Вирок № 56182354, 25.02.2016, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 501/3007/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кочко В.К.,

при секретарі - Шестопалової О.Ю.,

за участю прокурора - Попадюка І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Овідіополь Одеської області кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Одеси, громадянин України, який має вищу освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює на посаді директора ПП «Автобудсервіс», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, засуджений вироком Приморського районного суду м.Одеси від 02.04.2015 по кримінальному провадженню №12014160020000414 за ст.ст. 222 ч. 1, 358 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік, -

у скоєні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України

разом з угодою про визнання винуватості від 25.02.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи службовою особою, являючись директором і засновником приватного підприємства «Автобудсервіс» (код ЄДРПОУ 30080242, 67844, Одеська область, Овідіопольський район, с.Кароліно - Бугаз, вул.Калініна,6, кв.44) діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, в період з 25 по 27 травня 2014, за місцезнаходженням юридичної особи, а саме: Одеська область, Овідіопольський район, с.Кароліно-Бугаз, вул.Калініна,6, кв.44, не маючи ніяких законних підстав для складання та видачі довідок про доходи особам, які не є працівниками ПП «Автобудсервіс» та, достовірно знаючи, що його колишня дружина ОСОБА_3 офіційно ніколи не працювала на ПП «Автобудсервіс», незаконно склав довідку про доходи, а також вніс дані до трудової книжки ОСОБА_3 про те, що остання з 13.03.1991 займає посаду головного інженера по будівництву ПП «Автобудсервіс» та в період з грудня 2013 по травень 2014 отримала заробітну плату у розмірі 35 000 гривень, яку завірив своїм особистим підписом та мокрою печаткою приватного підприємства «Автобудсервіс», проставив штамп того ж підприємства, зазначивши на ньому дату «25 травня 2014», та, достовірно знаючи, що дана довідка містить у собі неправдиві відомості про місце роботи та заробітну плату ОСОБА_3, надав її останній для подальшого використання, яка ту використала, а саме: надала до приватного акціонерного товариства «Альфа-Банк» з метою отримання кредиту та за цим фактом 03.06.2015 Іллічівським міським судом Одеської області була визнана винною за ст.358 ч.4 КК України.

Таким чином ОСОБА_1, будучи службовою особою, склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме довідку з місця роботи та про заробітну плату інженера по будівництву приватного підприємства «Автобудсервіс» ОСОБА_3, зміст якої, несе в собі неправдиві відомості, а саме: повністю не відповідає дійсності.

За вказаних підстав дії ОСОБА_1 були кваліфіковані по ст.366 ч.1 КК України.

В процесі досудового слідства, а саме 25.02.2016 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав у повному обсязі та зобов'язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти у розслідуванні кримінального провадження. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.366 КК України зі застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в сумі 510 грн. на підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням, призначеним вироком Приморського районного суду м.Одеси від 02.04.2015 року, зазначеного менш суворого покарання, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.

Вивчивши вказану угоду та заслухавши пояснення по угоді ОСОБА_1, захисника, прокурора, дослідив матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угода відповідає вимогам ст.472 КПК та волі ОСОБА_1, в зв'язку з чим вказана угода підлягає затвердженню.

Керуючись ст.ст. 369, 373- 376, 468, 472, 474, 475 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25.02.2016 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором.

Визнати винуватим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 25 лютого 2016 року покарання за цією статтею зі застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає в 510 грн.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання більш суворим покаранням, призначеним вироком Приморського районного суду м. Одеси від 02.04.2015 року, зазначеного менш суворого покарання, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривен з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.

Роз'яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ч.1, ч.5 ст.476 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.К.Кочко