Вирок № 56178731, 29.02.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/698/16-к

Номер провадження 1-кп/629/130/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Соколенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220380002827 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, м-н 1, б. 3, кв. 21, не військовозобовязаного, раніше судимого:

- 28.03.2001 року Харківським обласним судом за ч. 3 ст. 142 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільненого 18.12.2003 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 18 днів на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 10.12.2003 року;

- 22.06.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки;

- 23.06.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі. Звільненого 05.12.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 2 місяці 15 днів на підставі ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 05.12.2014 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2,

- захисту обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2015 року близько 18-00 години, ОСОБА_1, знаходячись вдома, де він проживає разом з батьками та сестрою ОСОБА_3 за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 1, б. 3, кв. 21, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, виражених в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи таємно викрав з кімнати ОСОБА_3 золоту обручку, вартістю 689 гривень 67 копійок. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, викрадениммайном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 689 гривень 67 копійок.

Крім цього, 13 червня 2015 року близько 17-00 години, ОСОБА_1, знаходячись вдома, де він проживає разом з батьками та сестрою ОСОБА_3 за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 1, б. 3, кв. 21, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, виражених в таємному викраденні чужого майна, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи таємно викрав з кімнати ОСОБА_3 цифровий фотоапарат марки «NIKON COOLPIX 20.1 Меgаріхеl» вартістю 1550 гривень. Після вчинення злочину, викрадениммайном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1550 гривень.

Крім цього, 11 грудня 2015 року близько 17-00 години, ОСОБА_1, знаходячись вдома, де він проживає разом з батьками та сестрою ОСОБА_3 за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 1, б. 3, кв. 21, скориставшись відсутністю поруч з ним ОСОБА_3 заволодів карткою «ПриватБанк» на її імя. Діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи 11 грудня 2015 року з банкомату, розташованого в б. 25 на 4 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, таємно викрав гроші ОСОБА_3 в сумі 200 гривень. Діючи з єдиним умислом, направленим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3, 12 грудня 2015 року ОСОБА_1 з банкомату, розташованого в б. 50 по вул. Р. Люксембург в м. Лозова Харківської області, у такий же спосіб, таємно викрав гроші ОСОБА_3, в сумі 50 гривень та розрахувався карткою, за придбання медикаментів в аптеках, розташованих в б. 37 по вул. Лозовського в м. Лозова та в б. 23 на 1 мікрорайоні в м. Лозова Харківської області на суму 38 гривень 01 копійки. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, викрадениммайном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 288 гривень 01 копійки.

Крім цього, 16 листопада 2015 року близько 20-00 години, ОСОБА_1 разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходився поблизу готелю «Лозова», розташованого по вул. П. Комуни, 6 в м. Лозова Харківської області. Зустрівши ОСОБА_6, між ними виникла розмова, під час якої, ОСОБА_6 залишив поруч свій велосипед марки «Україна». Помітивши це, у ОСОБА_1 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, не реагуючи на вимоги власника повернути його, відкрито викрав велосипед «Україна», вартістю 750 гривень. Після вчинення вказаного кримінального правопорушення, викрадениммайном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 750 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Також пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме 10 березня 2015 року він знаходячись у себе вдома, де він проживає разом з батьками та сестрою ОСОБА_3 за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 1, б. 3, кв. 21, шляхом вільного доступу, з кімнати сестри ОСОБА_3 викрав обручку. Крім цього, 13 червня 2015 року він знаходячись у себе вдома, де він проживає разом з батьками та сестрою ОСОБА_3 за адресою: м. Лозова, Харківської області, м-н 1, б. 3, кв. 21, шляхом вільного доступу, з кімнати сестри ОСОБА_3 викрав фотоапарат марки «NIKON COOLPIX 20.1 Меgаріхеl». Крім цього, 11 грудня 2015 року він таємно заволодів карткою «ПриватБанк» на імя сестри ОСОБА_3 та з банкомату таємно викрав 200 гривень, а потім 12 грудня 2015 року, у такий же спосіб, таємно викрав гроші у розмірі 50 гривень та розрахувався карткою, за придбання медикаментів в аптеках на суму 38 гривень 01 копійки. Також, 16 листопада 2015 року він, зустрівши ОСОБА_6 поблизу готелю «Лозова», розташованого за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. П.Комуни, 6 відкрито викрав велосипед марки «Україна», який належав ОСОБА_6. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, розяснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. Також, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які помякшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше перебував у лікаря нарколога на обліку з 2005 року у звязку з вживанням алкоголю зі шкідливим наслідками, знятий у 2009 році з одужанням, розлучений, має середню освіту, не працює, не військовозобовязаний.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, помякшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України призначення більш мякого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які помякшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Лозівського міськррайонного суду Харківської області від 23.06.2011 року засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України і йому призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі. 15 грудня 2014 року він на підставі ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 05.12.2014 року був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 2 місяці 15 днів. Тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27), взявши під варту в залі суду.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 29 лютого 2016 року.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 71 КК України, до вказаного покарання, суд частково у виді 3 (трьох) мсяців позбавлення волі, приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськррайонного суду Харківської області від 23.06.2011 року та остаточно визначає до відбуття обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі, строком 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27), взявши під варту в залі суду.

Початок строку відбуття покарання рахувати з 29 лютого 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 295 від 19.01.2016 року в розмірі 184 гривні 14 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

- судово-товарознавчої експертизи № 294 від 11.02.2016 року в розмірі 184 гривні 14 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- велосипед марки «Україна», який переданий потерпілому ОСОБА_6 згідно зберігальної розписки, залишити у останнього;

- фотоапарат марки «NIKON COOLPIX 20.1 Меgаріхеl», який переданий потерпілій ОСОБА_3 згідно зберігальної розписки, залишити у останньої.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова