістом ст. 34 Закону України „ Про охорону культурної спадщини" території пам"яток, археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої містобудівної документації.

За змістом ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності , які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі історико-культурного призначення, які мають особливу екологічну, економічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України „ Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовні пам"ятки археології, перебувають у державній вланості або вилучаються у державну власність у встановленому законодавством порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам"ятки археології - поля давніх битв.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що землі, на яких розташована пам"ятка археології - поселенння ХІ-ХІІІ століття ( с. Кобилянка Киселівська сільська рада) належать до земель історико-культурного призначення, які мають перебувати у державній власності, а доводи апеляційної скарги про те, що не проводились дії по присвоєнню спірній земельній ділянці статусу земель історико-культурного призначення, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки правовий статус таких земель визначений законодавством.

За змістом ст. 29 Закону УРСР „ Про охорону і використання пам"яток історії та культури" зони охорони пам»яток історії та культури включаються в проекти планування, забудови і реконструкції відповідних міст та інших населених пунктів.

За змістом ст.. 34 Закону України « Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам»ятки, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Як вбачається з проекту роздержавлення земель КСП «Світанок» Чернігівського району, на його території знаходиться 15 земельних ділянок , які є місцями давніх поселень, городищ і по проекту є землями історико-культурного призначення. Їх загальна площа по господарству становить 116 га, в тому числі і поселення ХІ-ХІІІ століття ( с. Кобилянка Киселівська сільська рада) площею 5.6 га.

Згідно з довідкою по формі 6-зем, виданою 09 червня 2013 року Головним управлінням Держземагентства у Чернігівській області, земельна ділянка , яка передбачена для відведення ОСОБА_7 у власність плошею 0.14 га належить до земель історико-культурного призначення. Вказана довідка видана на підставі картографічних матеріалів роздержавлення земель Киселівської сільської ради, що підтверджується як поясненнями працівника Головного управління Держземагентства у Чернігівській області ( т.1 а.с.59-63), так і картографічними матеріалами , наданими Управлінням Держгеокадастру у Чернігівському районі на запит суду ( т. 1 а.с.207-208).

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що землі історико-культурного призначення, в тому числі і поселення ХІ-ХІІІ століття ( с. Кобилянка Киселівська сільська рада) площею 5.6 га були нанесені на карти землекористування Чернігівського району з урахуванням діючого на той час Закону УРСР „ Про охорону і використання пам"яток історії та культури" та обґрунтовано включені до державного земельного кадастру.

Доводи апеляційної скарги про те, що в акті від 28 вересня 1992 року та додатках до нього зазначено, що площа поселення ХІ-ХІІІ століття ( с. Кобилянка Киселівська сільська рада) складає 2 га, а в проекті роздержавлення земель КСП «Світанок» Чернігівського району - 5.6 га, що свідчить про безпідставне збільшення зони пам»ятки археології, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки в акті від 28 вересня 1992 року зазначається про археологічні пам»ятки станом на 30 липня 1992 року, а проект роздержавлення земель КСП «Світанок» складався станом на 1993 рік.

Доводи апеляційної скарги про те, що охоронне зобов»язання та додаток до нього не мають прив»язки до місцевості не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки згідно з довідкою по формі 6-зем, виданою 09 червня 2013 року Головним управлінням Держземагентства у Чернігівській області, земельна ділянка , яка передбачена для відведення ОСОБА_7 у власність плошею 0.14 га належить до земель історико-культурного призначення.

Доводи апеляційної скарги про те, що представник сільської ради в ході розгляду справи зазначав, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами археологічної зони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки такі пояснення не узгоджуються з даними державного земельного кадастру.

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно з довідкою Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі від 23 листопада 2015 року спірна земельна ділянка не відноситься до земель історико-культурного призначення, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки в листі Управління Держгеокадастру у Чернігівському районі від 11 лютого 2016 року зазначається, що інформація , яка викладена у листі управління від 23 листопада 2015 року, є помилковою і лист управління від 23 листопада 2015 року слід вважати недійсним.

Департамент культури і туризму, національностей і релігії Чернігівської облдержадміністрації не погодив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.14 га для надання у власність ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 на території Киселівської сільської ради Чернігівського району у зв»язку з тим, що землевідвід розташований на території пам»ятки археології - поселення ХІ-ХІІІ століття ( с. Кобилянка Киселівська сільська рада).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.14 га для надання у власність ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 на території Киселівської сільської ради Чернігівського району на обов»язкову державну експертизу землевпорядної документації не подавався.

За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка належить до категорії земель історико-культурного призначення, а тому не може передаватися у приватну власність, а тому рішення органу місцевого самоврядування слід визнати незаконними, правовстановлюючий документ на нерухоме майно слід визнати недійсним, а договір дарування слід визнати недійсним на підставі ст. 203 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про те, що під час розробки проекту землеустрою долучена довідка 6-зем про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 Чернігівського району не є землею історико-культурного призначення, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки довідка по формі 6-зем про те, що спірна земельна ділянка не є землею історико-культурного призначення компетентним органом не видавалася.

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно з висновком Управління Держземагентства у Чернігівському районі від 18 лютого 2014 року спірна земельна ділянка належить до земель житлової і громадської забудови, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки даний висновок складений вже після прийняття Киселівською сільською радою рішення від 07 лютого 2014 року про передачу ОСОБА_7 у власність земельної ділянки площею 0.14 га по АДРЕСА_1 Чернігівського району для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Доводи апеляційної скарги про те, що проект відведення земельної ділянки був виготовлений ПП «Аксіома» , яке має відповідну ліцензію, а від неї не вимагали проведення експертизи земельної ділянки, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки земельна ділянка площею 0.14 га по АДРЕСА_1 Чернігівського району належить до земель історико-культурного призначення, тобто не може передаватися в приватну власність.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали досудового розслідування не можуть слугувати беззаперечним підтвердженням передачі у власність земельної ділянки з порушенням приписів земельного законодавства, оскаржуване рішення суперечить практиці Європейського суду з прав людини, а вона не може нести відповідальність за дії органів державної влади та їх помилки, відсутні докази щодо її винної поведінки як набувача спірної земельної ділянки, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки рішенням Киселівської сільської ради Чернігівського району від 02 жовтня 2009 року ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,14га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 Чернігівського району Чернігівської області при умові виконання вимог територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, тобто ОСОБА_7 було достеменно відомо про необхідність погодження проекту землеустрою з органами охорони культурної спадщини.

Доводи апеляційної скарги про те, що як в позовній заяві, так і в оскаржуваному рішенні неправильного зазначений кадастровий номер земельної ділянки, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки в ході розгляду справи сторони надавали пояснення та докази на підтвердження обставин з приводу саме спірної земельної ділянки, а це питання може бути вирішене шляхом виправлення описки в судовому рішенні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду від 26 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: