Постанова № 56168495, 19.02.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25661/15-а

Провадження №2-а/761/37/2016

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 лютого 2016 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Рибака М.А.

при секретарі: Сівоха І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дій та скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.08.2015 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві було винесено дві постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Дії державного виконавця по винесенню зазначених постанов позивач вважав протиправними, оскільки такі постанови були винесені безпідставно, оскільки ОСОБА_1, як боржнику у виконавчому провадженні № 41258574 не направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження, яку він не мав можливості оскаржити, а також був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду. Окрім того, вказані постанови було винесено майже через два роки після звернення до державного виконавця стягувача із заявою про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки ОСОБА_1 повністю сплатив суму заборгованості. Вважав дії відповідача такими, що суперечать вимогам ст. ст. 25, 31, 47 та 49 Закону України «Про виконавче провадження», а отже протиправними, в зв'язку із чим також просив скасувати постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій як незаконні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача - державний виконавець Норка Є.В, позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні. Вважав оскаржувані постанови винесеними із дотриманням вимог закону.

Дослідивши матеріали справи, а також матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві знаходився виконавчий лист № 2610/13973/2012, виданий Шевченківським районним судом міста Києві 13.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором в сумі 449923,57 грн. та 1564,38 грн. судового збору (а.с. 72).

17.12.2013 року державним виконавцем Норкою Є.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 41258574 (а.с. 75).

Згідно із ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Належні докази направлення вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження позивачу в матеріалах справи та виконавчого провадження відсутні, як і відсутні докази її отримання позивачем.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

15.01.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження у вказаному виконавчому провадженні (а.с. 78).

31.01.2014 року стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до державного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с. 79).

Згідно із листом № 253 від 30.01.2014 року, копія якого міститься в матеріалах виконавчого провадження, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зазначило про погашення заборгованості ОСОБА_1 та просило зняти будь-які обмеження щодо відчуження предмета застави - автомобіля Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 98).

Відповідно до довідки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 30.01.2014 року № 67, ОСОБА_1 повністю погасив заборгованість за кредитним договором

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Згідно із ч. 4 зазначеної статті про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом

Разом із тим, 18.03.2014 року, 02.03.2015 року та 06.03.2015 року державний виконавець виносить постанови про розшук майна боржника (а.с. 100, 116, 162) та провадить інші виконавчі дії.

17.08.2015 року державний виконавець виносить постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 45145,79 грн. (а.с. 176), постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с. 178) та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (а.с. 180).

В судовому засіданні державний виконавець пояснив, що ним було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві 17.08.2015 року, оскільки ОСОБА_1 не було сплачено виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Так, державний виконавець, не надіславши боржнику у встановленому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження, позбавив його можливості самостійно виконати рішення суду у передбачений в цій постанові строк, а отже не мав права в подальшому виносити постанову про стягнення виконавчого збору.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону, у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Проте, таких дій, в порушення вимог Закону, державним виконавцем вчинено не було.

Оскільки державним виконавцем було порушено наведені вимоги закону, а також у зв'язку із тим, що виконавчі дії здійснювались після звернення стягувача із заявою про повернення виконавчого документа, то підстави для винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій були відсутні.

Згідно положень ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене та ту обставину, що відповідачем не було доведено правомірності своїх рішень та дій в частині винесення оскаржуваних постанов, суд приходить до висновку про визнання дій по винесенню постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій протиправними та скасування таких постанов.

Керуючись статтями 11, 69, 70, 71, ч. 4 ст. 128, 160-163, 167, 172-2 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Норки Євгена Віталійовича з винесення ним постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 17.08.2015 року у виконавчому провадженні № 41258574 - протиправними.

Скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, які винесені державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Норкою Євгеном Віталійовичем 17.08.2015 року у виконавчому провадженні № 41258574.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції судовий збір в розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.

СУДДЯ М.А. РИБАК