Рішення № 56179455, 29.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________ССправа № 642/2338/15-ц Головуючий I інстанції: Бондаренко В.В.

Провадження № 22-ц/790/1640/16 Суддя - доповідач: Малінська С.М.

Провадження № 22-ц/790/1641/16

Категорія: спори про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: Малінської С.М.,

суддів: Карімової Л.В. , Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Доля О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2015 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року, ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,-

встановила:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02 жовтня 2014 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ 21, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Полтавський шлях у м. Харкові не вибрав безпечну швидкість руху, що призвело до зіткнення з автомобілем ДЕО Сенс, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, чим порушив п. 21.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2 автомобіль отримав технічні ушкодження.

Страховою компанією (ПрАТ «СК «ВУСО»), де був застрахований автомобіль ОСОБА_2, позивачу на відновлення автомобіля було відшкодовано 4 072 грн. 63 коп. згідно страхового акту № 4972-24 від 29.12.2014 року.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 11968 від 16.12.2014 року, розмір майнової шкоди, заподіяної володільцю автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, на момент проведення експертизи, складає 13 665 грн. 86 коп., вартість відновлювального ремонту складає 18 279 грн. 84 коп. Різниця між сумою відновлювального ремонту та виплаченою страховиком сумою склала 14207,21 грн. Загальна сума збитку з урахуванням індексу інфляції склала 21182,68грн. Враховуючи, що ПрАТ «СК «ВУСО» відшкодувала частину відновлювального ремонту - 4 072 грн. 63 коп., кінцева сума склала - 17 110 грн. 05 коп.

Також позивачу довелося сплатити телеграфні послуги за повідомлення ОСОБА_2 про проведення огляду пошкодженого автомобіля ДЕО Сенс у розмірі 56 грн. 98 коп., проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 885 грн. 60 коп., судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Усього загальна сума матеріального збитку склала 18 899 грн. 94 коп.

У подальшому ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з ПрАТ «СК «ВУСО» суму матеріального збитку в розмірі 16 544 грн. 82 коп. та 7 650 грн. 61 коп. - пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, 7 097 грн. 52 коп. - інфляційні за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та 493 грн. 93 коп. - 3 % річних за період з 02.10.2014 року по 30.11.2015 року. Стягнути з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування майнової шкоди грошову суму (франшизу) у розмірі 1 000 грн. 00 коп. Стягнути з відповідачів судові витрати (2 304 грн. 00 коп. - проведення судової експертизи; 885 грн. 60 коп. - витрати на проведення автотоварознавчого дослідження; 56 грн. 98 коп. - витрати на повідомлення; 243 грн. 60 коп., 847 грн. 31 коп. - банківські витрати за перерахування у розмірі 4 % від суми).

Представник позивача у судове засідання суду першої інстанції не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що уточнені позовні вимоги підтримує з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник ПрАТ «СК «ВУСО» у судове засідання суду першої інстанції не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та надав заперечення проти позову, в яких просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з наступного: огляд пошкодженого автомобіля було проведено представником ПрАТ «СК «ВУСО», а тому приймати до уваги при визначенні розміру страхового відшкодування висновок експертного автотоварознавчого дослідження, на яке посилається у своїй позовній заяві позивач, страховик не мав юридичних підстав; щодо штрафних санкцій, то ПрАТ «СК «ВУСО» виконав свій обов'язок щодо здійснення виплат у повному обсязі вчасно в порядку, передбаченому законом; щодо витрат на проведення експертизи, то експертне дослідження було зроблено за особистою заявою позивача, а тому не відноситься до судових витрат і не підлягає відшкодуванню; відшкодування поштових витрат не регламентується законом; вимогу щодо стягнення на користь позивача банківських витрат у розмірі 4% від суми вважає незаконною та необґрунтованою.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою задоволені частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 16 544 грн. 82 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму (в рахунок франшизи) у розмірі 1 000 грн. 00 коп. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір - 243 грн. 60 коп.; телеграма - 56 грн. 98 коп.; суму оплати автотоварознавчого дослідження - 885 грн. 60 коп.) у розмірі 1 186 грн. 18 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23.12.2015 року. Абзац 4 резолютивної частини вищевказаного рішення викладено в наступній редакції: «Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір - 243 грн. 60 коп.; телеграма - 56 грн. 98 коп.; суму оплати автотоварознавчого дослідження - 2304 грн. 00 коп.) у розмірі 2 604 грн. 58 коп.». В іншій частині рішення залишено без змін.

11 січня 2016 року Ленінським районним судом ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 7 650 грн. 61 коп. - пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, 7 097 грн. 52 коп. - інфляційних за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та 493 грн. 93 коп. - 3% річних за період з 02.10.2014 року по 30.11.2015 року.

В апеляційні скарзі представник Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» вважає рішення, ухвалу та додаткове рішення суду незаконними, необґрунтованими, такими, що ухвалені внаслідок невірного, неповного з'ясування судом обставин справи, та, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23.12.2015 року, ухвалу суду від 11.01.2016 року та додаткове рішення від 11.01.2016 року скасувати, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що, відповідно до розрахунку № 1124 від 30.10.2014 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля ЗАЗ - DAEWOO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, склала 11 527, 18 грн., а висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 8217 від 27.10.2015 року, складений згідно ухвали суду від 07.08.2015 року, який був покладений судом в основу оскаржуваного рішення, є неналежним доказом у справі. Єдиним належним та допустимим доказом заподіяних збитків є розрахунок вартості відновлювального ремонту № 1124 від 30.10.2014 року.

ПрАТ «СК «ВУСО» також вказує на те, що у визначений законом строк страховик розпочав розслідування, спеціаліст оглянув транспортний засіб, склав відповідний звіт. Будь-яких зауважень щодо дій спеціаліста, сумнівів щодо визначеності аварійним комісаром розміру збитків позивач не висловлював, заперечень проти розрахунку до страхової компанії не направляв, при цьому, погодився з фактом наявності пошкоджень, що не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, за відшкодування яких, відповідно до ст. 6 Закону, відповідальності так і особа винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди не несуть. З суми визначеної розрахунком були здійснені вирахування вартості відновлення запчастин, пошкодження яких не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП; ПДВ у розмірі 20% відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону; франшизу на підставі ст. 12 Закону. Таким чином розмір страхового відшкодування склав: 11 527, 18 грн. - 5 440, 02 грн./1,2 - 1000, 00 грн. = 4 072, 63 грн., яке було перераховано позивачу на його рахунок згідно заяви, що підтверджується платіжним дорученням.

Щодо штрафних санкцій, які були стягнуті згідно додаткового рішення суду від 11.01.2016 року, апелянт зазначає, що ПрАТ «СК «ВУСО» виконало свій обов'язок щодо здійснення виплати вчасно, в порядку, передбаченому законом, а тому підстави для нарахування та стягнення пені, індексу інфляції, 3% річних відсутні. Що стосується стягнення на користь позивача поштових витрат, то це не регламентується законом.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 02.10.2014 року, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ 21, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Полтавський шлях в м. Харкові не вибрав безпечну швидкість руху, що призвело до зіткнення з автомобілем ДЕО Сенс, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, чим порушив п. 21.1 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Автомобілі отримали механічні пошкодження, а їх власникам була несена матеріальна шкода.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 23.10.2014 року ОСОБА_2, який керував автомобілем ГАЗ 21, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, визнано винним у даній дорожньо-транспортній пригоді. (а. с. 5, т. 1).

Про настання страхового випадку було повідомлено страхову компанію.

ПрАТ «СК «ВУСО», де був застрахований автомобіль ОСОБА_2, позивачу на відновлення автомобіля було відшкодовано 4 072 грн. 63 коп. згідно страхового акту № 4972-24 від 29.12.2014 року.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 8217, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля ЗАЗ - DAEWOO, державний номер НОМЕР_2, в результаті ДТП, на момент проведення експертизи склала 17 349, 10 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ - DAEWOO, на момент проведення експертизи склала 21 617 грн. 45 коп. (а. с. 97-102, т.1).

Різниця між сумою відновлювального ремонту та виплаченою сумою склала 17 544 грн. 82 коп.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» суми страхового відшкодування, послався в рішенні на висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 8217 від 27.10.2015 року, та, вирахувавши виплачену страховою компанією суму страхового відшкодування в розмірі 4 072 грн. 63 коп. та франшизу в розмірі 1 000 грн. 00 коп., стягнув з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 16 544 грн. 82 коп., а також судові витрати в розмірі 1 186 грн. 18 коп.

Проте з такими висновками колегія суддів погодитися не може.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 10, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 59, ч. 3, 4 ст. 60, ч. ч.1, 3 ст. 61, ч. 2, 4 ст. 212, ч. 1 ст. 213, п. 1 ч. 1 ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Ст. 988 ЦК України встановлено обов'язки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Із змісту пункту 22.1. ст. 22 Закону вбачається, що при настанні страхового випадку страховик згідно з лімітами відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «СК «ВУСО», що підтверджується полісом № АС/ 88677517 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з лімітом відповідальності на одного потерпілого 50 000, 00 грн. та розміром франшизи 1 000, 00 грн. (а. с. 8, т. 2).

В період дії вказаного договору, 02.10.2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу марки ДЕО Сенс, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Ст. 34 зазначеного Закону передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних до своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

06.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування. (а. с.14, т. 2). У той же день представником страхової компанії пошкоджений транспортний засіб в присутності ОСОБА_1 було оглянуто, визначено обсяг пошкоджень та виявлено пошкодження, які не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, та замовлено проведення експертного дослідження з метою визначення вартості проведення відновлювального ремонту з урахуванням зносу у порядку, передбаченому чинним законодавством.

За результатами огляду спеціалістом ПрАТ «СК «ВУСО» було складено протокол огляду транспортного засобу від 06.10.2014 року, який був підписаний ОСОБА_1 без зауважень, відповідних заяв щодо невідповідності зафіксованих в протоколі обставин в протоколі огляду фактичним обставинам настання дорожньо-транспортної пригоди ПрАТ «СК «ВУСО» не отримував, тому зазначені відомості є такими, що визнані потерпілим у повному обсязі.

Так, відповідно до вказаного протоколу огляду були виявлені пошкодженнями, не пов'язані з ДТП, а саме: бампер задній, накладка під ліхтар задній правий (ЗП), крило ЗП, короб правий, двері задні праві, двері передні праві, крило переднє праве, бампер правий, кришка багажника, крило ліве переднє, двері ліві праві, двері задні ліві, короб лівий, кронштейн задньої лівої двері, стойка центральна ліва, підлога багажника, облицювання панелі, арка ЗЛ, крило ЗЛ. (а. с. 19, т. 2).

Крім того, згідно довідки про пошкодження, виданої ВДАЇ ГУМВС України в Харківській області, транспортний засіб ЗАЗ - DAEWOO отримав виключно механічні ушкодження заднього лівого крила, розбито задній бампер, задній ліхтар лівої сторони, деформацію причепу багажника. (а. с. 6, т.1).

Отже, інші пошкодження отримані не від події, кваліфікованої як страховий випадок, а тому ані відповідач ОСОБА_2, ані ПрАТ «СК «ВУСО» не несе відповідальності за відшкодування шкоди за такі пошкодження.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у завдавала за умови, що 1). Дії останнього були неправомірними, 2). Між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, 3). Є вина зазначеної особи.

Ст. 6 Закону визначено, що страховик не несе відповідальності за відновлення пошкоджень, які виникли до настання ДТП, що було кваліфіковано як страховий випадок, у зв'язку із тим, що страховик не несе відповідальності за повне відновлення пошкодженого транспортного засобу, цілісність якого була пошкоджена від інших подій, таких, що не були кваліфіковані страховиком як страховий випадок.

Таким чином, суд не взяв до уваги, що згідно протоколу огляду транспортного засобу ЗАЗ - DAEWOO виявлені пошкодження, що не пов'язані із настанням дорожньо-транспортної пригоди, протокол підписано ОСОБА_1, але при проведенні експертизи дані обставини враховані не були, тому судова колегія критично відноситься до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 8217 від 27.10.2015 року.

Разом із тим, відповідно до розрахунку вартості відновлювального ремонту № 1124 від 30.10.2014 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля ЗАЗ - DAEWOO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, склала 11 527,18 грн. (а. с. 21-28, т. 2).

Вартість відновлення запчастин пошкодження яких не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП від 02.10.2014 року, що підтверджується протоколом огляду, склала 5 440, 02 грн.

Отже, при визначенні суми страхового відшкодування з суми визначеної розрахунком були здійснені вирахування вартості відновлення запчастин, пошкодження яких не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП; ПДВ у розмірі 20% відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону та франшизу на підставі ст. 12 Закону.

Таким чином, розмір страхового відшкодування склав: 11 527, 18 грн. - 5 440, 02 грн./1,2 - 1000, 00 грн. = 4 072, 63 грн.

Вказана сума була перерахована на користь та на рахунок ОСОБА_1 згідно заяви останнього, що підтверджується страховим актом № 4227-24 та платіжним дорученням від 29.12.2014 року. (а. с. 34, 34, т. 2).

Також слід зазначити, що вказана обставина була визнана позивачем, а тому, згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не підлягає доказуванню, рішенням суду першої інстанції відмовлено в частині скасування страхового акта № 4972-24, оскільки позивачу відповідно до нього було виплачено 4072,63 грн. та всі подальші розрахунки робились з урахуванням вказаної суми.

Ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування виплачується за шкоду оцінену на дату настання страхового випадку.

Проте, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 8217 від 27.10.2015 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу було визначено на день надання висновку, що суперечить нормам матеріального права, п. 32 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», яким визначено, що для застрахованого майна, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків шляхом розрахунку прямих збитків.

Однак, суд першої інстанції на зазначені вище норми законодавства уваги не звернув, під час перевірки й оцінки вказаного висновку не врахував.

Отже, ПрАТ «СК «ВУСО» з дотриманням всіх вимог чинного законодавства на підставі розрахунку вартості відновлювального ремонту № 1124 від 30.10.2014 року було вірно розраховано та виплачено ОСОБА_1 належне йому страхове відшкодування, вчасно та в повному розмірі.

Щодо стягнення на користь позивача витрат за проведення автотоварознавчого дослідження в досудовому порядку та поштових витрат, то це не регламентується законом, тому з огляду на ст. 2 Закону в рамках проведення страхового відшкодування не відшкодовуються.

За таких обставин, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, на підставі п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, ухвалене у справі судове рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 грошової суми та судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Франшиза згідно п. 5 Полісу встановлена в розмірі 1 000,00 грн. (а. с. 8, т. 2).

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши обставини справи повно, надавши належну оцінку доказам у справі в цій частині, дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової суми (в рахунок франшизи) у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку, що рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2015 року необхідно змінити, скасувавши його в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 грошової суми та судових витрат з ухваленням в цій частині рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року про виправлення описки в резолютивній частині рішення суду щодо розміру стягнення з ПрАТ «СК «ВУСО» загальної суми судових витрат з 1 186 грн. 18 коп. на 2 604 грн. 58 коп. також підлягає скасуванню.

Додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Згідно положень п. 36.2 ст. 36 Закону, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Отже, що стосується штрафних санкцій, які були стягнуті на підставі додаткового рішення суду від 11 січня 2016 року, колегія суддів не може погодитися з таким висновком, оскільки із заявою про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 звернувся 06.10.2014 року, виплата страхового відшкодування була здійснена 29.12.2014 року, що підтверджується страховим актом та платіжним дорученням, таким чином, ПрАТ «СК «ВУСО» виконало свій обов'язок щодо здійснення виплати вчасно, в порядку, передбаченому законом, тому підстави для нарахування та стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2015 року - змінити.

У частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 16 544 грн. 82 коп. та судових витрат у розмірі 1 186 грн. 18 коп. рішення суду - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення грошової суми та судових витрат - відмовити.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року - скасувати.

Додаткове рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 11 січня 2016 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення 7 650 грн. 61 коп. - пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, 7 097 грн. 52 коп. - інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та 493 грн. 93 коп. - 3% річних за період з 02.10.2014 року по 30.11.2015 року - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -