Постанова № 56171415, 29.02.2016, Приморський районний суд Запорізької області

Копія

Справа № 326/513/14-кр.

Провадження №1-в/326/32/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року Суддя Приморського районного суду Запорізької області Стріжакова Т.В., розглянувши подання прокурора Бердянської місцевої прокуратури Приморського відділу про заміну покарання ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2016 року прокурор Бердянської місцевої прокуратури Приморського відділу звернувся до суду з поданням про заміну покарання ОСОБА_1 зі штрафу в розмірі 10997766, 34 грн. на покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Своє подання мотивував тим, що 09.07.2015 року Приморським районним судом розглянуто кримінальне провадження №1/326/2015 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 10997766, 34 грн. Засуджений у встановлений ч.1 ст.26 КВК України місячний строк після набрання законної сили судовим рішенням штраф не сплатив, документу про сплату штрафу не надав. ОСОБА_1 засуджено за вчинення тяжкого злочину, санкція ч.3 ст.212 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На підставі ст.53, 73 КК України, ст. 410 КПК України просить замінити ОСОБА_1 покарання за вироком Приморського районного суду Запорізької області від 09.07.2015 року у вигляді штрафу в розмірі 10997766, 34 грн. на покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 410 КПК України (в редакції 1960 року) питання про заміну покарання у виді штрафу громадськими роботами, виправними роботами або позбавленням волі відповідно до частини п'ятої статті 53 КК України вирішуються суддею суду, який постановив вирок. Питання про заміну покарання у виді виправних робіт штрафом відповідно до частини третьої статті 57 Кримінального кодексу України, обмеження волі чи позбавлення волі службовим обмеженням для військовослужбовців відповідно до частини першої статті 58 КК України, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні відповідно до частини першої статті 62 КК України вирішуються суддею районного (міського) суду за місцем виконання вироку за поданням органу, що відає відбуванням покарання, або за клопотанням колективу. Усі питання, передбачені цією статтею, розглядаються за участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання, і, як правило, засудженого.

Відповідно до ч.5 ст.53 КК України у разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах: 1) від одного до п'яти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення злочину середньої тяжкості; 2) від п'яти до десяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину; 3) від десяти до дванадцяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину.

Якщо під час розрахунку строку позбавлення волі цей строк становить більше встановлених цією частиною статті меж, суд замінює покарання у виді штрафу покаранням у виді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості цією частиною статті.

Відповідно до ч.4 ст.26 КВК України у разі несплати засудженим чергового платежу штрафу, призначеного як основне покарання, з розстрочкою його виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Відповідно до листа Міністерство юстиції України до керівників управлінь юстиції від 20.01.2005 року № 25-32/93 «Щодо стягнення штрафу із засуджених у відповідності зі ст. 26 КВК України» зазначало, що зміна способу і порядку виконання покарання у вигляді штрафу іншим покаранням регламентована ч. 4 ст. 53 КК України та ст. 410 КПК України; відповідно до останньої норми питання про заміну штрафу іншим покаранням вирішується суддею за поданням органу, що відає відбуванням покарання. Суди, вирішуючи питання про заміну штрафу на громадські чи виправні роботи, повинні враховувати положення статей 56, 57 КК України щодо максимального терміну встановлення громадських робіт та наявних законодавчих обмежень щодо їх застосування.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення. Отже, з наведеного вбачається, що відповідно до норм чинного законодавства України на державну виконавчу службу покладено обов'язок виконання рішень, в тому числі вироків суду щодо стягнення штрафів на підставі виданих судами виконавчих листів та передбачено можливість звернення до суду з питанням про заміну покарання в разі неможливості виконання.

Згідно з роз'ясненнями ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ з приводу питань, які виникають при виконання судових рішень у кримінальних справах, зокрема про стягнення штрафу ВССУ вважає, що на підставі ст. 2, п.п. 8.3 ст. 11, п. 2 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України вiд 21.04.1999 р. №606-XIV «Про виконавче провадження», ст.28 КВК України, статей 404, 410 КПК України органи Державної виконавчої служби зобов'язані виконувати ухвали та постанови судів у кримінальних справах, у тому числі й у частині примусового стягнення штрафу, уповноважені звертатися до суду про зміну порядку і способу виконання рішення суду (заміну штрафу іншим видом покарання).

На порушення зазначених норм до суду з клопотанням про заміну покарання у виді штрафу позбавленням волі звернувся не орган, що відає відбуванням покарання, як це передбачено ст.410 КПК України 1960 року та на яку посилається прокурор, а прокурор. При цьому прокурор ніяк не мотивує та не обґрунтовує, чому з клопотанням не звертається орган, що відає відбуванням покарання, а він.

Крім того, прокурором до суду подано тільки клопотання. На підтвердження викладених у клопотанні даних не надано зовсім ніяких доказів (навіть вироку, ухвали апеляційного суду, тощо), не вказано, чи знаходиться виконавчий лист на примусовому виконані, у якого органу, чим підтверджується що судове рішення не виконано.

Суд сам встановити вказані обставини не має можливості, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 витребувана до ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ та направлена до ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ 04.01.2016 року, до теперішнього часу не поверталася (а.с.4).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що подання прокурора Бердянської місцевої прокуратури Приморського відділу про заміну покарання ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Керуючись ст.410 КПК України 1960 року, ст.26 КВК України, ЗУ «Про виконавче провадження» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути подання прокурора Бердянської місцевої прокуратури Приморського відділу про заміну покарання ОСОБА_1.

Копію ухвали направити до Бердянської місцевої прокуратури Приморського відділу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом семи днів.

Суддя: підпис Т.В. Стріжакова

З оригіналом згідно:

Суддя: Т.В. Стріжакова

Призначити попереднє судове засідання в приміщенні на о .

29.02.16