Ухвала суду № 56166203, 18.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/872/15-к Номер провадження 11-кп/786/152/16Головуючий у 1-й інстанції Мальцев С. О. Доповідач ап. інст. Бурда К. І.

Категорія ч.2 ст. 289 КК Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Бурди К.І.,

суддів Захожая О.І., Корсун О.М.

з секретарем Токар М.І.

з участю прокурора Пархоменка А.О.

захисника Веретельника О.І.

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження № 12015170210000311 від 11.08.2015 року, за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, захисника Веретельник О.І. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше судимого:

1) 11.02.1993 року Ленінським районним судом м.Полтави за ст. 140 ч. 1 КК України (1960року) на 1 рік позбавлення волі;

2) 29.07.1993 року Ленінським районним судом м.Полтави за ст. 17, 81 ч.3, 81 ч.3,42, 43 КК України (1960року) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про амністію» від 18.08.1994 року;

3) 04.09.1995 року Ленінським районним судом м.Полтави за ст. 140 ч.2, 140 ч.3,42 КК України (1960року) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна; звільнений з місць позбавлення волі 15.09.1999 року по відбуттю строку покарання;

4) 18.12.2000 року Ленінським районним судом м.Полтави за ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 17, 140 ч.2, 42 КК України (1960року) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений з місць позбавлення волі 04.04.2005 року по відбуттю строку покарання;

5) 19.01.2006 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ст. 186 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 11.11.2010 року по відбуттю строку покарання;

6) 15.02.2011 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст.15 ч.2 ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 02.12.2013 року по відбуттю строку покарання, -

визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Вказано строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11.08.2015 року з 06 годині 17 хвилин.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, українця, без громадянства, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, пенсіонера за віком, раніше судимого:

1) 03.07.2006 року Октябрським районним судом м.Полтава за ст.257, ч.4 ст. 187, ч. 4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.5 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений по відбуттю покарання 27.01.2012 року.

визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Вказано строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11.08.2015 року з 06 годині 17 хвилин.

Вирішено долю речових доказів.

За вироком суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою 11.08.2015 року вночі, точного часу в ході досудового слідства не встановлено, шляхом пошкодження пластикового віконного скла, проникли до приміщення контори ФГ «Надія», що розташоване за адресою: Полтавська область, Котелевський район, смт. Котельва, вул. Островського, 4в, звідки вчинили крадіжку проволоки в бухтах, коробок під розетки, терморегуляторів, фасадної сітки, інших будматеріалів, заподіявши ФГ «Надія» матеріальної шкоди на суму 19948, 08 грн.

Там же викрали електроінструменти, що належали ОСОБА_5, а саме кутошліфувальні машинки, перфоратори, електропили, шуруповерти, дрилі, електролобзик та інші інструменти на загальну суму 15425,40, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Окрім цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в ту ніч 11.08.2015 року за попередньою змовою між собою, шляхом вільного доступу, з під'їзду будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 скоїли незаконне заволодіння транспортним засобом скутером марки «SUZUKI LETS 2» номер рами 194883 належного ОСОБА_6, вартістю 7487,56 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Після цього вночі 11.08.2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шляхом вільного доступу, з під'їзду № 2 будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, викрали велосипед Stels Navigator SX (серійний номер К50202950) з колесами AVANTI належний ОСОБА_7, вартістю 5310,43 грн., чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 11.08.2015 року близько 04 год. 30 хвилин, шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей, проникли до приміщення підвалу, належного ОСОБА_8, що розташований за адресою: АДРЕСА_5, звідки вчинили крадіжку велосипеда Formula Gallo 24 (серійний номер-VLT1390349) який належить ОСОБА_9, вартістю 2160,90 грн, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Вранці 11.08.2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, від будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_6, скоїли незаконне заволодіння транспортним засобом скутером марки «SUZUKI LETS 2» номер рами НОМЕР_1 належного ОСОБА_10 вартістю 7071,58 грн., чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

В ту ніч 11.08.2015 року ОСОБА_11 шляхом вільного доступу з приміщення під'їзду № 3, будинку АДРЕСА_4 вчинив крадіжку велосипеда «Минск» з відкритою рамою (28 Аист, заводський номер-331858-С) вартістю 1673 грн. 60 коп., який належав потерпілій ОСОБА_13, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості та просить змінити вирок суду, призначивши більш м'яке покарання.

Не погодившись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що обвинувачений просить скасувати вирок та звільнити його від кримінальної відповідальності. При цьому стверджує, що інкримінованих йому злочинів він не вчиняв, а суд безпідставно не дав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Веретельник О.І. ставить питання про скасування вироку суду посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням кримінального процесуального закону, та просить кримінальне провадження стосовно його підзахисного закрити.

Так, у вироку маються посилання на показання ОСОБА_4, який вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, проте вказував на одноособове вчинення злочинів.

На переконання захисника, ОСОБА_3 маючи тілесні ушкодження руки, що підтверджується медичним висновком від 12.08.2015 року, не міг допомагати у вчиненні крадіжок ОСОБА_4

Посилається на недопустимість ряду доказів, які поставлені у вину обвинуваченому у вироку суду, а саме протоколу пред'явлення особи для впізнання по фотознімках від 13.08.2015 року, який не відповідає вимогам КПК України та має виправлення в частині номеру під яким начебто знаходиться обвинувачений і свідок впізнає особу, висновки експертиз № 90 та №103 від 31.08 та 24.09.2015 року відповідно, в яких проводилися дослідження вилученого у ОСОБА_3 взуття згідно протоколу про затримання особи.

Наголошує на тому, що взуття, вилучене при затриманні у ОСОБА_3, у слідчого перебувало незаконно, а тому він не мав права проводити з вказаним майном жодних слідчих дій.

Заслухавши доповідача, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, які просили задовольнити їхні апеляційні скарги, захисника Веретельника О.І., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав мотиви своєї апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційні скарги обвинувачених та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів не знайшла підстав для їх задоволення.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в крадіжках чужого майна та незаконному заволодінні транспортними засобами, ґрунтуються на зібраних у кримінальному провадженні доказах, які безпосередньо були досліджені в суді першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, проте стверджує, що дані злочини вчинив сам.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував, що в ту ніч разом з ОСОБА_4 на автомобілі під керуванням ОСОБА_14 знаходились в смт.Котельва. ОСОБА_4 кудись виходив, а коли вже їхали по дорозі додому, їх зупинили працівники міліції та виявили в автомобілі викрадене. Стверджував, що в нього була пошкоджена рука та ребра, а тому він не міг вчиняти дані злочини.

Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили факти крадіжок їхнього майна та незаконного заволодіння транспортними засобами, та в послідуючому отримали від працівників міліції викрадене.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що в той день вранці через вікно, яке знаходиться недалеко від підвалу, бачила як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 викрали велосипед у ОСОБА_9 При цьому ОСОБА_3 виніс велосипед із підвалу, а ОСОБА_4 вибіг за ним із під'зду. Вона добре запам'ятала обох обвинувачених по рисах обличчя, назвала в чому були одягнуті. Про вчинену крадіжку зателефонували до міліції.

Свідок ОСОБА_12 як на досудовому розслідуванні, так і в судовому засіданні впізнала в обвинувачених осіб, які вчинили дану крадіжку.

Свідок ОСОБА_18, черговий в оперативній групі міліції, пояснив суду, що до них в міліцію зателефонувала свідок ОСОБА_12, повідомила про крадіжку велосипеда та описала ОСОБА_3, його вік та одяг. Вони разом з ОСОБА_19 поїхали на виклик та по дорозі побачили автомобіль, в якому знаходився чоловік, якого описала свідок. Спочатку водій автомобіля не хотів зупинятись, а коли його змусили це зробити, обвинувачені намагались втекти, чинили непокору, погрожували. В автомобілі були виявлені викрадені будматеріали, електроінструменти, велосипеди, моторолери. Також повідомив, що під час несення служби в той день, в смт.Котельва бачив цей автомобіль в різних місцях лише з одним водієм.

Свідок ОСОБА_19 підтвердив показання ОСОБА_18

Свідок ОСОБА_14, водій автомобіля, в якому перевозилось викрадене, пояснив суду, що разом із знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в смт.Котельва близько п'яти годин. Обоє обвинувачених кудись ходили. Коли повертались до м.Полтава, їх зупинили працівники міліції, тоді і побачив в своєму автомобілі велосипеди та мопеди.

Згідно протоколу огляду автомобіля, в автомобілі було виявлено викрадене майно (а.п.84-98 т.1).

При затриманні ОСОБА_3, у останнього було вилучено взуття чорного кольору (а.п.32-37 т.3).

За висновками судових трасологічних експертиз сліди взуття вилучені при огляді місця події кримінальних правопорушень у потерпілого ОСОБА_7, приміщенні ФГ «Надія», залишені кросівками, вилученими у ОСОБА_3 (а.п.201-210 т.2, 18-25 т.3).

Неможливо погодитись із доводами апеляційної скарги, що на вилучені кросівки не був накладений арешт, а тому неможливо рахувати і доказом вказані експертизи, оскільки сам протокол виявлення та вилучення взуття у ОСОБА_3 ніким не оспорюється (а.п.32-37 т.3).

Доводи апеляційної скарги, що в протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідком ОСОБА_12 зазначено, що остання впізнала ОСОБА_3 під номером 3 і цей номер виділений жирним шрифтом, а тому цей доказ неможливо брати до уваги, є безпідставними, оскільки самі фотознімки зазначені в протоколі не мають ніякої позначки, нічим не виділяються, а лише на запитання чи впізнає ОСОБА_12 когось на фотознімках, вона заявила, що під номером три і ця цифра зазначена жирним шрифтом (а.п.215-220 т.1).

Окрім того ОСОБА_12 впізнала обвинувачених в судовому засіданні, за її показаннями були затримані обвинувачені, а тому протокол впізнання не викликає ніяких сумнівів.

Також неможливо зважати на доводи апеляційної скарги, що у ОСОБА_3 була травмована рука та ребра, а тому він не міг вчиняти дані злочини, оскільки сам обвинувачений не заперечував, що в цей день вів себе активно, їздив на дальні відстані, займався своїми справами, що не мішало йому це робити і травмованому.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку суду, і правильно кваліфікував їх дії за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.

Покарання винним призначене у відповідності до ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винних та є мінімальним для даних злочинів. Тому підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_4 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, захисника Веретельник О.І. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - без зміни.

Касаційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І :

Бурда К.І. Захожай О.І. Корсун О.М.