Вирок № 56173482, 01.03.2016, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Деражнянський районний суд Хмельницької області

вул.Миру,43 м.Деражня, Деражнянський район, Хмельницька обл., Україна ін.32200

Справа № 673/130/16-к

Провадження № 1-кп/673/23/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 р.

Деражнянський районний суд Хмельницької області, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у складі:

головуючої судді - Лукіянець Т.В.

за участю:

секретаря судового засідання-Ясінської М.О.,

прокурора - Делінди В.Ю.,

захисника-Ковпака М.О.,

потерпілого -ОСОБА_1,

обвинуваченої- ОСОБА_2

розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015240130000355 від 03.11.2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та зареєстрованої АДРЕСА_1, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, розлученої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешканки АДРЕСА_2, раніше не судимої

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,-

встановив:

02 листопада 2015 року близько 20год. 20хв. ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на узбіччі дороги між домогосподарствами АДРЕСА_3 в ході сварки на грунті неприязних відносин нанесла три удари кулаками рук по обличчю та голові ОСОБА_3, який в той час лежав на обочині дороги на правому боці головою в напрямку вул.. Шевченка с. Копачівка Деражнянського району Хмельницької області.

Продовжуючи злочині дії, ОСОБА_2 за допомогою правої ноги двічі вдарила ОСОБА_3 в область грудної клітки, в нижню частину зліва, після чого схопившись двома руками за паркан ногами тричі стрибнула потерпілому на ліву бокову частину грудної клітки. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді осаджень шкіри верхньої та нижньої губи з права, лівої надбрівної ділянки, тім?яно-потиличної ділянки волосистої частини голови зліва вище потиличного бугра, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки, а також закритої тупої травми грудної клітки у вигляді перелому сьомого ребра з ліва по задній аскілярній лінії, яка призвела до лівобічного пневмотораксу та повного спадіння лівої легені, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що без надання медичної допомоги могли б призвести до смерті.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненому визнала повністю. Показала, що протягом тривалого часу проживала із ОСОБА_3 однією сім?єю та мають спільних дітей. На початку листопада 2015 року ОСОБА_3 приїхав провідати дітей. Наступного дня, вранці, вони вдвох під час сніданку вживали алкогольні напої, після чого ОСОБА_3 пішов в магазин. Згодом до будинку прийшов ОСОБА_4 та повідомив, що ОСОБА_3 спить в одній із кабінок магазину -кафе, що на території с. Копачівка. З метою забрати ОСОБА_3 пішла до магазину, та виявивши його сплячим на підлозі однієї із кабінки, намагалася розбудити та вивести із приміщення. У відповідь ОСОБА_3 почав відпихати її, а потім вдарив, внаслідок чого впала. В подальшому, взявши за волосся ОСОБА_3 витягнув її з магазину на вулицю, де його забрали інші хлопці. Вказана поведінка потерпілого сильно її обурила. Пішовши з ОСОБА_4 по справах, дізналася із телефонного дзвінка дочки про те, що ОСОБА_3 повернувся до них у будинок. По поверненню додому, побачила, що ОСОБА_3 сидів на кухні за столом та вживав алкогольні напої. На пропозицію ОСОБА_4 залишити будинок ОСОБА_3 відмовився, після чого ОСОБА_4 його вдарив. Коли ОСОБА_4 і ОСОБА_3 вийшли на вулицю, теж прослідувала за ними. Бачила як ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_3 від яких останній впав на праву сторону та продовжував лежати на обочині дороги. В той час, відчуваючи образу за нанесенні тілесні ушкодження, підійшла і зігнувшись над ним, за допомогою кулаків обох рук нанесла три удари в область обличчя та потилиці, та з допомогою правої ноги нанесла удари в область грудної клітини в нижню її частину. В подальшому, двома руками тримаючись за паркан, який стояв поруч стрибала по ребрах потерпілого. Вказані дії були припинені ОСОБА_4, який забрав її додому. В скоєному щиро розкаюється. Цивільний позов прокурора, заявлений в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради, Департаменту фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації про стягнення коштів в розмірі 2119грн. 84 коп. за лікування потерпілого визнає в повному обсязі.

Крім визнання вини обвинуваченою, її винуватість у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3, підтвердив суду обставини перебування в с. Копачівка Деражнянського району, де проживає його колишня співмешканка ОСОБА_2 Після вживання зранку алкогольних напоїв спільно із ОСОБА_2 направився до магазину, де, також, ще вживав алкоголь. Пам?ятає, що заснув в магазині-кафе. Прокинувся, від того, що ОСОБА_2 намагалася його підняти та шарпала за одяг. Подумавши, що в обвинуваченої виник намір на заволодіння грошовими коштами, які були в нього у великому розмірі, почав її відпихати, бив та в подальшому взявши за волосся витягнув на вулицю, де конфлікт був припинений. Коли повернувся до будинку обвинуваченої, останньої вдома не було. Повернувшись ОСОБА_2 з ОСОБА_4 вимагали залишити будинок, внаслідок чого виникла сварка в ході якої ОСОБА_4 наносив йому удари. Вийшовши на вулицю, ОСОБА_4 продовжував наносити удари, внаслідок чого він впав на обочину. Коли лежав, ОСОБА_2 кулаками рук наносила удари по обличчю та в потилицю. Потім, близько 3-4 разів стрибала по ребрах. Внаслідок отриманих травм проходив лікування в Хмельницькій обласній лікарні.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Враховуючи викладене, допитавши обвинувачену, потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 за ст.121 ч.1 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння кваліфіковані правильно.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує, що ОСОБА_2 відповідно до ст. 12 КК України вчинила тяжкий злочин.

За матеріалами справи обвинувачена характеризуюється позитивно, раніше не судима, не працює, являється одинокою матір?ю та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої є її щире каяття та активне сприяння органам досудового слідства у розкритті злочину, а також вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого.

Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_2 суд визнає вчинення нею злочину у стані алкогольного сп'яніння .

З врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого, а також всіх даних про особу обвинуваченої, її характеристики по місцю проживання, наявність утриманців, обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, позиції потерпілого, який не наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченої, суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Також, враховуючи тяжкість злочину, особу винної, конкретні обставини справи, наявність пом'якшуючих покарання обставин, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, а тому застосовує до неї ст.ст.75, 76 КК України і звільняє від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи цивільний позов пред'явлений прокурором Деражнянського відділу Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради, Департаменту фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 2119 грн. 84 коп., які не відшкодовані державі на день розгляду справи, суд приходить до висновку про його задоволення в повному обсязі, оскільки такий знайшов своє підтвердження та визнаний обвинуваченою.

В підготовчому засіданні потерпілим ОСОБА_3 пред'явлено цивільний позов до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином. В ході судового розгляду ОСОБА_3 відмовся від підтримання позовних вимог, просить закрити провадження в частині цивільного позову. Наслідки закриття провадження зрозумілі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова потерпілого ОСОБА_3 від позову підлягає прийняттю, в зв'язку з чим провадження в частині цивільного позову слід закрити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_2 -особисте зобов'язання залишити до вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати виннуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Виконання вироку в частині покарання не здійснювати, якщо засуджена протягом іспитового строку не вчинить іншого злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 до Хмельницького обласного бюджету (р/р 35422301031504, МФО 815013, код бюджетної класифікації за доходами - 02004717 «Інші надходження») витрати понесені Хмельницькою обласною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в розмірі 2119 грн.84 коп.

Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_3 від цивільного позову про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди, провадження по цивільному позову закрити.

Після набрання вироком законної сили:

-запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Т. В. Лукіянець