Рішення № 56176097, 25.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/2996/15-ц 22-ц/774/89/к/16

Справа № 212/2996/15-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження 22-ц/774/89/К/16 Ваврушак Н.М.

Категорія № 50 ( ІV ) Доповідач Грищенко Н.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А., Зубакової В.П.,

ОСОБА_3: Євтодій К.С.

за участю: відповідача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4, в інтересах якої за довіреністю діє ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання матері,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання матері.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що має двох доньок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Доньки проживають окремо зі своїми родинами. Син ОСОБА_5 мешкає з нею, добровільно надає матеріальну допомогу та здійснює догляд за матір'ю. На теперішній час позивач є непрацездатною, досягла пенсійного віку, отримує пенсію, але її недостатньо для проживання та лікування. Доньки матеріальну допомогу їй не надають. Відповідачі працездатні, мають постійну роботу, регулярно отримують зарплатню, мають задовільний стан здоров'я. Позивач просить стягнути з відповідачів аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі по 1000 гривень з кожної, щомісячно, починаючи з дня подання позову і довічно.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання щомісячно починаючи стягнення з 28 квітня 2015 року й довічно з ОСОБА_2 в розмірі 1/10 частини, з усіх видів заробітної плати, з ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 300 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі по 487, 20 грн. З кожної.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2

Вважає, що судом не взято до уваги, що позивач отримує пенсію у розмірі 1824,79 грн., що перевищує прожитковий мінімум та розмір пенсії, який отримує відповідач ОСОБА_2 в сумі 1425,07 грн. Крім того, судом не враховано, що відповідач хворіє на професійне захворювання та втратила працездатність -15%, що вимагає додаткових щомісячних витрат на медичне лікування.

Судом не враховано обов'язок сина ОСОБА_5, який проживає разом із матір'ю, надавати матеріальну допомогу. Він ніде не працює та живе на пенсію позивача. За жорстоке поводження із ОСОБА_5 він був позбавлений опіки над нею.

Вважає, що судом не надано оцінку поясненням відповідача, що з 6 років позивач залишила відповідача ОСОБА_2 на утримання бабусі, з якою остання мешкала в Росії та не піклувалась про неї. Інші її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_5 увесь час проживали разом із матір'ю, яка створила іншу сім'ю. Вважає, що позовна заява подана не позивачем, яка жодних вимог до неї не має, а її сином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку представника позивача ОСОБА_5, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідачів, як дітей позивача, надавати матеріальну допомогу своєї матері, яка її потребує.

Однак, колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріально допомоги.

Згідно статті 205 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4, є матір'ю відповідачів ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_7, а також матір'ю представника позивача - ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_6.

Як убачається з довідки Управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м.Кривого Рогу № 135889 від 08 вересня 2015 року позивач ОСОБА_6 є пенсіонером та отримує пенсію у розмірі 1824,79 грн. (а.с.57 том 2).

Згідно довідки про отримання допомоги ОСОБА_5 перебуває на обліку у відділі праці та соціального захисту населення та отримує компенсацію фізичнчної особи, яка надає соціальні послуги в сумі 137,80 грн. ( а.с. 58).

Згідно довідки МСЕК Серії 10 ААА№ 072432 відповідачу ОСОБА_2 встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 15% ( а.с. 36 том 1).

Як убачається з довідки Управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м.Кривого Рогу № 5056 від 30 червня 2015 року відповідач ОСОБА_2 отримує пенсію у розмірі 1425,07 грн. (а.с.35 том 1).

Згідно виписного епікризу стаціонарно хворого від 22 січня 2016 року відповідач ОСОБА_2 страждає на хронічне обструктивне захворювання легенів ( а.с.101 том.2).

Як убачається з виписних епікризів стаціонарного хворого №16627 ОСОБА_4 у період з 24.08.2013 року по 02.09.2013 р. доставлена до КЗ «Криворізька міська лікарня №16»ДОР після побиття сином. Крім того згідно виписного епікризу №167343/1107 ОСОБА_4 була 17 вересня 2012 року доставлена до КЗ «Криворізька міська лікарня №16» після побиття сином.

Колегія суддів, з урахуванням роз'яснень, наданих у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 березня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", згідно з ч.2 ст.205 СК України при визначення розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь його непрацездатного батька, який перебуває у похилому віці, є інвалідом першої групи, потребує стороннього постійного догляду аліменти.

З урахуванням матеріалів справи, з огляду на фізичний стан здоров'я відповідача ОСОБА_2, яка отримала професійне захворювання та втратила працездатності - 15%, отримує пенсію у розмірі меншому ніж розмір пенсії позивача, колегія суддів вважає, що суд безпідставно дійшов висновку, про стягнення з неї аліментів на утримання матері у розмірі 1/6 частини від заробітку ( доходу). Крім того, суд звертає увагу, що в малолітньому віці відповідача ОСОБА_2 позивач ОСОБА_4 залишила проживати разом із бабусею у Росії, сама ж створила нову сім'ю та проживала на Україні.

Судом не враховано й обов'язку представника позивача, як сина, який є працездатний, але не працюючий, надавати матеріальну допомогу матері.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 грудня 2015 року

в частині стягнутих аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_4 в стягненні аліментів з ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Н.М. Грищенко

Судді: Л.А. Братіщева

В.П. Зубакова