УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №210/5500/14-ц Головуючий в 1 інстанції Літвіненко Н.А.
Провадження №22ц/774/337/К/16 Доповідач Барильська А.П.
Категорія 31 (ІІІ)
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Барильської А.П.,
суддів: Ляховської І.Є.,Михайлів Л.В.
секретар: Маслова К.В.
за участю: представника Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі, апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду до Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обгрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що ухвалою Центрально-Міського районного суду від 26.04.2013 року в рамках кримінального провадження накладено арешт на картонну коробку з тютюновими виробами в кількості 7777 пачок різних марок, вилучених при огляді складських приміщень за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 24. 30.04.2013 року вищезазначені докази було передано на зберігання до камери схову КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, прийняв на зберігання їх старшина ОСОБА_4, який неналежним чином їх зберігав, що спричинило їх часткову втрату та пошкодження.
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16.07.2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Постановою прокуратури м. Кривого Рогу кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 199 КК України закрито у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення. Речові докази грошові кошти в сумі 109 грн. 22 коп. та 78 пачок тютюнових виробів повернуто ОСОБА_2 тютюнові вироби з підробленими марками та без марок акцизного збору знищені.
ОСОБА_4 на момент вчинення злочину перебував у трудових відносинах з КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, внаслідок порушення своїх професійних обовязків допустив знищення майна позивача на загальну суму 63 308,24 грн, чим завдав позивачу значної шкоди, що спричинило душевні страждання та переживання, та викликало вимушені зміни в звичному укладі життя.
Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_2 просила суд, стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в сумі 63308,24 грн., витрати за складання висновку Криворізьким представництво м Дніпропетровської ТПП 1562,44 грн., та висновку експерта 3000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5645 грн., та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2015 року описку в якому виправлено ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2015 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 804 грн., 96 коп., та витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 3000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що до камери схову КМУ УМВС України в Дніпропетровській області після накладення арешту було передано на зберігання коробку з тютюновими виробами в кількості 7777 пачок різних марок, на загальну суму 63308,24 грн. у звязку з відкриттям кримінального провадження №12013040230000150 від 10.04.2013р. відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Постановою прокурора м. Кривого Рогу від 28.10.2013р. кримінальне провадження було закрито у звязку з відсутністю в ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення. У звязку з відсутністю кримінального правопорушення, відсутні підстави для утилізації речових доказів, а тому всі тютюнові вироби повинні були бути повернені їх власнику ОСОБА_2М
На думку апелянта, на час заподіяння шкоди позивачу, ОСОБА_7, який відповідав за збереження речових доказів, перебував у трудових відносинах з відповідачем, а тому КМУ УМВС України в Дніпропетровській області повинно нести відповідальність за дії чи бездіяльність своєї посадової особи, яка нанесла збитки громадянам.
В апеляційній скарзі Криворізьке міське управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт вважає, що Криворізьке МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області не є належним відповідачем по даній справ, так як кошти мають бути стягнуті з державного бюджету України через Державну казначейську службу України, виходячи з положень ст.ст. 1173, 1174 ЦК України, обовязок по відшкодуванню шкоди повинна нести держава.
Судом не взято до уваги, що відповідно до п.1 ст.2 Бюджетного кодексу України Криворізьке МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області фінансується за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України та є неприбутковою організацією.
Крім того, судом неправомірно стягнуто кошти за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 3000 грн., оскільки відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу Криворізьке МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 26.04.2013 року в рамках кримінального провадження накладено арешт на картонну коробку з тютюновими виробами в кількості 7777 пачок різних марок, як з акцизними марками так і без акцизних марок та передано на зберігання до камери схову КМУ УМВС України в Дніпропетровській області.
30.04.2013 року слідчий СВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 передав, а старшина обслуговуючого персоналу, підпорядкованого сектору ресурсного забезпечення Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 прийняв вищезазначені докази у кримінальному провадженні № 12013040230000150, а саме 24 пакети з тютюновими виробами на зберігання до камери схову речових доказів, який помістив дані пакети до необладнаного належним чином приміщення, що в подальшому спричинило їх часткову втрату.
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16.07.2014 року ОСОБА_4 засуджений за ст. 388 ч.1КК України.
Постановою від 28.10.2013 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 закрите, згідно зазначеної постанови, речові докази - 78 пачок тютюнових виробів марки «Вінстон» передати ОСОБА_2, а речові докази - тютюнові вироби з підробленими марками акцизного збору та без марок акцизного збору підлягають знищенню ( утилізації).
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ- 8 /68 від 12.06.2015 року 1 пачка сигарет «Вінстон» коштує 10,32 грн., а 78 пачок вказаних сигарет, які до теперішнього часу не повернуті ОСОБА_2 коштують 804, 96 грн.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилалась на те, що діями старшини обслуговування персоналу ОСОБА_4, підпорядкованого сектору ресурсного забезпечення КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області завдано матеріальну шкоду позивачу ОСОБА_2 на суму 63308,24 грн., чим їй завдано значної матеріальної шкоди, що спричинило душевні страждання та переживання, та викликало вимушені зміни в звичному укладі її життя та житті її сім`ї.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для їх часткового задоволення.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 5постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»з подальшими змінами, при розгляді справ про відшкодування шкодизаст. 441ЦК УРСРсуди повинні мати на увазі, що крім загальнихпідстав,передбаченихст.440ЦКУРСР(аналогічнаст.1166ЦКУкраїни),відповідальність юридичноїособи настає лишеувипадках,колиособа,звиниякоїзаподіянашкода, заходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіянанеюузв'язкузвиконаннямтрудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона булапрацівникомцієї організації.
Порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду визначений Інструкцією, яка затверджена спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010р. № 51/401/649/471/23/125.
Пунктами 6, 7, 8, 86 Інструкції передбачено, що для вилучення об'єктів, застосування яких потребує певних навиків, точної фіксації їх якісних характеристик, індивідуальних ознак та визначення вартості, залучаються відповідні спеціалісти. У необхідних випадках виявлення та вилучення предметів, цінностей та документів фіксується фотозйомкою, відеозаписом та іншими науково-технічними засобами. У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об'єкт був виявлений. Про вилучення майна, на яке для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації накладено арешт, складається окремий протокол, у порядку, передбаченому чинним кримінально-процесуальним законодавством. При цьому все майно, яке вилучається (описується), також має бути перераховане із зазначенням вищевказаних відмінних індивідуалізуючих ознак кожного предмету. Виходячи з обставин справи, слідчий, працівник органу дізнання, прокурор можуть вилучити частину об'єкта, на якому знаходяться або можуть знаходитися сліди (мікросліди), які мають відношення до розслідуваної справи, якщо немає можливості вилучити об'єкт у цілому. При цьому вони зобов'язані запобігати пошкодженню предметів, які належать потерпілим та іншим особам, а в разі неминучості пошкодження вживати заходів щодо відшкодування заподіяної громадянам шкоди. У випадку виникнення спору про розмір відшкодування він вирішується у порядку цивільного судочинства. У разі пошкодження, втрати вилучених речових доказів, цінностей та іншого майна заподіяні їх власникам збитки підлягають відшкодуванню на підставі Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04.03.1996р. № 6/5/3/41. Незабезпечення належного обліку та умов зберігання, передачі речових доказів, цінностей та іншого майна, яке спричинило їх втрату, пошкодження, є підставою для притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, з вини яких настали вказані наслідки.
Згідно ч. 11 п. 14 наведеного Положення, у випадках, коли майно було знищене, втрачене або пошкоджене під час знаходження у розпорядженні органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи суду, з вимогою про відшкодування вартості майна громадянин має право звернутися до цих органів, а якщо неможливість повернення майна в натурі виникла після передачі його фінансовому органу, вимога пред'являється до цього органу.
Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі по тексту Закону) право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2013 року слідчий СВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 передав, а старшина обслуговуючого персоналу, підпорядкованого сектору ресурсного забезпечення Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 прийняв вищезазначені докази у кримінальному провадженні № 12013040230000150, а саме 24 пакети з тютюновими виробами на зберігання до камери схову речових доказів, який помістив дані пакети до необладнаного належним чином приміщення, , що в подальшому спричинило їх часткову втрату.
Відповідно до постанови прокуратури м. Кривого Рогу від 28.10.2013 року, кримінальне провадження № 12013040230000150 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 199 КК України закрито у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення. Зазначеною постановою речові докази грошові кошти в сумі 109 грн. 22 коп. та 78 пачок тютюнових виробів марки «Winston» вирішено повернути ОСОБА_2 тютюнові вироби з підробленими марками та без марок акцизного збору знищити. Зазначена постанова не оскаржена.
До теперішнього часу тютюнові вироби марки «Winston» в кількості 78 штук ОСОБА_2 не повернуто.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення
з Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області 804 грн., 96 коп. за тютюнові вироби, які не були повернуті ОСОБА_2
Вирішуючи заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_2 до КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про відмову у відшкодуванні моральної шкоди, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні цих позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 2 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, в інших випадках, встановлених законом.
З урахуванням зазначених положень, та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди за правилами вказаної правової норми, немає, оскільки на дані правовідносини на положення ст. 1167 ЦК України не поширюються.
Посилання в апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_3 про те, що у звязку з закриттям кримінального правопорушення відсутні підстави для утилізації речових доказів, у звязку з чим всі тютюнові вироби повинні бути повернуті їх власнику ОСОБА_2, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки відповідно до вимог Податкового Кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів, та здійснюється шляхом наклеювання марки акцизного податку на пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.08.1998 року «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів, небезпечне в санітарно-епідемічному відношенні або яке не пройшло відповідного випробування, карантинної обробки чи не придатне для реалізації, підлягає переробці або знищенню (утилізації) з урахуванням ступеня зносу та фактичного стану.
У зв`язку з чим постановою прокуратури м. Кривого Рогу від 28.10.2013 року, про закриття кримінального провадження № 12013040230000150 прийнято рішення про знищення (утилізацію) речових доказів тютюнових виробів з підробленими марками акцизного збору та без марок акцизного збору податку України вилучені в ході огляду та контрольованих закупок. зазначена постанова не оскаржена у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області на те, що вони не є належними відповідача, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Як встановлено судом першої інстанції та вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16.07.2014 року на момент скоєння злочину, старшина обслуговуючого персоналу, підпорядкованого сектору ресурсного забезпечення Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем.
Посилання в апеляційній скарзі КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області на те, що вони не є прибутковою організацією, колегія суддів до уваги не бере, з вищенаведених підстав.
Однак, стягуючи з відповідача КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 3000 грн., суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 88 ЦПК України, відповідно до яких стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено у звязку з чим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 звернулась з позовними вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 63308, 24 грн. дані позовні вимоги задоволені судом першої інстанції частково та стягнуто з Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 804 грн., 96 коп.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду в частині стягнення витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи та зменшення цього розміру до 327 грн. відповідно до задоволених позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 необхідно відхилити, а апеляційну скаргу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській областінеобхідно задовольнити частково, рішення суду в частині стягнення з Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 3000 грн. змінити зменшивши цей розмір до 327 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314,316 ЦПК України колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Апеляційну скаргу Криворізького міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2015 року в частині стягнення з Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_2 витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 3000 грн. змінити зменшивши цей розмір до 327 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : А.П. Барильська
Судді: І.Є. Ляховська
ОСОБА_9
Судове рішення № 56176102, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) було прийнято 24.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 210/5500/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: