Рішення № 56175475, 24.02.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9110/15-ц

Провадження № 2/185/152/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Врони А.О., за участю секретаря судового засідання Гайди Т.А., за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачів, представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно, припинення права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

20 cерпня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, розташованої в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області по вул.Зелена, 5а, укладений 20 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з надвірними будівлями, розташований по вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області в рахунок стягнення боргу в розмірі 70000 грн. за договором позики від 20 грудня 2014 року, припинити право власності ОСОБА_3 на будинок з надвірними будівлями, розташований по вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області в рахунок стягнення боргу в розмірі 70000 грн. за договором позики від 20 грудня 2014 року.

Позов мотивовано тим, що 20 грудня 2014 року між позивачем та відповідачами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був фактично укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими побудовами та земельної ділянки, розташований по вул. Зелена, 5-а в с. Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, про що було складено в присутності свідка: ОСОБА_6 розписка про отримання відповідачами, грошових коштів у розмірі 70 000 грн. в рахунок оплати вартості будинку, який вони продавали, а позивач купувала. На підтвердження своїх намірів, позивачем була передана грошова сума відповідачам, які в свою чергу передали позивачу ключі від житлового будинку. Відповідачі зобов'язались в подальшому підготувати всі документи для оформлення права власності у нотаріальному порядку у строк до 01 квітня 2015 року, але до теперішнього часу ухилились від оформлення. За час проживання в будинку позивачем були зроблені поліпшення, а саме: внутрішні будівельні роботи на суму 500грн.; фарбування забору, калитки та воріт на суму 200грн., заміна електропроводки у будинку на суму 400 грн., перекрили кришу на суму 700грн. та інше. Сума витрачених позивачем коштів склала 1800 грн. Враховуючи, що між сторонами фактично був укладений і частково виконаний договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, розташований в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області по вул. Зелена, 5-а, а також те, що позивач фактично здійснила оплату обумовлено вартості, більше 6-ти місяців користувалась, періодично мешкала у будинку, робила ремонтні роботи, позивач вважає необхідним визнати за нею право власності на будинок і припинити право власності за відповідачами.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити на підставі доводів позовної заяви.

В судовому засіданні відповідачі, представник відповідачів просили відмовити в задоволенні позову, пояснили, що грошові кошти в розмірі 70000 грн. за купівлю будинку були отримані ними від ОСОБА_7, який мав бажання придбати будинок за адресою: вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, однак згодом передумав купувати будинок, і відповідачі йому гроші повернули, розписка не містить вказання особи, від якої було отримано грошові кошти.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7, який вказав, що мав бажання придбати будинок за адресою: вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області за 140000 грн., проживав там деякий час з початку 2014 року і до кінця 2014 року, віддав відповідачам 70000 грн., однак згодом змінились життєві обставини, і він передумав купувати будинок, і відповідачі йому гроші повернули, розписку від 20 грудня 2014 року саме для нього склали відповідачі, проте після повернення йому грошей, він, мабуть, залишив розписку в будинку, який раніше бажав придбати.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_8, сусіда, який вказав, що до листопада 2014 року проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, бачив, що влітку 2014 року ОСОБА_7 проживав в будинку за адресою: вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, ОСОБА_7 в будинку жив один.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_9, сусідку, яка вказала, що 05 листопада 2014 року заселилась в будинок за адресою: вул.Зелена, 5 в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, взимку 2014 року, десь в грудні 2014 року січні 2015 року до неї підійшла сусідка ОСОБА_1 та розповіла, що купила будинок за адресою: вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, та буде її сусідкою. З ОСОБА_1 мешкав її громадянський чоловік, бачила як ОСОБА_1 робила ремонт в будинку.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_10, свідок повідомила суду, що знає про продаж будинку по вул.Зелена в с.Межиріч за 140000 грн., будинок продається з кінця 2014 року, початку 2015 року.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_11, співробітницю відповідача, ОСОБА_4, свідок повідомила, що бачила особисто, як ОСОБА_1 просила ОСОБА_4 відстрочити оплату за купівлю будинку спочатку до листопада, потім до грудня.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_12, невістку позивача, яка бачила як ОСОБА_1 робила ремонт в будинку по вул.Зелена,5а в с.Межиріч, саджала город, проживала ОСОБА_1 у вказаному будинку з лютого 2015 року по травень 2015 року з громадянським чоловіком.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_13, мати позивача, яка знає, що її донька з грудня 2014 року проживала в будинку по вул.Зелена,5а в с.Межиріч, робила ремонт в будинку, тому що домовилась з відповідачами про купівлю цього будинку. 07.05.2015 року вона від імені своєї доньки повернула ключі від будинку по вул.Зелена,5а в с.Межиріч відповідачам, тому що сама ОСОБА_1 була у відрядженні, після 07.05.2015 року її донька в будинку по вул.Зелена,5а в с.Межиріч не проживала.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_14, сусіда, який повідомив суду, що ОСОБА_1 проживала в будинку по вул.Зелена,5а в с.Межиріч в минулому або позаминулому році, робила там ремонт.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_15, сусідку, яка повідомила суду, що бачила як ОСОБА_1 відвідувала з чоловіком будинок по вул.Зелена,5а в с.Межиріч приблизно в 2014 році.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_6, громадянського чоловіка ОСОБА_1, який повідомив суд, що 20 грудня 2014 року вони з дружиною віддали 70000 грн. ОСОБА_3, ОСОБА_4 за купівлю будинку по вул.Зелена,5а в с.Межиріч, робили ремонт в будинку, саджали город, однак ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в подальшому захотіли більше грошей і вони з ОСОБА_1 відмовились купувати будинок. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забрали ключі від будинку, у свідка в будинку залишились його інструменти та насосна станція.

Заслухавши сторін, представників сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що право власності на будинок, розташований по вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого 24.05.2000 року Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою, р.№1285.

20 грудня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконано розписку, згідно якої вони прийняли грошову оплату 20 грудня 2014 року в сумі 70000 грн. за купівлю хати на вул.Зелена, 5а, власником якої є ОСОБА_3.

Розписка від 20 грудня 2014 року, складена ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не містить відомостей щодо особи, від якої були отримані грошові кошти в розмірі 70000 грн. за купівлю будинку, умов здійснення купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивач, посилаючись на вказану розписку від 20 грудня 2014 року, просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, розташованої в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області по вул.Зелена, 5а, укладений 20 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на підставі ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України, а також просить визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з надвірними будівлями, розташований по вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області в рахунок стягнення боргу в розмірі 70000 грн. за договором позики від 20 грудня 2014 року.

Суд звертає увагу, що позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, розташованої в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області по вул.Зелена, 5а, укладений 20 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, при цьому в подальшому посилаючись на те, що 20 грудня 2014 року був укладений договір позики грошей в розмірі 70000 грн., в рахунок погашення боргу за яким позивач просить визнати право власності на спірне нерухоме майно. Окрім розписки від 20 грудня 2014 року жодних інших доказів укладення 20 грудня 2014 року договору купівлі-продажу та договору позики, позивач суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Статтею 657 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 334 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на встановлені обставини у справі, зважаючи на вказані вище положення законодавства у суду відсутні законні підстави для визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, розташованої в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області по вул.Зелена, 5а, укладеного 20 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на підставі ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України, і відповідно, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

Також позивач просить припинити право власності ОСОБА_3 на будинок з надвірними будівлями, розташований по вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області в рахунок стягнення боргу в розмірі 70000 грн. за договором позики від 20 грудня 2014 року.

Відповідно до ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

При розгляді даної цивільної справи судом не встановлено наявність законних та обґрунтованих підстав для припинення права власності ОСОБА_3 на будинок, розташований по вул.Зелена, 5а в с.Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що ч.1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно, припинення права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно, припинення права власності на нерухоме майно залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення в повному обсязі складено 29 лютого 2016 року.

Суддя А. О. Врона