Рішення № 56168043, 26.02.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21502/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Локоткова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Житлово-будівельний кооператив «Буревісник-2» про визнання права власності в порядку спадкування за законом та розподіл спадкового майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання за нею та відповідачами права власності на спадкове майно - на квартиру АДРЕСА_1 по 1/3 частині квартири за кожним.

Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Вказана квартира була побудована нею та її покійним чоловіком за час сумісного життя в ЖБК «Буревісник-2». Пайовий внесок за квартиру було сплачено в грудні 1990 року. Членом ЖБК «Буревісник-2» був ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.09.1975 року № 869. Право власності на квартиру оформлено не було та правовстановлюючих документів на неї не має.

На даний час у квартирі зареєстровані вона та її доньки - відповідачі.

Після смерті чоловіка в нотаріальну контору ні вона, ні доньки не зверталися, так як на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем, тому фактично прийняли спадщину.

19 листопада 2015 року вона звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини, однак їй постановою нотаріуса від 19.11.2015 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру. За законом вона має право на більшу частку спірної квартири, проте бажає, щоб право власності на спадкове майно було визнано за всіма спадкоємцями у рівних долях по 1/3 частці кожному.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги та обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просила задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_3, представник третьої особи Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-2» та представник третьої особи Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд повідомлено не було.

Суд, вислухавши позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Позивач та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.08.1971 року (свідоцтво про одруження, а.с. 8).

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 6).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкова справа № 886/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 була відкрита 19.11.2015 року Шістнадцятою Київською державною нотаріальною конторою за заявами позивача ОСОБА_1 і відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про прийняття спадщини (а.с. 5, 7).

За зверненням сторін у справі постановою державного нотаріуса Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 19.11.2015 року було відмовлено позивачу та відповідачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, що залишилася після смерті їх чоловіка та батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно (а.с. 5).

Відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ордер № Г258669 від 30.10.1975 року на квартиру АДРЕСА_1 був виданий Виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 33).

Відповідно довідок ЖБК «Буревісник-2» від 23.11.2015 р., за адресою АДРЕСА_1 позивач ОСОБА_1 зареєстрована з 13.01.1976 р., квартира на праві власності належить ОСОБА_4, який за вказаною адресою був зареєстрований по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1., будинок знаходиться на балансі житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-2» (а.с. 9, 10, 34).

ЖБК «Буревісник-2» видана довідка від 18.11.2015 року за № 1123 у якій зазначено про те, що власником кооперативної квартири за адресою АДРЕСА_1 являється ОСОБА_4, який був членом житлово-будівельного кооперативу з 22.09.1975 року на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.09.1975 року № 869; сума пайового внеску за квартиру у розмірі 6 065 руб. сплачена у грудні 1990 року у повному обсязі, що складає суму паєнакопичення (а.с. 14).

Як роз'яснено в п. 5-1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» від 18.09.1987 р. № 9 зі змінами, судам слід мати на увазі, що згідно із ст. 15 Закону

України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Отже, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 був є членом житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-2», на його ім'я видавався ордер на спірне житло, пайовий внесок за кооперативну квартиру був сплачений у повному обсязі у грудні 1990 року, при цьому реєстрацію права власності на нерухоме майно в установленому законом порядку ОСОБА_4 не проводив.

За викладених обставин позов знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, при цьому підлягає задоволенню частково, а саме у частині заявлених вимог щодо позивача за якою слід визнати право власності на 1/3 частину на спадкове майно в порядку спадкування за законом, яким є квартира АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, оскільки позивач позбавлена можливості надати нотаріусу правовстановлюючий документ на спірне нерухоме майно для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, так як спадкодавцем не було зареєстроване право власності на належну йому кооперативну квартиру за яку в повному обсязі сплачено суму пайового внеску.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У частині вимог про визнання за відповідачами права власності на частки спадкового майна слід відмовити, оскільки чинним законодавством не передбачено заявлення позивачем вимог в інтересах відповідачів.

Згідно положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь позивача слід стягнути судовий збір по 1738 грн. 77 коп. із кожного з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 15, 368, 1216, 1217, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 60, 63 СК України, ст. 49 Закону України «Про нотаріат», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» від 18.09.1987 р. № 9 зі змінами, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 208, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Житлово-будівельний кооператив «Буревісник-2» про визнання права власності в порядку спадкування за законом та розподіл спадкового майна задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 60,1 кв.м., житлова площа 42,4 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

У решті заявлених вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн. 77 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя