Ухвала суду № 56173393, 01.03.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

01.03.2016 Справа №607/1534/16-к

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., при секретарі судового засідання Ліщинському О.І,, за участю старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР Головного управління ДФС у Тернопільській області Мазепа А.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР Головного управління ДФС у Тернопільській області Мазепа А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий з ОВС ВКР СУФР Головного управління ДФС у Тернопільській області Мазепа А.В., за погодженням прокурора відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., звернувся в суд в рамках кримінального провадження за №32015210000000098 від 20.10.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.204, ч.2 ст.199 КК України, із клопотанням про арешт майна, а саме просить накласти арешт на 5 пластикових пляшок об'ємом 1 літра кожна, повністю заповнені прозорою рідиною із характерним запахом спирту, які зазначені в протоколі обшуку від 24.02.2016 року.

У судовому засіданні старший слідчий з ОВС ВКР СУФР Головного управління ДФС у Тернопільській області Мазепа А.В. клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити.

Заслухавши пояснення старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР Головного управління ДФС у Тернопільській області Мазепа А.В., вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається із клопотання, громадянин ОСОБА_3 незаконно виготовляє та збуває на території Тернопільської області алкогольні напої з недоброякісної сировини, що становлять загрозу для життя та здоров'я людей, які маркує фальсифікованими марками акцизного податку.

За даним фактом слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні №32015210000000098 від 20.10.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.204, ч.2 ст.199 КК України.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 постачає незаконно виготовленні алкогольні напої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), який здійснює їх подальшу реалізацію за адресою проживання по АДРЕСА_1

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В. від 17 лютого 2016 року надано дозвіл на проведення обшуку у нежилому приміщенні магазину по АДРЕСА_2 яке зареєстроване за ОСОБА_5, з метою відшукання і вилучення незаконно виготовлених алкогольних напоїв, підроблених марок акцизного податку, сировини, засобів та речей, що використовуються для незаконного виготовлення алкогольних напоїв, чорнових записів, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

24 лютого 2016 року, на підставі зазначеної ухвали, у вищевказаному нежилому приміщенні магазину проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено 5 пластикових пляшок об'ємом 1 літра кожна, повністю заповнені прозорою рідиною із характерним запахом спирту, про що зазначено в протоколі обшуку від 24.02.2016 року.

Вищевказані речі підлягають дослідженню в кримінальному провадженні та є підстави вважати, що вони можуть мати значення речових доказів відповідно до ст. 98, ч.2 ст. 167 КПК України, а тому слідчий просить накласти на них арешт.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Згідно ч.7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

З аналізу даної статті вбачається, що тимчасово вилученим є майно, яке не входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Окрім цього, як вбачається із змісту ч.2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження питання про речові докази вирішується у відповідній постанові слідчого, прокурора відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104.

Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом

згідно ч.9 ст.100 КПК України при ухваленні судового рішення, яким закінчується

кримінальне провадження.

Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді від 17 лютого 2016 року, клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР ГУ ДФС у Тернопільській області Мазепа А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., про надання дозволу на проведення обшуку задоволено. Надано дозвіл на проведення обшуку у нежилому приміщенні магазину по АДРЕСА_2 яке зареєстроване за ОСОБА_5, з метою відшукання і вилучення незаконно виготовлених алкогольних напоїв, підроблених марок акцизного податку, сировини, засобів та речей, що використовуються для незаконного виготовлення алкогольних напоїв, чорнових записів, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

На підставі вищевказаної ухвали слідчого судді, слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області Осідак В.А. проведено обшук у нежилому приміщенні магазину по АДРЕСА_2 яке зареєстроване за ОСОБА_5, де було виявлено та вилучено наступні речі: 5 пластикових пляшок об'ємом 1 літра кожна, повністю заповнені прозорою рідиною із характерним запахом спирту.

Отже слідчим суддею встановлено, що 5 пластикових пляшок об'ємом 1 літра кожна, повністю заповнені прозорою рідиною із характерним запахом спирту, які зазначені в протоколі обшуку від 24.02.2016 року, були отриманні стороною обвинувачення за результатами проведеного обшуку, дозвіл на який був наданий за ухвалою слідчого судді від 17 лютого 2016 року та працівниками правоохоронного органу було вилучено саме ті речі, які були вказані в ухвалі слідчого суддів та з метою розшуку та вилучення якого звертався слідчий із клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, зокрема: сировину, засоби та речі, що використовуються для незаконного виготовлення алкогольних напоїв.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що речі, а саме 5 пластикових пляшок об'ємом 1 літра кожна, повністю заповнені прозорою рідиною із характерним запахом спирту, з метою розшуку та вилучення яких було надано дозвіл ухвалою слідчого судді на проведення обшуку, та які були вилучені слідчим під час обшуку, не є тимчасово вилученим майном та не підлягають арешту.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 167, 170, 172, 173, 174 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР Головного управління ДФС у Тернопільській області Мазепа А.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Гуль В.І., про арешт майна - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду Тернопільської області С.В. Кунцьо