Рішення № 5618012, 05.06.2009, Краматорський міський суд Донецької області

Справа №2-2495/2009

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2009 року Краматорский міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Марченко Л.М.

при секретарі Пшиченко В.Ю.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

її представника - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Донецьк-Авто» про стягнення заборгованості по зарплаті, компенсації за невикористану відпустку, незаконного грошового стягнення, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідно до статей 224-225 ЦПК України ухвалено про заочний розгляд справи.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 показала, що з 01.04.2006 року вона стала працювати у структурному підрозділі «Краматорська станція технічного обслуговування» ВАТ «Донецьк-Авто» на посаді комірника-продавця, з 25.01.2008 року – на посаді начальника складу. На початку жовтня 2008 року вона попередила керівництво про бажання звільнитися, а 09.10.2008 року подала заяву про звільнення за власним бажанням, що направила поштою, оскільки роботодавець відмовився його приймати. Заява була отримана відповідачем та зареєстрована 14.10.2008 року, після чого вона відпрацювала два тижні з 15.10.2008 року по 28.10.2008 року. За цей час відповідач не вжив заходів для отримання від неї матеріальних цінностей, не підшукав іншого працівника на її місце. З 29.10.2008 року вона на роботу не вийшла, а зателефонувавши попередила, що бажає забрати свою трудову книжку та отримати повний розрахунок, на що відповідач став вимагати проведення інвентаризації, хоча на підприємстві вже була проведена повна інвентаризація у період з 01.10.2008 року по 10.10.2008 року. У зв’язку з неправомірними діями відповідача, який після закінчення між ними трудових відносин, не видавав трудову книжку та не проводив з нею розрахунку, вона була змушена звернутися до органів місцевої влади. Останні направили на підприємство комісію, завдяки якої вона 04.12.2008 року змогла забрати свою трудову книжку із записом про звільнення за ст.38 КЗпП України від 28.10.2008 року. Копію наказу про звільнення їй видано не було, а також не проведені розрахункові виплати. 09.12.2008 року вона була змушена звернутися із заявою до прокуратури міста, після сприяння якої змогла отримати виписку про заробітну плату для постановки на облік у центрі зайнятості, оскільки роботу, на яку розраховувала перед звільненням, вже втратила. 15.01.2009 року телефонним дзвінком її запросили для виплати розрахунку, яку вона отримала 16.01.2009 року в сумі 1778,25 грн., з якої було утримано 20% недостачі, що складає 439,87 грн. Вказане стягнення вважає неправомірним, оскільки інвентаризації ввірених їй матеріальних цінностей під час її останніх днів роботи проведено не було, до висновку про недостачу відповідач прийшов самостійно, без її участі в перевірці, прийняв наказ про застосування до неї фінансової санкції вже після її звільнення з роботи та без попередження. З врахуванням викладеного, просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по зарплаті за жовтень 2008 року, компенсацію за невикористану відпустку, незаконно утримане грошове стягнення, а також відшкодувати моральну шкоду в сумі 3000 грн., завдану моральними стражданнями, пов’язаними з порушенням її трудових прав.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат ОСОБА_2 доводи позивачки підтримав та просив її позов задовольнити.

Суд, дослідивши надані докази – розрахунковий листок по зарплаті за грудень 2008 року (а.с.3), лист-відповідь прокуратури м.Краматорська (а.с.4), лист-відповідь виконкому Краматорської міськради (а.с.5-6), копію трудової книжки позивачки (а.с.7-8), правовстановлюючі документи відповідача (а.с.18-26), враховуючі відсутність письмових заперечень з боку відповідача та доказів, які б обґрунтовували позицію останнього, вважає, що позов підлягає задоволенню в розмірі, що вбачається з наявних у справі доказів.

Питання строків виплати заробітної плати, проведення розрахунку, відповідальності за його затримку, а також відшкодування моральної шкоди працівнику, передбачені статтями 115-117, 237-1 КЗпП України, щодо видачі трудової книжки – ст.47 КЗпП України.

Згідно ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку.

Згідно ст.116 КЗпП України у день звільнення працівникові провадиться виплата всіх сум, але не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що Краматорська СТО, що створена без права юридичної особи, є структурним підрозділом ВАТ «Донецьк-Авто», діє на підставі Положення (а.с.17-26).

Позивачка ОСОБА_1 з 01.04.2006 року була прийнята до структурного підрозділу «Краматорська станція технічного обслуговування» ВАТ «Донецьк-Авто» на посаду комірника-продавця, з 25.01.2008 року переведена на посаду начальника складу. Наказом №83/1-К від 28.10.2008 року позивачка звільнена з 28.10.2008 року за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Вказане підтверджується копією трудової книжки позивачки (а.с.7-8).

Як встановлено в результаті перевірки звернення ОСОБА_1 прокуратурою м.Краматорська (а.с.4) нарахування та виплата всіх належних їй при звільненні сум в СП «Краматорська СТО» ВАТ «Донецьк-Авто» не проводилося, що є порушенням статей 116,117 КЗпП України. З цього приводу на адресу підприємства направлено припис щодо усунення вказаних порушень.

Як встановлено в результаті перевірки звернення позивачки комісією відділу труда УПСЗН Краматорської міської ради (а.с.5-6) ОСОБА_1 з 01.04.2006 року була прийнята до СП «Краматорська СТО» ВАТ «Донецьк-Авто» на посаду комірника-продавця, з 25.01.2008 року переведена на посаду начальника складу. При прийнятті на роботу з нею був укладений договір про матеріальну відповідальність від 01.04.2006 року. Позивачкою на адресу адміністрації підприємства рекомендованою кореспонденцією з повідомленням була направлена заява про звільнення за власним бажанням від 09.10.2008 року, яка отримана відповідачем та зареєстрована на підприємстві 14.10.2008 року під №206. З моменту надходження заяви про звільнення позивачка відпрацювала встановлені ст.38 КЗпП України два тижня з 15.10.2008 року по 28.10.2008 року включно. Однак адміністрацією підприємства в цей період не були вжиті заходи для прийняття від позивачки матеріальних цінностей, а саме: не виданий наказ про створення комісії для проведення інвентаризації та передачі товарно-матеріальних цінностей іншій відповідальній особі або за відсутністю такого – спеціально створеній комісії. 29.10.2008 року по закінченню двох тижнів позивачка не вийшла до роботи. В останній робочій день відповідач не видав позивачці трудову книжку та не провів кінцевого розрахунку, а саме: не виплатив заробітну плату за жовтень 2008 року в сумі 549,44 грн., компенсацію за невикористані 44 дні відпустці в сумі 1668,68 грн., чим порушив статті 47,116 КЗпП України. Фактично трудова книжка була видана позивачці 04.12.2008 року під час перевірки підприємства комісією. Крім того, виявлене необґрунтоване стягнення з вже звільненої позивачки за рахунок заборгованості по зарплаті матеріального збитку, при цьому згода позивачки на це отримана не була, для задоволення матеріальних претензій підприємства до суду не зверталося.

Згідно розрахунковому листу за грудень 2008 року (а.с.3) з позивачки ОСОБА_1 неправомірно утримано 439,87 грн.

Виходячи з викладеного, суд вважає потрібним стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по зарплаті за жовтень 2008 року в сумі 549,44 грн., компенсацію за невикористані 44 дні відпустки в сумі 1668,68 грн., неправомірно стягнуті збитки в сумі 439,87 грн.

Позов в частині моральної шкоди в сумі 3000 грн. суд вважає обґрунтованим завданими позивачці моральними стражданнями з приводу порушення її трудових прав на законне звільнення, своєчасну виплату заробітної плати, проведення кінцевого розрахунку, видачу належно оформленої трудової книжки, хвилюваннями та порушенням нормальних умов її життя, а запропоновану суму грошової компенсації – співмірною об’єму отриманих моральних страждань. У зв’язку з чим позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України на відповідача слід покласти судові витрати.

Керуючись ст.ст. 8,14-15,215,223-233 ЦПК України, ст.ст.47,115-117,237-1 КЗпП України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Донецьк-Авто» про стягнення заборгованості по зарплаті, компенсації за невикористану відпустку, незаконного грошового стягнення, моральної шкоди, задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донецьк-Авто» (юр.адреса: 83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 95а; р/р №26004026817101 в Донецькій філії АБ «Брокбізнесбанк» м.Донецька, МФО 335678, ЄДРПОУ 03112840) на користь ОСОБА_1 заборгованість по зарплаті за жовтень 2008 року в сумі 549,44 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1668,68 грн., неправомірно стягнуті збитки в сумі 439,87 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн., а всього 5657,99 грн. (п’ять тисяч шістсот п’ятдесят сім гривень 99 коп.).

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донецьк-Авто» (юр.адреса: 83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 95а; р/р №26004026817101 в Донецькій філії АБ «Брокбізнесбанк» м.Донецька, МФО 335678, ЄДРПОУ 03112840) на користь держави судовий збір в розмірі 59,50 грн. (п’ятдесят дев’ять гривень 50 коп.).

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донецьк-Авто» (юр.адреса: 83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 95а; р/р №26004026817101 в Донецькій філії АБ «Брокбізнесбанк» м.Донецька, МФО 335678, ЄДРПОУ 03112840) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн. (двісті п’ятдесят гривень).

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Донецької області. Заяву про апеляційне оскарження рішення Краматорського міського суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецькій області через Краматорський міський суд.

Суддя

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя