Рішення № 56171147, 25.02.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.02.2016

Справа № 320/6529/14-ц

(2/320/1246/15)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«25» лютого 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Редько О.В.

при секретарі - Мазуріній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в розпорядженні та користуванні квартирою, про вселення та заміну замків від вхідних дверей,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в розпорядженні та користуванні квартирою, про вселення та заміну замків від вхідних дверей.

У подальшому уточнив позовну заяву та пред'явив уточнені позовні вимоги про усунення перешкод в розпорядженні та користуванні квартирою, про вселення та у випадку необхідності проводити заміну замків від вхідних дверей, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позов обґрунтовує тим, що в грудні 2011 року одна з співвласників - ОСОБА_2, зламавши замки від вхідних дверей, без згоди ОСОБА_1, поселила в спільну квартиру свою матір ОСОБА_4

Позивач скаржиться що рішення суду про виселення ОСОБА_4 і передачу нею дублікатів ключів від вхідних дверей не виконані до теперішнього часу.

ОСОБА_2 після злому і заміни дверних замків так само відмовляється передати ОСОБА_1 примірник ключів, що створює позивачу перешкоди в користуванні належним йому житловим приміщенням.

З 20.12.2011 р. в квартиру, так само без згоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 поселила свого чоловіка - ОСОБА_5, який , як особа , що не має відношення до вказаної власності.

Через неправомірні дії ОСОБА_2, ОСОБА_1 не має можливості увійти і користуватися своєю власністю. Позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів та до суду за захистом своїх прав, проте, належного реагування з боку відповідачів не послідувало.

Співвласники ОСОБА_2 і ОСОБА_6 не визнають ОСОБА_1 законних прав, та протягом багатьох років вони здійснюють позивачу перешкоди у входженні та користуванні квартирою, врегулювати дане питання мирним шляхом відповідачі відмовляються.

В судове засідання зявилися представник відповідачів та позивач.

Позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог відповідача, так як спільне проживання співвласників квартири не можливе, оскільки між ними склалися вкрай неприязні стосунки. Також представник відповідачів зазначив, що спору з приводу перешкоджання користування квартирою не має, відповідачі визнають право спільної сумісної власності у відповідача, однак останній не звертався до суду з вимогами про визначення порядку користування спірною квартирою. Крім того, представник відповідачів зазначила, що вимоги позивача в частині заміни у будь-який час замків від вхідних дверей є передчасними та необґрунтованими, оскільки це може призвести до зловживання цим правом позивача та в майбутньому її довірителям буде необхідно звертатися до суду, щоб попасти у власну квартиру. Також, представник відповідачів зазначила, що на даний час позивач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі, яка була придбана ним в шлюбу з нинішньою дружиною, а отже вимоги щодо вселення позивача в квартиру є формальними, оскільки позивач в спірній квартирі не збирається проживати, тобто просто зловживає своїм правом. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізував зібрані по справі докази і матеріали та дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 155 Житлового кодексу України, власник квартири або її частини не може бути позбавлений права користування житловим приміщенням, відомо що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути про протиправно позбавлений і цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина 1 ст.355 ЦК України визначає, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У відповідності до положень передбачених ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Аналізуючи наведені вище правові норми, суд приходить до висновку, що усі співвласники спірного нерухомого майна, будучи наділені спільними правами володіння, розпоряджання та користування, мають право на безперешкодний доступ до усіх приміщень квартири. А відтак, будь-які дії інших співвласників, що позбавляють іншого співвласника можливості доступу до цього майна, є такими, що порушують майнові права такого співвласника на вільне користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18 листопада 1996 року, квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.10.2012 р. яке вступило в законну силу з 20.11.2012 р. виселено ОСОБА_4 з квартири і зобов'язано ОСОБА_4 передати дублікати ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 власнику ОСОБА_1.

За рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.03.2013 р. у справі № 320/306/13-ц ОСОБА_5 не має права вселятися і користуватися квартирою.

Як роз'яснено в п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07 лютого 2014 року № 5, застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із того, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідачів про те, що ними не замінювалися замки та не вчинялися перешкоди позивачу у користуванні та розпоряджанні власністю, оскільки як визнав в судовому засіданні відповідач на пропозицію позивача надати йому примірник ключів від замків дверей квартири, відповідачі йому відповіли відмовою, що на думку суду також свідчить про вчинення відповідачами перешкод позивачу у користуванні майном.

В той же час позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимоги щодо надання дозволу на заміну замків у випадку необхідності, не узгоджуються з ч. 1 ст.3, ч. 1 ст. 15 ЦК України, є передчасними, не відповідають основним принципам спільної сумісної власності, оскільки захисту в судовому порядку підлягає порушене право, а отже задоволенню не підлягають.

Отже, на основі обставин справи, зясованих судом, підтверджених наданими сторонами доказами, які були досліджені в судовому засіданні, оскільки відповідачем не було надано достатніх та необхідних доказів, спростовуючи позовні вимоги ОСОБА_1, враховуючи принцип непорушності права власності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вселення позивача, усунення перешкод в користуванні спірною квартирою шляхом безперешкодної заміни замків вхідних дверей, зобовязання співвласників не чинити перешкоди останньому у здійсненні права власності в користуванні та розпорядженні спірною квартирою обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в розпорядженні та користуванні квартирою, про вселення та заміну замків від вхідних дверей підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 10, 60, 61, 119, 210, 214, 215, 218 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в розпорядженні та користуванні квартирою, про вселення та заміну замків від вхідних дверей задовольнити частково.

Вселити, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартиру АДРЕСА_2.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою № 14 в будинку № 64 по вул. Гризодубової в м. Мелітополі Запорізької області шляхом надання ОСОБА_1 дозволу на безперешкодну заміну замківвхідних дверей у квартирі АДРЕСА_2 з подальшою передачею комплектів ключів кожному з співвласників.

Зобов'язати співвласників квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не чинити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перешкоди у здійсненні права власності в користуванні та розпорядженні чотирьохкімнатною квартирою № 14 в будинку № 64 по вул. Гризодубової в м. Мелітополі Запорізької області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного судуОСОБА_7