Рішення № 56166788, 29.02.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого - судді : Оніпко О.В., суддів : Собіни І.М., Хилевича С.В,

секретар -Вох В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2015 року у справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" - Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 10.11.2015р. позов уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" - Стрюкової І.О. до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено : стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" 13 543,15 доларів США заборгованості по кредитному договору; стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Надра" 13 543,15 доларів США заборгованості по кредитному договору. Вирішено питання про судові витрати.

У поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає його незаконним та необґрунтованим. Вказує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом 1-ї інстанції допущено порушення норм ст.ст. 80, 237, ч.4 ст. 559 ЦК України, ст.ст. 11, 28-30, ст. 60, п. 3-4 ч.1 ст. 214 ЦПК України та не враховано правові позиції ВСУ, викладені у постановах від 02.09.2015р. у справі №6-1077цс15; від 07.10.2015р. у справі №6-263цс15; від 30.09.2015р. у справі за №6-1348цс15.

Зазначає про те, що уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкова І.О., яка у цій справі має статус позивача, не може бути позивачем, оскільки не має цивільно-процесуальної право- та дієздатності, натомість, в силу акту юридичної особи і норм Закону, вона є лише представником ПАТ "КБ "Надра". Тобто цей позов мав право подати ПАТ "КБ "Надра", від імені якого і вправі діяти як представник уповноважена особа фонду Стрюкова І.О.

Вказує на те, що оскаржуваним рішенням суд двічі стягнув із нього суму заборгованості, а саме : солідарно із нього та одного з поручителів ОСОБА_3, а також солідарно з нього та з іншого поручителя -ОСОБА_4

_______________________

Справа№572/3115/15-ц Головуючий суддя 1 інстанції : Товстика І.В.

Провадження №22-ц787/55/2016 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.

Крім того, зазначає про те, що пред'явивши до нього у серпні 2014 року вимогу про дострокове повернення у повному обсязі кредиту та сплати відсотків за користування ним, ПАТ КБ "Надра", відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання за укладеним кредитним договором від 16.09.2005р., а тому ПАТ КБ "Надра" міг пред'явити позов до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом шести місяців, починаючи від дати порушення ним встановленого банком строку для дострокового повернення ним кредиту, що відповідає правовій позиції ВСУ від 02.09.2015р. у справі №6-1077цс15. Таким чином, порука відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України припинилась, а тому в позові до поручителів слід відмовити.

Також, згідно з доданим до позовної заяви розрахунку заборгованості, яким керувався суд при ухваленні рішення, з нього стягнуто пеню у розмірі 3115,46 доларів США та штраф у розмірі 10%, що становить 1000 доларів США за порушення п.5.3 кредитного договору. Однак, ані у позовній заяві, ані в оскаржуваному рішенні не зазначено, за яке саме порушення до нього було застосовано штраф у розмірі 1000 доларів США, як і не зазначено і якими належними та допустимими доказами підтверджується вчинення ним цих порушень. Вказує на те, що штраф та пеня за одне й те ж правопорушення не застосовується. Просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

18.08.2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюкова І.О. звернулась до суду з позовом до позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки у розмірі 297 458,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2005р. між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого з 04.02.2011р. є ПАТ КБ "Надра" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5/1609/05-1к за умовами якого банк надає позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) в іноземній валюті в сумі 10 000 доларів США з метою проведення розрахунків по договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом житлового будинку та прилеглої земельної ділянки, строком на 240 місяців з кінцевим терміном повернення - 15.09.2025р. і сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,5 % річних, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався щомісячно до останнього числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі 107,12 доларів США.

У разі, якщо позичальник не вніс черговий платіж в строк, визначений договором, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, штрафних санкцій. У разі прострочення позичальником строку мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки (п.п. 1.1, 1.2. 1.4, 3.3.2. 3.3.3, 4.2.4, 5.2 договору) (а.с.8-9).

В цей же день, 16.09.2005р. між ВАТ КБ "Надра" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра") та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з кожним з поручителів окремо, було укладено договори поруки, за умовами яких останні поручились перед банком за виконання ОСОБА_1 грошового зобов'язання за кредитним договором №5/1609/05-1к від 16.09.2005р.

Сторони визначили, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань в повному обсязі по кредитному договору, в тому числі повернути до 15 вересня 2025 року кредит в сумі 10 000 доларів США, сплатити відсотки за користування кредитом із розрахунку 11,5% річних, сплатити інші платежі по договору, можливі штрафні санкції. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов'язань за кредитним договором, так і при невиконанні позичальником зобов'язань в цілому (а.с.10,11).

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав та видав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 10 000 доларів США, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою про видачу готівки №1 від 16.09.2005р (а.с.15).

Проте, у зв»язку із неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, сплатою ним щомісячних внесків на погашення кредиту в неповному розмірі, станом на 14 липня 2015р. у нього виникла заборгованість в розмірі 13 543,15 доларів США, яка складається з: 8204,93 доларів США - заборгованості за тілом кредиту, 1040,96 доларів США - простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 181,80 долар США - заборгованості по сплаті комісії, 3115,46 доларів США - пені за прострочення сплати кредиту, 1000 доларів США - штрафу за порушення умов договору (а.с.12-14).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що між сторонами існують договірні відносини, які не виконані боржником, а тому останній та поручителі повинні нести солідарну відповідальність.

Колегія суддів частково погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 цього ж Кодексу, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. повноважень для звернення до суду із вказаним позовом, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.5 ч.2, п.1 ч.4 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до повноважень уповноваженої особи Фонду належить право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду; на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Долучені до апеляційної скарги розрахунки заборгованості відповідають встановленим обставинам щодо сплати позичальником тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії та пені за прострочення сплати кредиту і зазначений розрахунок відповідачем не спростовано.

Проте, колегія суддів вважає безпідставним висновок місцевого суду про стягнення з відповідачів штрафу за порушення умов договору в сумі 1000 доларів США, який відповідно до п.5.2 договору підлягає сплаті позичальником у разі порушення ним умов, викладених у п.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9. 4.3.10 у розмірі 10% від суми кредиту за кожний випадок, оскільки доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 саме цих пунктів кредитного договору, банком суду не надано. Враховуючи наведене, вимога банку про солідарне стягнення з боржника та поручителів штрафу в сумі 1000 доларів США є необґрунтованою та до задоволення не підлягає.

Положеннями ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини).

Отже, стягнення місцевим судом з боржника та з кожного з поручителів окремо в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в межах суми заборгованості відповідає вимогам закону та не є стягненням боргу у подвійному розмірі, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Відповідно, підлягає скасуванню рішення місцевого суду в частині визначення суми судового збору, що підлягає до стягнення з відповідачів в дохід держави та який крім того, судом безпідставно стягнуто з останніх в солідарному порядку.

Також, не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на те, що у зв»язку із зверненням 05.08.2014 р. до нього ПАТ КБ «Надра» з вимогою про дострокове повернення кредиту зверненням банку з даним позовом лише 18.08.2015 року, порука ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинилась, що є підставою для скасування рішення та відмови в цій частині в позові.

Як встановлено колегією суддів та підтверджено представником ОСОБА_1, останній не є представником відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які судове рішення не оскаржували та не надавали йому у встановленому законом порядку повноваження на оскарження рішення від їх імені (ст.ст.39,40,42 ЦПК України), а тому зазначені доводи не узгоджуються з положеннями ст.ст. 292 та 303 ЦПК України.

Оскільки сума, яка підлягає до стягнення з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра» складає 12 543,15 доларів США (що на час пред»явлення позову та в межах заявлених позовних вимог станом на 14.07.2015 року було еквівалентно 275 494,65 грн.), то розмір судового збору, який підлягає до стягнення з відповідачів в дохід держави становить 2754 грн. 95 коп.

Отже, з кожного з відповідачів підлягає до стягнення в дохід держави по 918,31 грн. У зв»язку із частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 та відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, з ПАТ КБ «Надра» на його користь підлягають до стягнення судові витрати в сумі 241,61 грн.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2015 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 штрафу у розмірі 10 % у сумі 1000 доларів США , а також в частині солідарного стягнення з відповідачів судового збору - скасувати.

В позові уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" - Стрюковій Ірині Олександрівні до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення штрафу у розмірі 10 % від суми кредиту в сумі 1000 доларів США - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави у сумі по 918,31 грн. з кожного.

Стягнути з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 241,61 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий :

Судді :