Рішення № 56171699, 25.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 336/2772/15Головуючий у 1-й інстанції Кляшторний В.С.№22-ц/778/508/16Суддя-доповідач Гончар М.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Стрелець Л.Г., Каракуші К.В.

при секретарі Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2015 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (надалі - ВАТ «Запоріжжяобленерго») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за необліковану та спожиту електричну енергію

ВСТАНОВИЛА:

21 квітня 2015 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду із вищезазначеним позовом (а.с.2-3), який у подальшому уточнило (а.с.48, 54-55) та в якому просило стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 які мешкають за адресою: АДРЕСА_1, особовий рахунок НОМЕР_2, за результатами порушення Правил користування електричною енергією для населення (надалі - ПКЕЕН) (самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, з порушенням схеми обліку, комутація з побутовою електропроводкою по фазному проводу; точка підключення знаходиться на ділянці ввідного фазного проводу після перших ізоляторів на будинку в стіні, на якій встановлено електролічильник та комутується з фазною клемою розетки в сусідній кімнаті; порушення виконано приховано, акт про порушення № 00132372 від 20.06.2013 року), на його користь 9008,25 грн. розрахованої згідно із Методикою вартості необлікованої електричної енергії, а також 21,58 грн. заборгованості станом на 20.10.2015 року за період з 23.04.2013 року по 20.06.2013 року за спожиту електроенергію, від сплати яких у добровільному порядку на користь позивача відповідачі ухиляються, а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2015 року (а.с.80, 82-86) у задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за необліковану та спожиту електричну енергію відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ВАТ «Запоріжжяобленерго» у своїй апеляційній скарзі (а.с. 89-91) просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідач ОСОБА_3 через свого представника за договором (а.с.115) ОСОБА_4 подала апеляційному суду письмові заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу позивача ВАТ «Запоріжжяобленерго» (а.с.111-114).

В порядку ст. 10 ч. 4 ЦПК України з метою повного і всебічного апеляційного перегляду цієї справи в межах доводів апеляційної скарги позивача апеляційним судом була витребувана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.116-117), із змісту якої вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є одноособовим власником будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2007 року у справі № 2-3782/07.

У судове засідання 25 лютого 2016 року повідомлені апеляційним судом з додержанням вимог ст. ст. 74-77 ЦПК України про час та місце розгляду цієї справи (а.с.109) відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не з'явилась, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажною причину неявки відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника відповідача ОСОБА_3 за договором - адвоката (а.с.115) ОСОБА_4 та представника позивача ВАТ «Запоріжжяобленерго» за довіреністю. (а.с. 118) Товстоус Т.В.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ «Запоріжжяобленерго» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ВАТ "Запоріжжяобленерго" у цій справі у повному обсязі, керувався ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214- 215 ЦПК України та виходив із необґрунтованості та недоказаності позовних вимог позивача у цій справі у повному обсязі.

Проте, з такими висновками суду можна погодитись лише частково.

Так, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_2, яка не є членом сім'ї власника б. АДРЕСА_1 - іншого відповідача у цій справі ОСОБА_3, не мешкає та не зареєстрована за вказаною адресою (довідка квартального комітету № 111 а.с.61), місце проживання якої у Запорізькій області взагалі не зареєстровано у встановленому законом порядку, останнє місце реєстрації до 2011 року: АДРЕСА_2 (інформація УДМС України в Запорізькій області а.с.11), є неналежним відповідачем у цій справі, та суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за необліковану та спожиту електричну енергію у цій справі.

Однак, колегія суддів апеляційного суду вважає неправильними висновки суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за необліковану та спожиту електричну енергію у цій справі.

Рішення суду першої інстанції у цій частині прийнято з порушенням вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України, ґрунтується на припущеннях.

Має місце недоведеність обставин у цій частині позовних вимог, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають обставинам справи; мають місце порушення та неправильне застосування норм матеріального права; внаслідок чого, в цій частині, суд першої інстанції неправильно вирішив спір.

Суд першої інстанції у цій частині вимог порушив вимоги ст. 10 ч. 4 ЦПК України, оскільки не сприяв повному і всебічному засуванню фактичних обставин цієї справи у цій частині позовних вимог позивача.

Так, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що відповідач ОСОБА_3, яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (довідка квартального комітету а.с.61), є одноособовим власником будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2007 року у справі № 2-3782/07 (а.с.116-117).

Особовий рахунок НОМЕР_2 по оплаті за електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 відкрито на відповідача ОСОБА_3 (а.с.8).

31 липня 2008 року між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ОСОБА_3 укладений договір про користування електричною енергією за вказаною адресою (а.с.52).

Правовідносини між енергопостачальником та побутовим споживачем електричної енергії регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357 із наступними змінами та доповненнями.

ОСОБА_3, як споживач електричної енергії за вищезазначеною адресою в силу вимог вищезазначеного договору із ВАТ «Запоріжжяобленерго» про користування електричною енергією від 31 липня 2008 року, п. 42 Правил користування електричною енергією та вимог ст. 526 ЦК України зобов'язана була своєчасно здійснювати оплату за спожиту електроенергію.

Однак, встановлено, що ОСОБА_3 несвоєчасно здійснювала плату за користування електричною енергією, тому станом на 20.10.2015 року за період з 23.04.2013 року по 20.06.2013 року та на час ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі (24 листопада 2015 року) має місце її заборгованість за спожиту електроенергією перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» у розмірі 21,58 грн. (а.с.49-50).

Належні, допустимі (письмові) докази протилежного у матеріалах цієї справи на час ухвалення судом першої інстанції (24 листопада 2015 року ) були відсутні та відповідачем ОСОБА_3 особисто чи через представника суду першої інстанції у матеріали цієї справи не надані.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (ст. 303 ч. 2 ЦПК України).

Доказом, передбаченим ст. 303 ч. 2 ЦПК України, у цій справі є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.116-117), із змісту якої вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є одноособовим власником будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2007 року у справі № 2-3782/07, та яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги при апеляційному перегляді цієї справи в силу вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 58 ч. 1 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення відповідача ОСОБА_3 від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Відповідач ОСОБА_3 та представник останньої також не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень на позов позивача ВАТ «Запоріжжяобленерго» у частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 9008,25 грн. вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої позивачем згідно із п. 3.1.6 Методики за результатами вищезазначеного порушення ПКЕЕН 20.06.2013 року у будинку відповідача ОСОБА_3

В силу вимог ст. 319 ч. 4 ЦК України власність зобов'язує.

ОСОБА_3, як власник вказаного будинку, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом ст. ст. 26-27 Закону України «Про електроенергетику» споживач несе цивільну відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.

Порушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування електричною енергією.

Встановлено, що 20 червня 2013 року працівниками ВАТ «Запоріжжяобленерго» у будинку відповідача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника, з порушенням схеми обліку, комутація з побутовою електропроводкою по фазному проводу; точка підключення знаходиться на ділянці ввідного фазного проводу після перших ізоляторів на будинку в стіні, на якій встановлено електролічильник та комутується з фазною клемою розетки в сусідній кімнаті; порушення виконано приховано (акт про порушення № 00132372 від 20 червня 2013 року а.с. 5).

ВАТ «Запоріжжяобленерго» розрахувало суму вартості необлікованої електроенергії згідно із п. 3.1.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року, у розмірі 9008,25 грн. (а.с.6).

Висновки Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпровському районі, викладені в листі № 43-1072 від 16.07.2015 року, на ім'я адвоката ОСОБА_4 (а.с.62-65) не є обов'язковими для ВАТ «Запоріжжяобленерго» та суду, що розглядає дану справу, носять рекомендаційний характер, та не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі, оскільки не спростовують фактичних обставин виявленого порушення ПКЕЕН у будинку відповідача ОСОБА_3 та фактичних обставин цієї справи, встановлених судом у цій справі.

Встановлено, що 20.06.2013 року мало місце вищезазначене порушення ПКЕЕН у будинку відповідача ОСОБА_3 (п. 48 розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромережі), що підтверджується актом №00132372 від 20.06.2013 року (а.с.5), який є належним, допустимим доказом у цій справі; порушення було виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів (штангельциркуль) працівниками ВАТ «Запоріжжяобленерго», у тому числі електромонтером ОСОБА_7 та контролером ОСОБА_8, які підтвердили це також при допиті їх судом першої інстанції у цій справі в якості свідків у судовому засіданні 09.11.2015 року (а.с.70-74).

Відповідач ОСОБА_3 факт порушення ПКЕЕН в її будинку при вищенаведених обставинах у суді першої інстанції не спростовувала. Наполягала лише на тому, що не була присутня особисто при складанні цього акту та на комісії, коли розраховувалась вищезазначена вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕН.

Проте, встановлено, що при складанні акту №00132372 від 20.06.2013 року (а.с.5) у будинку ОСОБА_3 були присутні ОСОБА_2 та ОСОБА_9, які у добровільному порядку допустили працівників ВАТ «Запоріжжяобленерго» для перевірки будинку відповідача ОСОБА_3 та які підписали цей акт, від зауважень відмовились, зобов'язались передати другий екземпляр цього акту ОСОБА_3, зазначали, що остання фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (довідка а.с.61).

ОСОБА_3 не з'явилась на засідання комісії позивача без поважних причин тричі (20.06.2013 року, а.с.6, 30.07.2015 року а.с. 68, 02.09.2015 року а.с.67), хоча їй було відоме про час та місце засідання цієї комісії (а.с.5, 69).

Неявка ОСОБА_3 на засідання комісії при вищезазначених обставинах не була перешкодою для проведення позивачем розрахунку вартості електроенергії енергії, необлікованої внаслідок ПКЕЕН.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» 02 вересня 2015 року для відповіді Державній інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпровському районі надало розрахунок вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок ПКЕЕН, на суму 6113,92 грн., який був наданий суду першої інстанції відповідачем ОСОБА_3 через представника для долучення до матеріалів цієї справи.

Проте, останній не був взятий ВАТ «Запоріжжяобленерго» як підстава для позовних вимог у цій справі, на відміну від розрахунку від 20.06.2013 року на суму 9008,25 грн. (а.с.6), та не може бути прийнятий апеляційним судом до уваги, оскільки він не узгоджується із фактичними обставинами вчинення виявленого порушення ПКЕЕН 20.06.2013 року у будинку відповідача ОСОБА_3

Так, встановлено, що самовільне підключення у будинку відповідача ОСОБА_3 мало місце саме до мережі, що не є власністю енергопостачальника, приховано, тобто таким чином, що представники енергопостачальника не могли його виявити при проведенні контрольного огляду засобу обліку, тому вартість необлікованої електроенергії позивачем розраховано з додержанням вимог вищезазначеної Методики за 3 (три) роки (а.с.6), при виявленні порушення ПКЕЕН працівниками ВАТ «Запоріжжяобленерго» було встановлено матеріал проводу (кабелю) - алюмінієвий, переріз проводу 2,5 кв.мм (п.3 акту, копія а.с.5 зворотня сторінка), а у листі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпровському районі зазначено чомусь для розрахунку про мідний провід 1,5 кв. мм (а.с.64).

В силу вимог ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем позовних вимог.

ВАТ «Запоріжжяобленерго» не вважало за доцільне змінювати свої позовні вимоги у цій справі у суді першої інстанції.

Чинним законодавством не передбачено право суду за рішенням суду зменшувати розмір правильно розрахованої ВАТ «Запоріжжяобленерго» згідно із вищезазначеною Методикою вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕН.

Відповідач ОСОБА_3 ухиляється від сплати зазначеної вартості необлікованої електроенергії на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» у добровільному порядку, тому вона також підлягала стягненню з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» у цій справі за рішенням суду.

При вищевикладених обставинах, колегія судів вважає за необхідне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2015 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позову ВАТ "Запоріжжяобленерго"до ОСОБА_3 про стягнення боргу за необліковану та спожиту електричну енергію скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов ВАТ "Запоріжжяобленерго" задовольнити; стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 9008,25 грн. вартості необлікованої електроенергії та 21,58 грн. заборгованості за спожиту електроенергію; в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ч.ч.1, 3 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" слід стягнути понесені судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судом першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 511,56 грн. (розрахунок: судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції 243,60 грн., платіжне доручення на суму 243,60 грн. а.с.4 + судовий збір за подачу апеляційної скарги до апеляційного суду у належному розмірі 267,96 грн., платіжне доручення на суму 1218,00 грн. а.с. 92).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2015 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"до ОСОБА_3 про стягнення боргу за необліковану та спожиту електричну енергію скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення.

Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ00130926) 9008,25 грн. (дев'ять тисяч вісім гривень двадцять п'ять копійок) вартості не облікованої електроенергії та 21,58 грн. (двадцять одна гривня п'ятдесят вісім копійок) заборгованості за спожиту електроенергію.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ00130926) понесені судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судом першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 511,56 грн. (п'ятсот одинадцять гривень п'ятдесят шість копійок).

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С.Стрелець Л.Г.Каракуша К.В.