Рішення № 56179540, 17.02.2016, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1374/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2016 року м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пухарєвої О.В.

секретаря Климус Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину за законом -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1, звернулася до суду із позовною заявою до територіальної громади с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину за законом. Посилається на те, що 18.04.2015 року помер її брат ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку №4, розташованого по вул. 1 Травня в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області.

Заповіту померлий ОСОБА_3 не залишив. Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємицею за законом першої черги майна померлого, проте вона від прийняття спадщини відмовилась на її користь. Вона є спадкоємицею другої черги з законом. Вказує на те, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла, звернувшись протягом встановленого строку із відповідною заявою до нотаріуса, користується всім спадковим майном, звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак у його видачі нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на спадкове майно за ОСОБА_3

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому, вона змушена в судовому порядку визнавати право власності на спадщину.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявились, до суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача територіальної громади с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області в судове засідання не зявився, подав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином судовою повісткою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, не надала відомостей про причини неявки, заяв про розгляд справи у її відсутності чи перенесення судового засідання від неї також не надходило, а тому справу розглянуто без її участі.

Відповідно ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється у відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.04.2015 року в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області помер ОСОБА_3, що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії І-МИ №151199 від 23.04.2015 року (а.с. 9). Внаслідок смерті останнього відкрилась спадщина на все належне йому майно, до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по вул. вул. 1 Травня, 4 в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області.

За правилами ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу

Відповідно до ст.ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Заповіт померлий ОСОБА_3 не вчиняв. Спадкоємцем першої черги його майна за законом є відповідач ОСОБА_2, яка була донькою померлого. Вказане вбачається із копії свідоцтв про народження серії І- МИ №375879 від 14.11.1975 року та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І КИ №407826 від 20.01.1976 року (а.с. 10-11). ; серії І-АВ №536037 від 10.11.1969 року (а.с. 17-19), копій свідоцтв про одруження серії VІІ-УР №383955; серії І-МИ №429321 від 16.02.1991 року (а.с. 17, 20).

Відповідно ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1273, ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

На виконання вказаних вимог закону відповідач ОСОБА_2 відмовилась від належної їй частки спадщини за законом, що залишилась після смерті її батька ОСОБА_3В, померлого 18.04.2015 року на користь позивача ОСОБА_1, сестри померлого, про що протягом встановленого законом строку до Заставнівської державної нотаріальної контори подала відповідну заяву (а.с. 42 зворот).

Інші спадкоємці першої черги за законом (батьки, дружина) відсутні, що вбачається із копії повторного свідоцтва про одруження серії ІІ-АБ №506749 від 12.02.1980 року (а.с. 7 ), копії свідоцтва про смерть серії І-КИ №633399 від 16.06.2015 року (а.с. 8).

У відповідності до вимог ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

З копії свідоцтва про народження позивача (а.с. 6) та повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00015873214 від 07.10.2015 року (а.с. 46 зворот - 47) видно, що батьками позивача та померлого ОСОБА_3 були ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а отже позивач була рідною сестрою померлого ОСОБА_3 та є спадкоємцем його майна за законом другої черги.

Згідно ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем ОСОБА_3, що видно із довідки виконкому Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області №2132 від 10.04.2015 року (а.с. 18), однак спадщину після смерті ОСОБА_3 вчасно прийняла, оскільки протягом встановленого законом строку приватному нотаріусу Заставнівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 подала заяву про прийняття спадщини (а.с. 41). Вказане підтверджується також і інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №41632045 від 28.09.2015 року (а.с. 43) та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №41632088 від 28.09.2015 року (а.с. 25).

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на згаданий житловий будинок позивач звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою, що вбачається із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №41632088 від 28.09.2015 року (а.с. 25), однак у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на згадане майно за ОСОБА_3, що вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с. 28).

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по вул. 1 Травня, 4 в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області був побудований спадкодавцем ОСОБА_3 в 1950 році на земельній ділянці для обслуговування житлового будинку, яку він приватизував, що вбачається із ОСОБА_4 з рішення 17 сесії 21 скликання від 09.11.1993 року «Про приватизацію земельних ділянок жителів с. Ржавинці» (а.с. 27).

Згідно витягу із погосподарської книги (а.с. 26) ОСОБА_3 належав власний житловий будинок по вул. 1 Травня в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

В п. 3.3.Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ в інформаційному листi вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що всi господарсько-побутові будiвлi та споруди у домоволодіннях, якi належать громадянам i були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР вiд 22 січня 1979 року «Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель», i під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не вiдносяться до категорії самовільних (самочинних).

Також в даному листі зазначається, що записи у по-господарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцiнюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власностi громадян на будинки, технiчним паспортом на будiвлi, документами про вiдведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.

Частинами 3, 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 набув право власності на спірний житловий будинок, проте його не оформив належним чином.

Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

На даний час позивачем, як спадкоємицею майна померлого ОСОБА_3 за законом, виготовлено технічний паспорт на житловий будинок (а.с. 13). Згідно зведеного акту (а.с. 14) та довідки характеристики Заставнівського РБТІ №174 від 18.09.2015 року (а.с.17) згаданий житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями побудований у 1950 роках, їх вартість становить 20696 (двадцять тисяч шістсот девяносто шість) гривень 00 копійок.

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.

На підставі викладеного ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261, 1262, 1268, 1269, 1270, 1273, 1297 ЦК України, ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст. ст. 10, 11, 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по вул. 1 Травня в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 18.04.2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пухарєва О.В.