Ухвала суду № 56171734, 25.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/4920/15ц Головуючий у 1-й інстанції Дацюк І.О.

Провадження № 22-ц/778/1069/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Бєлки В.Ю.

Суддів Онищенка Е.А.

ОСОБА_2

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.11.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну карту на суму 30000 грн. Відповідач умови договору не виконала, грошові кошти в установленому порядку не повернула, в звязку з чим утворилась заборгованість в розмірі 30357,04 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість у сумі 30357,04 грн., судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 30357,04 грн. та судовий збір в розмірі 1218 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено, що 14.11.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну карту на суму 30000 грн., з лімітом на день укладення договору у 8000 грн. та можливістю його зміни, та зобовязалась щомісячними платежами здійснювати погашення заборгованості за кредитом, сплачувати проценти та інші платежі.

Відповідач умови договору не виконала, грошові кошти в установленому порядку не повернула, в звязку з чим утворилась заборгованість в розмірі 30357,04 грн.

Заборгованість за кредитним договором підтверджується наданим Банком розрахунком ( а.с. 3).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови

(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором

застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статей 526,527,530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність всіх підстав для задоволення позову.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання апеляційної скарги про неповноважність участі у справі представника Банку являються безпідставними оскільки суд першої інстанції перевірив ці доводи та дав їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта стосовно того, що вона більше ніж 7000 грн. не знімала з карти спростовується наданим Банком розрахунком згідно якого кошти знімалися 24.02.2012 року в сумі 7000 грн., 03.10.2012 року 6000 грн., 28.01.2013 року 5500 грн.,28.05.2013 року 5000 грн., 27.08.2013 року 2000 грн. та інші кошти до 24.03.2014 року які визначені в рішенні суду ( а.с. 3).

Таким чином вказані та інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: