Ухвала суду № 56176135, 01.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4505/14-к Суддя 1 інстанції Літвіненко Н. А.

Номер провадження 11-кп/774/38/К/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1sp; Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016р. м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Русакової І.Ю.

суддів : Воловик Н.Ф., Мажари С.Б.

при секретарі Кузьміній Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі кримінальне провадження, евнесене 18.01.2014 за №12014120070000126 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:

ОСОБА_2, 1982.05.31

року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,

мешкаю чого за адресою: м.Кривий Ріг,

м-н. 5-й Зарічний, 57/75, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, засудженого за ч.1 ст.119 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні, на вирок Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2015р.

Вироком суду першої інстанції, 05 листопада 2015р., ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.119 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5р., на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням, строком на 3р., з покладанням обовязків відповідно до ст.76 КК України, не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Вирішені питання по речовим доказам і по відшкодуванню процесуальних витрат.

Учасники судового провадження:

прокурор Буйленкова І.М.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

В С Т А Н О В И Л А :

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, просить скасувати рішення суду першої інстанції у звязку з невідповідністю висновків суду першої інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме необґрунтованим пере кваліфікуванням дій обвинуваченого з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.119 КК України, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, ухваливши свій вирок.

Своїм вироком, визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9р.

За обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченогоч.1 ст.119 КК України, за наступних обставин.

Обвинувачений ОСОБА_2, 17.01.2014р. приблизно о 10.00 год., перебуваючи в приміщенні розважального залу, розташованого по пр.Металургів, 15Г в м.Кривому Розі, зустрівся з раніше йому невідомим ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, де між ними виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_2, діючи необережно, внаслідок злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання смерті ОСОБА_4, але повинен, і міг її передбачити, наніс один удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя ОСОБА_4, та один удар кулаком правої руки в живіт, від яких ОСОБА_4, не устоявши на ногах, вдарився о бокову стінку грального автомату, та падаючи на підлогу впав передньою черевною частиною тулубу на перевернутий стілець.

Своїми діями, ОСОБА_2, заподіяв ОСОБА_4, згідно висновку судово-медичної експертизи №27 від 18.02.2014р. тілесні ушкодження у вигляді: синців правої очниці, лівої скроні, лівої вушної мушлі, лівого стегна по передній поверхні, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів (предмету), у живих осіб несуть ознаки легких тілесних ушкоджень оскільки за звичайних умов викликають скороминучий розлад здоров'я на термін до 6-ти діб, рани лівої гомілки по зовнішній поверхні, дане ушкодження у живих осіб несе ознаки легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я на термін від 6 до 21 доби, які в прямому причинному зв'язку зі смертю не знаходяться; закритої тупої травми черевної порожнини з пошкодженням внутрішньо черевних органів (селезінка [забій селезінки, розрив тканини селезінки], ніжка селезінки [розрив селезінкової артерії], підшлункова залоза [крововилив товщу залози]) в сукупностями з явищами внутрішньочеревної кровотечі, вказаний комплекс тілесних ушкоджень міг виникнути від дії тупого твердого предмету (предметів), в своїй сукупності та в комплексі з ознаками шоку (геморрагічного) у живих осіб несе ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень як небезпечний для життя в момент заподіяння та своєму клінічному перебігу і знаходиться в прямому причинному зв'язку зі смертю.

Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок геморрагічного шоку, який розвинувся в результаті закритої тупої травми черевної порожнини з пошкодженням внутрішньочеревних органів (розрив селезінки, розрив селезінкової артерії) на що вказують дані судово-медичної експертизи (ознаки швидкої смерті, наявність вільної крові у відділах черевної порожнини, шокові ознаки в нирках, наднирниках тощо), дані судово-медичної гістологічної експертизи, обставини випадку, в приміщенні лікарні 18.01.2014р. об 11.25 год.

Дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України за ознаками - умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Прокурор, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши свій вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 9р.

На думку прокурора, висновки суду викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також, допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону, призвели до незаконної перекваліфікації дій обвинуваченого і неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Прокурор не погоджується із висновком суду щодо не встановлення в судовому засіданні умислу ОСОБА_2 на умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4, а встановлення того, що обвинувачений вчинив злочин з необережності, так як при виконанні всіх дій не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Прокурор вказує, що на його думку висновки суду щодо оцінки доказів та сформульованого судом обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.119 КК України у своїх судженнях викликають сумніви, оскільки не відповідають встановленим у справі обставинам вчинення обвинуваченим злочину.

Прокурор впевнений, що фактичні обставини встановлені у кримінальному провадженні свідчать про те, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Не погоджується прокурор і з призначеним обвинуваченому покаранням, вважає, що воно не відповідає загальним засадам призначення покарання внаслідок його мякості, оскільки не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення та його особі.

При цьому прокурор вказує на те, що суд не взяв до уваги, те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, не відшкодував потерпілій завданих збитків, що на його думку свідчить про його підвищену суспільну небезпечність і неможливість виправлення та перевиховання за допомогою призначеного судом покарання, і досягнення мети покарання.

Прокурор, в судовому засіданні при апеляційному розгляді, підтримала апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, просила її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції відносно ОСОБА_2, ухваливши свій вирок, яким перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч.1 ст.119 КК України на ч.2 ст.121 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 9р.

Обвинувачений ОСОБА_2, в судовому засіданні при апеляційному розгляді, заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважає вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив його залишити без змін.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3, в судовому засіданні апеляційної інстанції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просив рішення суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, прослухавши технічний запис судового засідання в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, порівнявши їх з матеріалами, наявними у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції, в межах апеляційної скарги.

Доводи прокурора про незаконність вироку суду першої інстанції і необхідність його скасування колегія суддів вважає слушними.

У ст.370 КПК України зазначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Однак, як видно з вироку, суд першої інстанції, ухваливши рішення про перекваліфікацію дій обвинуваченого з ч.2 ст.121 КК України на ч.1ст.119 КК України, не обґрунтував і не вмотивував свого рішення, обмежившись зазначенням у вироку, що обвинувачення за ч.2ст.121 КК України відносно ОСОБА_2 не знайшло свого підтвердження.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки його зроблено передчасно.

Суд першої інстанції з огляду на висновоксудово-медичної експертизи № 27 від 18.02.2014р., беззаперечно встановив, що смерть потерпілого ОСОБА_4 настала внаслідок геморрагічного шоку, який розвинувся в результаті закритої тупої травми черевної порожнини з пошкодженням внутрішньочеревних органів(розрив селезінки, розрив селезінкової артерії).

З висновку судово-медичної експертизи № 27 від 18.02.2014р. вбачається, що на трупі ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синців правої очниці лівої скроні, лівої вушної мушлі, лівого стегна по передній поверхні, які могли утворитись від дії тупих твердих предметів (предмету), у живих осіб несуть ознаки легких тілесних ушкоджень оскільки за звичайних умов викликають скороминучі розлад здоров'я на термін до 6-ти діб, рани лівої гомілки по зовнішній поверхні, дані ушкодження у живих осіб несуть ознаки легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я на термін від 6 до 21 доби, які в прямому причинному зв'язку зі смертю не знаходяться; закритої тупої травми черевної порожнини з пошкодженням внутрішньо черевних органів - селезінки(забій селезінки, розрив тканини селезінки), ніжки селезінки(розрив селезінкової артерії), підшлункової залози(крововилив товщу залози), в сукупності з явищами внутрішньочеревної кровотечі, вказаний комплекс тілесних ушкоджень міг виникнути від дії тупого твердого предмету (предметів), в своїй сукупності та в комплексі з ознаками шоку (геморрагічного) у живих осіб несе ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень як небезпечний для життя в момент заподіяння та своєму клінічному перебігу і знаходиться в прямому причинному зв'язку зі смертю( т.1 а.с.17-31).

В мотивувальній частині вироку суд зазначив, що тілесні ушкодження у потерпілого виникли від дій обвинуваченого, який 17.01.2014р. приблизно о 10 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні розважального залу, розташованого по пр. Металургів, 15г в м. Кривого Рогу, на почві скандалу з раніше йому невідомим ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, діючи необережно, внаслідок злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання смерті ОСОБА_4, однак повинен і міг її передбачити, наніс один удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя ОСОБА_4, та один удар кулаком правої руки в живіт, від яких потерпілий, не устоявши на ногах вдарився о бокову стінку грального автомату, та падаючи на підлогу впав передньою черевною частиною тулубу на перевернутий стілець.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зазначаючи у мотивувальній частині вироку про вчинення обвинуваченим необережного убивства не встановив належним чином субєктивну сторону злочину, встановлення якої істотно впливатиме на кваліфікацію злочину і дасть змогу відмежувати суміжні злочини за субєктивними ознаками.

Суд першої інстанції не встановив і не навів у вироку умисел з яким діяв обвинувачений, а також, не встановив чи тілесні ушкодження, виявленні у потерпілого, від яких настала смерть, були спричиненні безпосередніми насильницькими діями обвинуваченого, чи стали наслідком того, що потерпілий впав і вдарився о стілець.

У судовому засіданні не були зясовані обставини які мають значення для кримінального провадження.

А саме, не встановлено якою була обстановка у приміщенні до події яка сталася, не зясовано якими були за характеристикою стільці про які розповідали свідки та обвинувачений, їх розмір, матеріал, колір, та кількість.

З огляду на те, що зазначені обставини не були встановленні і дослідженні, то при призначені експертизи не ставилося питання, про характер і механізм утворення тілесних ушкоджень, з урахуванням конкретних характеристик предметів, їх розташування, на які, як зазначає обвинувачений впав потерпілий.

Судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень, тому при встановленні тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, висновки експерта повинні бути повними, та з урахуванням усіх обставин.

З висновку додаткової судово-медичної експертизи №27 від 23.07.2014 р. вбачається, що тілесні ушкодження які були виявлені при судово-медичному досліджені трупу ОСОБА_4 могли виникнути за тих обставин, на які вказують ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ході слідчих експериментів за їх участю і за тих обставин, на які вказують ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 в ході слідчих експериментів за їх участю (т.2, а.с.57-59), а вказані свідки вказують, що обвинувачений наносив удар потерпілому і, що потерпілий падав на стілець, однак, у них детально не зясовувано зазначені вище обставини які мають значення для кримінального провадження.

Підставою для скасування судового рішення відповідно до п.1ст.409 КПК України є неповнота судового розгляду.

Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, зясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Колегія суддів, вивчивши матеріали кримінального провадження, встановила, що суд першої інстанції не повно дослідив докази які мають істотне значення для ухвалення законного рішення. При розгляді апеляційної скарги прокурора на вирок Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2015р., сторони, не заявляли клопотання про дослідження доказів, які не повністю були дослідженні судом першої інстанції, тому, згідно зі ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 410, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні частково задовольнити, вирок Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 листопада 2015р., яким ОСОБА_2, визнано винним і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України - скасувати.

Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Строк дії запобіжного заходу обраного ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні у вигляді домашнього арешту закінчився, 10 лютого 2015р. (ар.пр.46,т.3).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10