Рішення № 56184207, 25.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №654/3452/15-ц Головуючий в І інстанції Сіянко В. М. Провадження №22-ц/791/388/16 Доповідач: Воронцова Л. П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоСтародубця М.П.,суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П. Я.,секретарПісоцька Т. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 грудня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 28 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 2007876475, за умовами якого йому надано кредит у сумі 21 568,64 грн., строком до 28 січня 2016 року. У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено та перейшло за відповідним договором до ТОВ «ОТП Факторинг Україна»

ОСОБА_5 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував, станом на 25 серпня 2015 року виникла заборгованість в сумі 28 235,29 грн., яка складається із: залишку заборгованості за кредитом 20 111,79 грн., відсотків за користування кредиту 3 564,80 грн., комісії за обслуговування кредитом 4 558,70 грн., яку позивач просив стягнути на його користь.

Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки суду не повідомили, із заявами про відкладення розгляду справи не звертались. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 28 січня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 2007876475, за умовами якого, банк надає позичальнику споживчий кредит в сумі 21 568,64 грн., строком на 24 місяці, дата повернення кредиту - 28 січня 2016 року, з цільовим призначенням - купівля товару. /а. с. 6/

Відповідно до п. 1.2 Договору, кредит відповідачу було надано на придбання товару, підставою перерахування коштів продавцям є оригінал цього Договору, підтвердженням отримання ОСОБА_5 кредиту є надані позивачем рахунок - фактура від 28.01.2014 р., квитанція до прибуткового касового ордеру № 723 від 28.01.2014 р., видаткова накладна № тє-0013537 від 28.01.2014 р., специфікація до кредитного договору. /а. с. 24-27/

Відповідно до п. п. 1.4.2, 1.4.8 Договору платежі по кредиту нараховуються щомісячно, виходячи зі строку кредиту, в розмірі вказаному в графіку платежів, та підлягають сплаті позичальником в дату платежу у складі ануїтетного платежу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 1.5.4 Договору, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилась та сплати процентів належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.4.2. кредитного договору від 28.01.2014 р., сума отриманого кредиту погашається щомісячно в дату платежу та в розмірі, зазначеному у графіку платежів /а. с. 6-9/

ОСОБА_5 свої обов'язки за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 25 серпня 2015 р. становить 28 235,29 грн. і складається із: залишку заборгованості за кредитом 20 111,79 грн., відсотків за користування кредитом 3 564,80 грн., комісії за обслуговування кредиту 4 558,70 грн /а. с. 30/

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право вимоги за кредитним договором № 2007876475 від 28 січня 2014 року на підставі договору факторингу № 22/12/14/1-2 від 22 грудня 2014 року та акту приймання - передачі № 2 Реєстру Боржників №2 від 22 грудня 2014 року до нього, що був укладений з ПАТ «ОТП Банк». /а. с. 60-66, 67/

Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Докази прав нового кредитора у зобов'язанні передбачені ст. 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі ст. ст.1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові позивач направив ОСОБА_5 21 січня 2015 року. /а. с. 28, 29/

Таким чином, враховуючи положення ст. ст. 1077, 1078 ЦК України, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є новим кредитором у зобовязаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 2007876475 від 28 січня 2014 року.

Відповідно до п. п. 6.2.3, 6.3 Договору факторингу № 22/12/14/1-2 від 22 грудня 2014 року, право Вимоги переходить до Фактора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Фактором та Клієнтом умов, що визначені цим пунктом є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення Права Вимоги у цих випадках не вимагається. З моменту переходу Права Вимоги, відповідно до п. 6.2.3 цього Договору, всі гарантії надані Боржниками щодо заборгованості, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з Правом Вимоги Фактору переходять всі інші пов'язані з ними права, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема, пред'явлення претензії Боржникам щодо заборгованості, право на звернення до суду за місцем, визначеним чинним законодавством, право на всі суми, які Фактор одержить від Боржників на виконання його вимог, та інші. /а. с. 60-66/

Вказаний договір сторонами та відповідачем не оспорений, не визнаний недійсним.

Відповідно до долучених до справи письмових доказів, які колегія суддів вважає належними, зокрема, договору факторингу від 22 грудня 2014 року, акту приймання - передачі № 2 Реєстру боржників №2 до нього, витягу з реєстру боржників, первинним кредитором ПАТ «ОТП Банк» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 2007876475 від 25 січня 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна», таким чином позивач отримав право вимоги за кредитним договором від 28 січня 2014 року /а. с. 60-66, 67, 68/

Статтею 64 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Однак відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, п. п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року із змінами «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» суд І інстанції не роз'яснив позивачу обов'язок надання доказів у справі та наслідки його невиконання, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак і необґрунтованих висновків суду.

З огляду на зазначене, безпідставним є посилання суду першої інстанції, як на підставу відмови у задоволенні позову, про відсутність у матеріалах справи доказів набуття ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги за кредитним договором, видачі кредиту, розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218 грн.

З огляду на зазначене апеляційна скарга ТОВ "ОТП Факторинг Україна" підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 грудня 2015 року - скасувати, ухвалити нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в сумі 28 235,25 грн. та судові витрати у справі в сумі 1 218 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М. П. Стародубець Судді: Л. П. Воронцова П. Я. Ігнатенко