Ухвала суду № 56179458, 29.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №643/11432/15-ц Головуючий суддя І інстанції Горбунова Я. М.

Провадження № 22-ц/790/402/16 Суддя доповідач Малінська С.М.

Категорія: Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Карімової Л.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря - Доля О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини від всіх видів його доходів та аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3, у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів.

В обгрунтування посилалася на те, що з 17 вересня 2011 року вона перебуває з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають неповнолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З липня 2014 року спільно з відповідачем не проживають, спільного господарства не ведуть. Разом з тим, відповіач неналежним чином виконує свої обов'язки щодо утримання сім'ї. Вказане змусило позивача переїхати на постійне місце проживання до своєї матері у м. Кременчук та звернутися до суду із вказаним позовом.

Відповідач позов визнав частково, посилаючись на те, що дружина має достатній рівень доходів, отримує матеріальну допомогу від держави та здає в оренду належне їй на праві власності майно, тоді як він має на утриманні мати-пенсіонерку та незначну заробітну плату.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача аліменти на утримання дитини у розімірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.07.2015 року і до повноліття дитини, та аліменти на утримання дружини у розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу), починаючи з 16.07.2015 року і до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження обставин у справі, просить рішення скасувати частково та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, в іншій частині рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду виклюно у частині стягнення аліментів на утримання дружини, колегія суддів переглядає рішення в межах доводів апеляційної скарги.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. ст. 79, 80, 84, 191 СК України та виходив з того, що право дружини, з якою проживає дитина, на утримання з боку чоловіка не залежить від її матеріального становища.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 17 вересня 2011 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 (а.с. 6).

Згідно довідки про склад сім'ї № 26 від 06.05.2015 року та підтвердження сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постійно проживають за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації (а.с. 8, 9).

При цьому ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у АДРЕСА_2, разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18).

Відповідно до частин другої і четвертої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Оскільки малолітня ОСОБА_3 залишилася проживати зі своєю матір'ю, ОСОБА_2., що не заперечувалось і відповідачем, колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано присудив на її користь аліменти до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки Сімейний Кодекс України не пов'язує їх стягнення із матеріальним становищем жінки.

Разом з тим, колегія суддів не може врахувати пояснення апелянта про перебування на його утриманні непрацездатної матері-пенсіонера і невисоку заробітну плату, оскільки в порушення ст. ст. 10, 60 ЦПК України ОСОБА_1 не надав доказів фактичного матеріального утримання матері (факт сумісного проживання цього не підтверджує) та інших обставин, що роблять неможливим виплату ним аліментів на утримання дружини.

За таких обставин, колегія суддів проходить до висновку, що рішення суду є законним і обгрунтованим, скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти діб з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді :