Вирок № 5617807, 02.04.2009, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 1-10/09рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009року м. Болехів

Болехівський міський суд в складі:

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря Латик В.Є

з участю прокурора Кравця В.В.

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

законних представників ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

представника служби у справах неповнолітніх Досяк Т.М.

представника служби міліції у справах неповнолітніх Форкуци В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, несудимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, учня 11 класу Тисівської ЗОШ, невійськовозобов`язаного, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в :

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, керуючи траспортними засобами, порушили правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть потерпілого та середнього ступеня тяжкості ушкодження іншій потерпілій та їм обом за таких обставин.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6 листопада 2008р оку о 0 год. 30 хв., при керуванні мотоциклами «Вайпер-125»,та «Вайпер-200» в с. Тисів, Болехівської міської ради на автодорозі «Болехів-Сукіль» рухаючись назустріч один одному, порушили вимоги п.п.2.1.«а», 2.3 «б», «г», 11.2,12.1,12.2,12.3 Правил дорожнього руху України (рухалися автомобілем без посвідчення водія, не зареєстрованими у встановленому законом порядку, перевозячи пасажирів без застібнутого мотошолома, рухалися серединою проїзної частини, а не ближче до її правого краю, в темну пору доби та в умовах туману не врахували дорожню обстановку, не обрали безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати можливість зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги). Окрім цього ОСОБА_2 порушив також вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху, керуючи транспортим засобом в стані алкогольного сп`яніння. Всі ці порушення підсудними вказаних Правил призвели до зіткнення між ними, внаслідок чого пасажирка мотоцикла «Вайпер-125», ОСОБА_7 від потриманих травм померла на місці, а ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його пасажирка ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні обоє підсудних свою вину у предявленому обвинуваченні визнали повністю.

Зокрема, підсудний ОСОБА_1 пояснив, що 5 листопада 2008року, близько 23.30 годин разом з пасажиркою ОСОБА_3 рухався в напрямку м.Болехов по автодорозі «Болехів-Сукіль», щоб з`ясувати, чому відстав його товариш ОСОБА_1, який повинен був їхати слідом на своєму мотоциклі. Прямував серединою проїзної частини з увімкненими фарами, раптово в світлі фар побачив інший мотоцикл, який рухався йому назустріч, але відреагувати не встиг і за мить відчув зіткнення. Після чого втратив свідомість, прийшов до тями коли вже прибув автомобіль швидкої допомоги. Зазначив, що їхав зі швидкістю 50-60 км/год, був густий туман. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суд суворо його не карати, врахувати те, що внаслідок ДТП він сам постраждав та потребує подальшого лікування.

Як вбачається з пояснень підсудного ОСОБА_2, 5 листопада 2008 року близько 23.30 години він керував мотоциклом «Вайпер-200» в с. Тисів, Болехівської міської ради. Разом з ним на мотоциклі була ОСОБА_8, він прямував в напрямку с.Поляниця, наздоганяючи свого товариша ОСОБА_1, оскільки вони разом хотіли поїхати до «Павільйону», що поблизу села Поляниця. Проїжджаючи участком села «Демня», крізь туман помітив якесь світло, за кілька секунд побачив, що це мотоцикл ОСОБА_1 і наступної миті відбулось зіткнення. Зазначив, що їхав зі швидкістю 60 км/год, напередодні випив пляшку пива. Також вказав, що не має посвідчення водія, мотоцикл він купив за свої кошти, оскільки був на заробітках в Москві. Проживає з сестрою, якій 14 років, мама в цей час була на роботі в Києві.

У вчиненому щиро розкаюється, просить не карати його суворо, оскільки він постраждав внаслідок даного ДТП та потребує подальшого лікування.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_7 є її дочкою. В листопаді 2008 року вона разом із чоловіком перебувала в Москві на роботі, 6 листопада 2008 року телефонним дзвінком їй повідомили, що в с.Тисів була дорожньо-транспортна пригода, в якій її дочка загинула на місці від отриманих травм. Як вона дізналася пізніше, її дочка їхала на мотоциклі з ОСОБА_1, і вони зіткнулися з іншим мотоциклом, яким керував ОСОБА_2 Жодних претензій до підсудних не має, цивільний позов заявляти не буде, шкода їй відшкодована.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що 5 листопада 2009 року вона разом зі своєю подругою Юрочко Іриною та двома хлопцями: ОСОБА_1 та ОСОБА_7 вирішили поїхати до «Павільйону» що поблизу с.Поляниця. Хлопці були на мотоциклах, тому вона сіла разом за ОСОБА_2., а ОСОБА_3 за ОСОБА_1, ОСОБА_2 зупинився біля магазину «Мотовел» і тому вони затрималися. Приблизно через 15 хв. вони поїхали слідом, був сильний туман і вітер, тому за дорожньою обстановкою вона не слідкувала, оскільки через швидку їзду у неї сльозилися очі. Коли відчула удар, втратила свідомість. Про те, що вони зіткнулися з мотоциклом, яким керував ОСОБА_1 дізналася вже в лікарні.

Її законний представник батько ОСОБА_9 вказав, що претензій до підсудних не має, цивільний позов заявляти не буде.

Із пояснень законного представника ОСОБА_5, яка є мамою підсудного ОСОБА_2 вбачається, що вона перебувала у шлюбі за ОСОБА_4, їхній шлюб виявився невдалим, тому вона виїхала в м.Київ, де проживала з іншою людиною, молодшого сина забрала з собою. Старший син, ОСОБА_2 разом з молодшою сесрою, якій 14 років проживали вдвох, оскільки батько також їздив на сезонні роботи до Москви. До них навідувалась їхня бабуся ОСОБА_10, яка готувала їм їсти. На даний час вона розірвала шлюб з чоловіком і приїхала на постійне місце проживання додому в с.Тисів. Свого сина ОСОБА_2, може охарактеризувати, як спокійного, врівноваженого хлопця, він дуже хоче працювали та самостійно заробляти гроші. В школі показав посередні знання та здібності. Влітку 2008 року ОСОБА_2 разом з батьком поїхали на роботу в Москву, після чого на зароблені гроші придбав мотоцикл. Зазначила, що була проти такої покупки, а також проти того, щоб її син їхав на роботу за кордон. Оскільки проживає на даний час із сином, він її слухається, то вважає, що немає підстав призначати йому громадського вихователя.

З пояснень свідка ОСОБА_11., класного керівника неповнолітнього підсуднього ОСОБА_2., вбачається, що в школі він проявляв середні здібності при вивченні шкільних предметів. Тісного контакту з його батьками не було, оскільки вони перебували на заробітках, практично він проживав із неповнолітньою сестрою та до них навідувалася бабуся. Особливих нарікань з боку вчителів та учнів школи на його поведінку не було, він проявив себе скромним, ввічливим та працьовитим учнем, однак мав багато пропусків занять в школі, зокрема, був відсутнім під час навчального процесу з 01 вересня по 15 жовтня 2008року, в той час перебував на заробітках з батьком в Росії . Всі однокласники його поважають і стурбовані з приводу того, що сталося, дана подія обговорювалася на класних зборах і всі присутні просили , щоб суд врахував їх думку про те, щоб призначити покарання їхньому однокласнику не повязане з позбавленням волі. Також вважає, що немає підстав для призначення ОСОБА_2. громадського вихователя.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що працює водієм радіо-таксі, в ніч на 6 листопада 2008 року пребував на чергуванні та рухався в напрямку с.Бубнище з малою швидкістю, оскільки був сильний туман. В районі участку села «Демня» побачив, що на дорозі лежить мотоцикл, біля якого лежала ОСОБА_3., яка не подавала ознак життя. З дороги піднявся ОСОБА_1, який попросив викликати швидку допомогу. Трохи далі по дорозі він почув, що хтось кличе на допомогу, а коли підійшов, то побачив в кюветі ОСОБА_2 та ОСОБА_8 Обставин ДТП він не бачив.

Даними протоколу огляду місця події, планом-схемою до нього та фотознімками (а.с.3-27) стверджується, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася в АДРЕСА_2 на автодорозі «Болехів-Сукіль».

У мотоциклі «Вайпер-125» була пошкоджена фара, деформована вихлопна труба, задня права підніжка та кермо, сліди ковзання на багажнику.

У мотоциклі «Вайпер-200» пошкоджена вихлопна труба, відсутні бокові лапки, деформований пластиковий корпус, відламане кріплення лапки приводу заднього гальма, права частина задньої амортизаційної вилки, розбиті передні і задні покажчики поворотів з лівої сторони.

Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи характер пошклджень та напрямок залишкових деформацій вказує на те, що мало місце дотичне зустрічне зіткнення і при первинному контактуванні поздовжні осі транспортних засобів перебували під кутом 180 градусів ( а.с. 138-155).

Висновками судово-медичних експертиз підтверджено :

-на трупі ОСОБА_7 мались тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку, крововиливи в м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні та в правий скроневий м`яз, садна та синець в ділянці обличчя, синець в ділянці правого стегна, садна по передніх поверхнях колінних суглобів. Утворені під дією тупих твердих предметів, могли утворитися при ударах до таких в результаті зіткнення дорожньо-транспортних засобів під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.11.2008 року.

Відкрита черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення. Всі інші вказані вище ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_7 настала від набряку та стиснення головного мозку в результаті відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння черепа, крововилами під м`яку мозкову оболонку та в речовину головного мозку (а.с.32-35).

- у потерпілої ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, закритий перелом правої стегнової кістки в середній третині зі зміщенням, відкритий перелом кісток правої гомілки у верхній третині, які могли утворитися внаслідок дії тупих предметів в даному випадку зіткненні мотоциклів «Вайпер-125» та «Вайпер-200».

Вищевказані ушкодження відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення (а.с.54-58) ;

підсудний ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя і не є небезпечними для життя в момент спричинення у вигляді закритої черепно- мозковох травми із забоєм головного мозку легкого ступеня, включеного перелому лівої плечової кістки , перелому лівої ключиці в середній третині з незначним зміщенням , перелому 4 пясткової кістки правої кисті зі зміщенням ( а.с. 58-61).

підсудний ОСОБА_2 внаслідок дорожно-транспортної пригоди теж отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді травми правої верхньої кінцівки з переломом променевої кістки в нижній третині зі зміщенням , вивихом ліктьової кістки в променево-запясному суглобі, переломами 3-50ої пясткових кісток ( а.с. 67-69).

З довідки Калуського ВРЕР ДАІ вбачається, шо за підсудними траспортні засоби не числяться, посвідчення водія їм не видавалося ( а.с.185).

Таким чином, оцінивши вказані докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що належною є правова оцінка дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, оскільки вони порушили вимоги Правил дорожнього руху, що є в причинному звязку з зіткненням їх мотоциклів, внаслідок чого ОСОБА_7 від потриманих травм померла на місці, а ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його пасажирка ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд у відповідності до вимог ст.ст.65,103 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, по місцю проживання та навчання характеризується позитивно (а.с.194-195), обставини, що помякшують та обтяжують покарання та умови, в яких він ріс та виховувався .

При вивченні умов, в яких ріс та виховувався неповнолітній підсудний ОСОБА_2, судом встановлено, що він з 16-річного віку проживав разом із своєю молодшою сестрою, батьки фактично не приймали участі в його вихованні, оскільки проживали окремо від них і з їх боку не було ніякого контролю над його поведінкою.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_2 суд відносить: його неповноліття на час скоєння злочину, щире каяття, відшкодування заподіяної шкоди його батьками та те, що він потребує лікування з приводу отриманих травм внаслідок ДТП .

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визначає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, що підтверджується довідкою обласного наркологічного диспансера (а.с.189), поясненнями самого підсудного про те, що він в той день вживав пиво.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, які характеризують його з позитивної сторони, що підтверджується характеристикою з місця проживання (а.с.192), те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше (а.с.190), та обставини, що помякшують покарання, до яких суд відносить: щире каяття підсудного, відшкодування заподіяної шкоди те, що у нього на утриманні є мати ОСОБА_13, інвалід 11 групи, необхідність його подальшого лікування.

При призначенні покарання покарання обом підсудним суд також враховує побажання потерпілої сторони про обрання міри покарання, не повязаної з позбавленням волі.

Приймаючи до уваги дані про особу підсудних, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ними злочину, суд вважає, що їх виправлення можливе без реального відбування призначеного їм покарання, а тому згідно ст.75 КК України, з урахуванням особливостей, визначених у ст.104 КК України для неповнолітнього ОСОБА_2., підсудних слід звільнити від відбування покарання з випробовуванням, поклавши на них обовязки, передбачені ст.76 КК України.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підсудним не призначаються, оскільки , як встановлено судом, вони взагалі не мали права керувати транспортним засобом.

Суд, вислухавши пояснення неповнолітнього підсудного, його законного представника, класного керівника, вважає, що немає підстав для призначення йому громадського вихователя. Підсудний після вчинення здочину з необережності покаявся у вчиненому, зрозумів неправильність своєї поведінки , його мати ОСОБА_5 повернулася проживати до нього і здатна конролювати його поведінку.

Цивільний позов Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Болехівської центральної міської лікарні до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_8 задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 931 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоров на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку .

На підставі ст. 93 КПК підлягають до задоволення вимоги про відшкодування судових витрат, що їх зробили органи досудового слідства при провадженні у даній справі, що становлять витрати на проведення авто-технічної та транспортно-трасологічної експертиз в сумі 2947,67грн. (а.с.102,118,139).

При визначенні розміру стягнення вказаних сум із підсудних суд враховує при цьому ступінь вини кожного, їх майновий стан.

Відповідно до ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неї майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Оскільки судом встановлено про відсутність майна у неповнолітнього ОСОБА_2 та доведено, що заподіяна шкода була завдана ним з вини його батьків , які належним чином не приділили уваги щодо його виховання, що призвело до вчинення ним злочину, то його батьки ( ОСОБА_5 та ОСОБА_4) в солідарному порядку відшкодовують всі понесені витрати замість неповнолітнього ОСОБА_2

Долю речових доказів по справі суд вирішує згідно вимог ст. 80 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий термін- два роки.

У відповідності до вимог ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи

- періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України, з урахуванням вимог ст.104 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий термін- два роки.

У відповідності до вимог ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи

- періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо засуджених залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Цивільний позов Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Болехівської центральної міської лікарні до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про відшкодування витрат налікування потерпілої ОСОБА_8 задовольнити.

Стягнути на користь Долинського відділення Держказначейства: з ОСОБА_1 287 (двісті вісімдесят сім) грн. , а з ОСОБА_5, ОСОБА_4 в солідарному порядку 287 (двісті вісімдесят сім) грн.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС м. Івано-Франківськ на р/р 35224007000209 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської області з ОСОБА_1 1474грн. ( одну тисячу чотириста сімдесят чотири) грн. та з ОСОБА_5, ОСОБА_4 в солідарному порядку 1474грн. ( одну тисячу чотириста сімдесят чотири) грн. за проведення експертизи.

Речові докази: мотоцикл «VIPER 125», який належить ОСОБА_1 та мотоцикл

« VIPER-200», який належить ОСОБА_2 (а.с. 73) повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, а прокурором апеляційного подання до Болехівського міського суду.

Суддя Головенко О.С.