Ухвала суду № 56170872, 01.03.2016, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3430/15-к Провадження № 1-кс/314/153/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2016 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді Кіяшко В.О.,

з участю:

прокурора Кульчитської О.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

захисників обвинуваченої ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання Якубовська Т.Н.,

розглянувши заяву обвинуваченої ОСОБА_2 про відвід судді,

в с т а н о в и в :

Вільнянським районним судом Запорізької області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12015080210000235 від 17 лютого 2015 року відносно ОСОБА_2, яка обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України. Судове провадження здійснює одноособово суддя Капітонов Є.М.

25.02.2016 року до суду надійшла заява обвинуваченої про відвід судді. Заява мотивована тим, що суддя Капітонов Є.М.неналежним чином вирішує заяви і клопотання з боку захисту, що призводить на думку особистої зацікавленісті судді у результатах розгляду вказаної справи.

Вивчивши заяву про відвід, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Статтею 75 КПК України встановлено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Відповідно до п.4 ч.1 вказаної статті суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч.5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Законом чітко не визначено конкретного переліку «інших обставин», які можуть викликати у учасників судового провадження сумніви у неупередженості суду, що дає змогу тлумачити цю обставину по-різному. Разом з тим, при тлумаченні цієї норми закону необхідно дотримуватися балансу між виправданою необхідністю застосуванню широкого тлумачення цієї категорії та недопустимістю зловживання наявністю такого права.

Поняття «неупередженості» суду, викладене в Кримінально-процесуальному законодавстві України співвідноситься з поняттям «безсторонності» суду, закріпленим в міжнародних правових документах, зокрема у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої 04.11.1950 р. державами-членами Ради Європи та ратифікованої Україною 17.07.1997р.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява N4785/02, рішення від 10 грудня 2009року, п.66, 67)

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Для висновку про наявність у конкретній справі правомірної підстави сумніватися у безсторонності судді думка обвинуваченої може враховуватися, але вона не має вирішального значення. Вирішальним є те, чи можна вважати такі сумніви об'єктивно виправданими (рішення у справі: «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989року, п.48).

В заяві про відвід заявник зазначає про наявність суб'єктивного критерію, тобто упередженого ставлення судді Капітонова Є.М. до обвинуваченої та її захисників у зв'язку з наявністю спору між ними та суддею, щодо вирішення клопотань. Проте, суб'єктивний критерій не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки базується виключно на особистому сприйнятті заявником особистості судді.

Стосовно об'єктивного критерію, суд зауважує, що незгода з процесуальними діями судді під час судового провадження не є підставою для відводу судді. Особа, яка вважає, що діями судді порушуються вимоги процесуального закону, має право на оскарження таких дій в порядку, передбаченому законодавством.

Також, вказана заявником підстава для відводу судді, як незгода з раніше прийнятим процесуальним рішенням, а саме: відмова у задоволенні клопотання, КПК України, як підстава для відводу не передбачена; розцінювати зазначені обвинуваченою ОСОБА_2 обставини, які носять характер припущень, як такі, що відповідають положенням п.4 ч.1 ст.75 КПК України як інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості, на думку суду, підстав немає.

Таким чином, доводи заявника щодо наявності ознак упередженості у діях судді Капітонова Є.М. не знайшли свого підтвердження, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.75-76, 81 КПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_2 від 25.02.2016 року про відвід головуючого судді Капітонова Євгена Миколайовича у кримінальному провадженні, за яким вона, ОСОБА_2, обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Кіяшко

01.03.2016