Рішення № 56177417, 25.02.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/361/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Галаган О. В.

Доповідач Кривохижа В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Мурашка С.І. Сукач Т.О.

при секретарі Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» та ОСОБА_3 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_4, на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 2 грудня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» та ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Зазначав, що 2 квітня 2012 року між ним та ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» укладено договір, згідно якого ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» зобов»язалось у строк не пізніше 01 липня 2012 року продати йому, а він зобов»язався купити склад для матеріалів, загальною площею близько 600 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що укласти договір купівлі-продажу. Предмет договору сторонами визначено за узгодженою ціною в національній валюті України в розмірі 100 000 грн. В той же час на підтвердження дійсних намірів про наступне укладення основного договору він передав, а ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» прийняла гроші у сумі 80 000 грн., ця сума роз»яснюється як аванс у рахунок наступного основного договору купівлі-продажу. Проте до теперішнього часу ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» взяті на себе зобов»язання не виконало, а саме не вжито жодних заходів, спрямованих до виконання умов договору. Сторони узгодили, що в разі коли основний договір не відбудеться з вини ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД», останній повертає подвійний розмір суми, вказаної у п. 3 даного договору. 28 квітня 2015 року було направлено претензію щодо неповернення грошових коштів та 20 травня 2015 року вимогу. Проте до сьогоднішнього часу кошти не повернуто.

Крім того, 18 січня 2013 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого остання поручається перед позивачем в межах 100 грн. за виконання обов»язку ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» щодо повернення грошових коштів в подвійному розмірі суми.

Тому і просив стягнути з ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» на його користь грошові кошти в сумі 160 000 грн., що є подвійним розміром суми, вказаної у п. 3 договору від 2 квітня 2012 року, а також тягнути з ОСОБА_3 на його користь 100 грн. заборгованості за договором поруки від 18 січня 2013 року.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Суд дійшов висновку про те, що укладений між сторонами попередній договір від 2 квітня 2012 року є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а тому не підлягає задоволенню вимога про стягнення коштів, що є подвійним розміром зазначеної у договорі суми, як і заборгованість в сумі 100 грн. за договором поруки, який не підписаний представником відповідача.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмови у стягненні коштів з ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» через порушення норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 80 000 грн.

Зазначається, зокрема, що позивач ставив питання про виконання договірних умов чи застосування наслідків невиконання зобов»язань за попереднім договором, обґрунтовуючи свої вимоги виконанням зобов»язань зі свого боку в частині попередньо сплаченої суми коштів 80 000 грн., яка розцінюється сторонами у договорі як аванс у рахунок наступного основного договору купівлі-продажу спірного майна. Однак суд, вказавши про нікчемність попереднього договору, не застосував наслідки його недійсності.

В іншій частині щодо відмови у задоволенні вимог до ОСОБА_3 рішення суду не оскаржується.

Відповідачі належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з»явилися, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, який підтримував доводи скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в частині відмови у стягненні коштів - скасуванню з таких підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 2 квітня 2012 року між ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» (сторона 1) та ОСОБА_2 (сторона 2) укладено договір, згідно п. 1 якого сторони між собою погодили, що ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» зобов»язалось у строк не пізніше 1 липня 2012 року продати ОСОБА_2, а він зобов»язався купити склад для матеріалів, загальною площею близько 600 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що укласти договір купівлі-продажу (основний договір).

Продаж предмету договору сторонами визначено за узгодженою ціною в національній валюті України в розмірі 100 000 грн.(п.2.4 договору).

Відповідно до п. 3 договору на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання основного договору сторона 2 передала стороні 1, а сторона 1 прийняла від сторони 2 гроші у сумі 80 000 грн., зазначена сума розцінюється сторонами у договорі, як аванс у рахунок наступного основного договору купівлі-продажу. Передачу грошей здійснено готівкою в національній валюті України.

У разі, коли основний договір не відбудеться з вини сторони 1, сторона 1 повертає стороні 2 подвійний розмір суми, вказаної у п. 3 даного договору (п.5 договору) (а.с.6,7,116).

Вірним є висновок суду про те, що оскільки основний договір, який протягом певного строку зобов'язувалися укласти сторони, відповідно до ст. 657 ЦК України укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, то і договір від 2 квітня 2012 року, який є попереднім договором в розумінні ст. 635 ЦК України, повинен бути укладеним в письмовій формі та нотаріально посвідченим.

На підставі ч.1 ст.220, ч.2 ст.215 ЦК України суд дійшов правильного висновку, що укладений 2 квітня 2012 року між сторонами попередній договір, є нікчемним ( у цьому разі визнання його недійсним судом не вимагається), а тому відсутні підстави для стягнення коштів, що є подвійним розміром суми, вказаної у п.3 договору від 2 квітня 2012 року.

В той же час відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пленум Верховного Суду України у п.7 постанови від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз»яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно п.3 договору від 2 квітня 2012 року на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання основного договору ОСОБА_2 передав ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД», яка прийняла від нього гроші у сумі 80 000 грн., зазначена сума розцінюється сторонами у договорі, як аванс у рахунок наступного основного договору купівлі-продажу. Передачу грошей здійснено готівкою в національній валюті України (а.с. 6,7,116).

За таких обставин, враховуючи позовні вимоги щодо стягнення коштів, слід застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ч.1 ст.216 ЦК України, тобто кожна сторона зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, з відповідача ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» на користь позивача підлягає стягненню 80 000 грн.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України також підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати у суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 1 680 грн. (800 грн. +880 грн.).

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 2 грудня 2015 року в частині відмови у стягненні коштів з ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» - скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Ківерцівська спеціалізована пересувна механізована колона - ЛТД» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 80 000 грн. та 1 680 грн. понесених судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: