Рішення № 56168468, 22.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/21112/15

2-1069/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Меуш К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управ-Дом» про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

01 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до ТОВ «Управ-Дом» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що його дружина ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, а він згідно зі ст. 60 СК України є співвласником цієї квартири, оскільки перебуває в шлюбі з ОСОБА_2

05 травня 2015 року на його замовлення були встановлені двері в ніші 14-го поверху будинку, де розташовані квартири №№ 71, 72, 73, 74, 75, 76 за згодою мешканців цих квартир, про що був складений відповідний акт, для відгородження від сміття та бруду.

У жовтні 2015 року працівники відповідача незаконно демонтували двері, які встановлено в ніші будинку в цілях безпеки. У результаті демонтажу вони були пошкоджені. Вартість спричинених збитків становить 3893 гривні 85 копійок, оскільки саме таку суму він витратив на виготовлення та встановлення металевих дверей, що підтверджується відповідними квитанціями.

Крім того, незаконними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 3000 гривень. Моральна шкода полягає у знищенні (демонтуванні) дверей, на облагородження яких він витратив час і кошти. Такі дії призвели до виникнення тривоги, викликали розчарування, він змушений знову витрачати кошти, зусилля і свій час на вирішення цієї проблеми.

Просить суд ухвалити рішенням, яким стягнути з відповідача на його користь збитки в розмірі 3893 гривні 85 копійок та моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача вважає, що позов не підлягає задоволенню. Надала суду письмові заперечення (а.с. 31-33). Пояснила суду, що управитель будинку зобов'язується здійснювати контроль та нести відповідальність за утримання та обслуговування житлового комплексу, прибудинкової території, вживати заходів до наймачів та власників квартир, які не виконують Правила користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг.

На виконання цього закону, 23 квітня 2015 року між позивачем та ТОВ «Управ-Дом» укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Позивачем також були підписані Правила проживання та добросусідства, які визначені пунктом 2.4 Правил, як договір приєднання. Згідно з п. 7.5 Правил суворо забороняється будь-яка зміна зовнішнього вигляду Комплексу (як зовні, так і всередині в МЗК).

30 липня 2015 року до ТОВ «Управ-Дом» звернулася власниця квартири № 74 з вимогою пояснити мету встановлення дверей в ніші на 14-поверсі та проханням повернути всім мешканцям можливість користуватися загальними територіями будинку.

На підставі цього звернення проведено обстеження та виявлено, що на 9, 11 та 14 поверхах у технологічних нішах, що знаходяться біля сміттєпроводу, невідомими особами встановлені двері з замками. Двері замкнені, доступ до технологічних ніш обмежено.

Крім того, 12 жовтня ТОВ «Управ-Дом» отримало лист № 57 від ТОВ «Євроеталон», що здійснює технічне обслуговування систем автоматичної пожежної сигналізації, порошкового пожежогасіння, систем сповіщення, контролю загазованості, автоматики димовидалення та протипожежної автоматики. У листі йшлося про те, що в ході чергового обстеження системи протипожежного заходу, було виявлено, що на 9, 11 та 14 поверхах секції № 1 встановлено ролети, що відсікають частини коридорів місць загального користування. Встановлення даних конструкцій може призвести до порушення цілісності комунікацій системи протипожежного захисту та інженерних систем, затрудняє технічне обслуговування системи та порушує працездатність системи димовидалення на цих поверхах і зрештою всієї секції, що може призвести до трагічних наслідків у разі виникнення пожежі.

Того ж дня було прийнято рішення про демонтування дверей, оскільки особи, які їх встановили виявлені не були. Позивач не повідомляв про встановлення цих дверей, тому лише в процесі демонтажу цих конструкцій й були встановлені особи, що встановили двері. Ними виявилася сім'я позивача. Після того, як були встановлені особи, які самовільно встановили двері, керівництвом було прийнято рішення направити акт реєстрації правопорушення та припис про демонтаж незаконно встановлених дверей, вимоги якого до цього часу не виконані.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Управ-Дом» є балансоутримувачем будинку, що підтверджується договором № 25/11 від 25 листопада 2013 року, укладеним між ТОВ «Град-Інвест», як забудовником та балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 та ТОВ «Управ-Дом» (36-39).

Розділом 1 цього договору визначено його предмет та мету, якими є технічне та санітарне обслуговування житлового фонду, забезпечення належної експлуатації.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У п 1 ч. 2 цієї статті передбачено, що битками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивач не мав права на встановлення дверей, а дії відповідача були направлені на захист порушених цивільних прав інших співвласників будинку, які в силу договору покладені на нього, як на управителя будинку.

На підтвердження правомірності своїх дій відповідач надав суду заяву власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3, яка просить усунути перешкоди в користуванні загальною площею будинку біля сміттєпроводу на 14 поверсі 1 секції будинку від 30 липня 2015 року (а.с. 47).

Також суду надано лист ТОВ «Євроеталон» № 57 від 12 жовтня 2015 року стосовно встановлення додаткових конструкцій у секції № 1, з якого вбачається, що ТОВ «Євроеталон» згідно договору на технічне обслуговування № 11/15 від 29 грудня 2014 року виконує роботи з технічного обслуговування систем автоматичної пожежної сигналізації, порошкового пожежогасіння, систем сповіщення, контролю загазованості, автоматики димовидалення та протипожежної автоматики.

Цим листом ТОВ «Євроеталон» довело до відома відповідача, що самовільне встановлення мешканцями будинку ролетів, які відсікають частини коридорів місць загального користування, є порушенням вимог ДБН В.2.5.-56-2014, ДБН В.2.2.215.2005 і може призвести до порушення цілісності комунікацій системи протипожежного захисту та інженерних систем, затрудняє технічне обслуговування системи та порушує працездатність системи димовидалення на цих поверхах і зрештою всієї секції, що може призвести до трагічних наслідків у разі виникнення пожежі (а.с. 35).

Той факт, що особи, які встановили двері в ніші були встановлені лише в процесі демонтажу дверей, підтверджується актом реєстрації порушення від 12 жовтня 2015 року і не оспорюється самим позивачем. Він підтвердив, що викликав працівників поліції, коли проводився демонтаж дверей, та в їх присутності було встановлено, що саме мешканці квартири № 72 встановили двері.

Позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження того, що він належним чином повідомив відповідача про встановлення дверей та мав на це відповідне погодження.

Не надав позивач і доказів, які б підтвердили не лише правомірність встановлення дверей, але й необхідність їх встановлення на захист його цивільного права. Зазначив лише, що обмежив цими дверима накопичення сміття та бруду, який залишають працівники, що виконують ремонтні роботи в окремих квартирах у будинку.

Відповідач діяв на підставі укладеного договору про утримання будинку та Правил проживання і добросусідства, що є додатком до договору.

Суд вважає, що позивач не довів своє право на самовільне встановлення дверей у ніші загального користування всіма співвласниками будинку, а дії відповідача була направлені не на спричинення збитків позивачу, а на упередження наслідків у разі виникнення пожежі в будинку, з урахуванням відсутності даних про осіб, які встановили двері.

Про це свідчать дії відповідача, працівники якого лише зрізали петлі з дверей та зупинили демонтажні роботи як тільки було встановлено власників дверей.

Разом з тим, дії позивача суперечать вимогам ст. 13 ЦК України, якою визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускається дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною 3 ст. 16 ЦК України визначено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу.

За таких обставин, вимога позивача про відшкодування завданих збитків не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

У такому випадку не підлягає задоволенню і вимога про відшкодування моральної шкоди, яка є похідною від первісної вимоги.

З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 13, 16, 22, 23. 382, 1166, 1167 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управ-Дом» про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: