ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 2 307/09
Позовне провадження
Категорія : Спори, що виникають із земельних правовідносин - 44
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2009 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Чишія С.С.
при секретарі Семенюк К.М.
з участю прокурора Кузька І.П.,
представника позивача Давидюка О.Є.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом Любомльського міжрайонного прокурора в інтересах територіальної громади міста Любомль Волинської області в особі Любомльської міської Ради до ОСОБА_2 про стягнення шкоди та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
в с т а н о в и в :
У районний суд з позовною заявою звернувся Любомльський міжрайонний прокурор, який просить стягнути із ОСОБА_2, 190,67 гривні шкоди від порушення земельного законодавства, зобовязати відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,0125 га та покласти на нього судові витрати. Вимоги прокурор обґрунтував тим, що матеріалами перевірки дотримання земельного законодавства, які надійшли від державного інспектора Держземінспекції у Волинській області, встановлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0125 га в місті Любомль на землях історико-культурного призначення. Тим самим він заподіяв цивільну шкоду, яку добровільно відшкодувати відмовляється, а самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню.
Під час судового засідання прокурор та представник позивача заявлені вимоги підтримали в повному обємі. Відповідач позовні вимоги не визнав.
Прокурор в судовому засідання пояснив, що держземінспектор виявив факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, вніс йому припис про усунення виявленого порушення з пропозицією відшкодувати шкоду. Жодної з вимог відповідач, який не має правовстановлюючих документів на користування ділянкою, не виконав, що стало мотивом звернення у суд.
Представник міської Ради в судовому засіданні пояснив, що під час перевірки дотримання земельного законодавства на території памятки архітектури костелу 15
_______________
1 інстанція код суду 0310
століття виявлено самовільно зайняту ділянку в регульованій зоні. Під час бесіди з відповідачем за участі держземінспектора ОСОБА_2 визнав, що його сімя користується цією ділянкою для вирощування сільськогосподарських культур без жодних правовстановлюючих документів. Він же заявив, що буде нести відповідальність по даному факту і запропонував складати документи реагування на нього.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що земельною ділянкою дуже тривалий час користуються його батьки, з якими проживає однією сімєю. Особисто до ділянки відношення не має і її не використовує. Батьки ж дійсно вирощують сільськогосподарські культури.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Волинській області від 14.05.2009 року стверджено, що ОСОБА_2 зайняв земельну ділянку площею 0,0125 га для ведення особистого селянського господарства на землях історико-культурного призначення.
За даним фактом того ж дня було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ст.531 КУпАП, відповідачу внесено припис про усунення порушень земельного законодавства.
Постановою Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Волинській області від 27.05.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.531 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 204 гривні.
З охоронного свідоцтва на памятку архітектури та схеми до протоколу про адміністративне правопорушення з врахуванням пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в регульованій зоні памятки.
Актом обстеження земельної ділянки №019 від 14.05.2009 року стверджено, що самовільно зайнята земельна ділянка має площу 0,0125 га, належить до державної форми власності, відноситься до категорії земель історико-культурного призначення, її цільовим призначенням є обслуговування костелу, правовстановлюючі документи на землю відсутні, на даній земельній ділянці проведені земельні роботи для ведення особистого сільського господарства.
Розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_2 внаслідок зайняття спірної земельної ділянки, становить 190 гривень 67 копійок; розрахунок відповідає нормам постанови КМ України від 25.07.2007 року №963.
Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як встановлено по справі, відповідач користується земельною ділянкою без будь-яких правовстановлюючих документів. Жодний компетентний орган не приймав рішення про надання йому цієї ділянки в користування чи у власність, в натурі земельна ділянка не виділялась. Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про те, що відповідач самовільно зайняв і користується земельною ділянкою не за її призначенням.
Його заперечення своєї причетності до самовільного зайняття ділянки і її використання суд вважає надуманими, оскільки вони спростовані складеними відносно відповідача документами реагування держземінспектора Грицюка М.С., показаннями останнього в судовому засіданні в якості свідка, постановою про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.531 КУпАП.
Оскільки допитані в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є його батьками, суд з врахуванням віку свідків не бере до уваги їх показання про власну винність у самовільному зайнятті ділянки.
Згідно із ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Згідно ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Таким чином, аналіз доказів по справі приводить суд до висновку, що заявлені прокурором позовні вимоги обґрунтовані, доведені і підлягають повному задоволенню.
Згідно зі ст.88 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Любомльської міської Ради 190(сто девяносто) гривень 67 копійок шкоди від самовільного зайняття земельної ділянки на розрахунковий рахунок №31510921700263 в ГУДКУ у Волинській області(код платежу 24062100, код отримувача 21740416, МФО 803014).
Зобовязати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0125 га на землях історико-культурного призначення Любомльської міської Ради шляхом приведення її у придатний для використання за цільовим призначенням стан.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 51(пятдесят одну) гривню судового збору та 120(сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Протягом 10 днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-денний строк, встановлений для подання заяви.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Волинської області через Любомльський районний суд.
Головуючий : суддя Чишій С.С.
Судове рішення № 5617284, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 19.08.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-307-09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: