Рішення № 56179510, 25.02.2016, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/110/16-ц

Провадження №2/713/110/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Пилипюка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості.

В позові вказував, що 24.01.2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №E/V082230 та 25.01.2008 року між ними укладено договір про видачу траншу №E/V082230-1.

Згідно умов договору банк зобовязався видати ОСОБА_1 кредит у розмірі 40000,00 доларів США строком до 23.01.2013 року, а він зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Зазначав, що банк свої зобовязання виконав, видав ОСОБА_1 кредит у сумі 40000,00 доларів США, а він взяті на себе зобовязання не виконав, у звязку з чим станом на 17.11.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 148557,82 доларів США, з яких: 26933,49 доларів США заборгованість за кредитом; 52724,67 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 68899,66 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Від вказаної суми віднімається сума у розмірі 41092,82 доларів США, яка була задоволена рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2010 року.

Заборгованість до стягнення становить 107465,00 доларів США, що за курсом 23,20 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.11.2015 року складає 2493188,00 грн.

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором №E/V082230 між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Однак, вимога, що була предявлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобовязання залишена без задоволення.

Просили стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 107465,00 доларів США, що за курсом 23,20 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.11.2015 року складає 2493188,00 грн. за кредитним договором №E/V082230 від 24.01.2008 року та за договором про видачу траншу №E/V082230-1 від 25.01.2008 року та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не зявилася, будучи повідомлено про місце, день та годину слухання справи належним чином, в адресованому суду клопотанні просила справу розглядати без участі представника, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, будучи належно повідомленими про місце, день та годину слухання справи, причини неявки суду не повідомили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.01.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №E/V082230, згідно умов якого відповідач отримав кредит в сумі 40000,00 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 16,00% річних за користування кредитом, а у разі порушення строків повернення кредиту 32,00% річних, з кінцевим терміном повернення 23.01.2013 року.

25.01.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір про видачу траншу №E/V082230-1 на суму 40000,00 доларів США.

ОСОБА_1 зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленого кредитним договором.

Виконання зобовязань ОСОБА_1 забезпечено договором поруки №E/V082230, укладеним 25.01.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2

Вказані обставини відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не потребують доказуванню, оскільки встановлені рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2010 року по цивільній справі №2-8235/2010 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, за яким позов банку задоволено частково і яке набрало законної сили. Даним рішенням вирішено: Стягнути солідарно з ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, жительки с. Іспас Вижницького району Чернівецької області на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №E/V082230 від 24.01.2008 року станом в сумі 328131,63 грн. (41092,82 доларів США), 200,00 грн., 6863,28 грн. а також судові витрати.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1, станом на 17.11.2015 року сума загальної заборгованості за кредитним договором №E/V082230-1 від 25.01.2008 року становить 148557,82 доларів США, з яких: 26933,49 доларів США заборгованість за кредитом; 52724,67 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 68899,66 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

Без урахування заборгованості, стягнутої рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2010 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №E/V082230-1 від 25.01.2008 року станом на 17.11.2015 року становить 107465,00 доларів США, що за курсом 23,20 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.11.2015 року складає 2493188,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні божники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до розяснень, викладених у п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №7 від 07.02.2014 року) зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст.526, 599 ЦК України.

Враховуючи зазначені вимоги закону та встановлені судом обставини суд приходить до висновку, що наявність рішення суду не звільняє ОСОБА_1 та його поручителя ОСОБА_2 від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє ПАТ КБ «ПриватБанк» права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається не виконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст.526, 599 ЦК України.

При цьому ПАТ КБ «ПриватБанк» має право на отримання передбачених ч.2 ст.625 ЦК України сум без урахування сум, стягнутих рішенням суду від 13.04.2010 року, оскільки доказів виконання зазначеного рішення відповідачами суду не надано.

Таким чином судом встановлено, що після винесення вказаного вище рішення суду, ОСОБА_1 не здійснював сплати в рахунок погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим за період з 29.01.2010 року по 17.11.2015 року його заборгованість за кредитним договором №E/V082230 від 24.01.2008 року та договором про видачу траншу №E/V082230-1 від 25.01.2008 року без урахування стягнутих судом сум становить 107465,00 доларів США, які є заборгованістю по відсоткам за користування кредитом та по пені (ч.2 ст.625 ЦК України), і які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку.

При цьому 107465,00 доларів США за курсом 23.20 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.11.2015 року складає 2493188,00 грн.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення із стягненням з відповідачів на користь позивача понесених ним судових витрат у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.2, 15, 526, 530, 536, 554, 611, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, Суд ,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2, зареєстрованої та жительки с. Іспас Вижницького району Чернівецької області на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором №E/V082230 від 24.01.2008 року та договором про видачу траншу №E/V082230-1 від 25.01.2008 року в сумі 107465,00 доларів США, що за курсом 23,20 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 17.11.2015 року складає 2493188,00 грн. (два мільйони чотириста дев'яносто три тисячі сто вісімдесят вісім гривень 00 коп.) та судовий збір в сумі 37397,82 грн. (тридцять сім тисяч триста дев'яносто сім гривень 82 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І. В. Пилип'юк