Рішення № 56163265, 29.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17543/14-ц Провадження № 22-ц/773/363/16 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Категорія: 25 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І. ,

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.,

секретар - Шугалова О.М.,

з участю пр-ка відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року Приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Союз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що 23 серпня 2013 року між сторонами було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

20 вересня 2013 року у м.Рівному по вул.Фабричній,2а сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Даф FTXF95», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та належного на праві власності відповідачу ОСОБА_2 автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4.

01 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Каско», яке є власником автомобіля «Даф FTXF 95», звернулося до ПрАТ «Європейський Страховий Союз» із заявою про страхову виплату, яку позивач здійснив у розмірі 8628,49 грн..

Оскільки ОСОБА_2 не повідомив ПрАТ «Європейський Страховий Союз» про настання страхового випадку у строки, передбачені чинним законодавством, позивач просив стягнути з нього в порядку регресу вищевказану суму та стягнути понесені судові витрати.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 03 грудня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Європейський Страховий Союз» 8628 грн. 49 коп. сплаченого страхового відшкодування та 243 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в позові.

Вважає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач сплатив потерпілій стороні страхове відшкодування, а відповідач не повідомив позивача про настання страхового випадку у строки, передбачені ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.

Проте, до таких висновків суд дійшов помилково, неповно з'ясувавши обставини справи.

Судом встановлено, що 23.08.2013 року між сторонами укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АС/3782156, за яким на період з 31.08.2013 року по 30.08.2014 року ОСОБА_2 застрахував у позивача свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами, пов'язану з експлуатацією автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.6).

20.09.2013 року в м.Рівному по вул.Фабричній,2а сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Даф FTXF95», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, власником якого є ОСОБА_2. Внаслідок ДТП автомобіль «Даф FТХF95» отримав механічні пошкодження (а.с.23).

Згідно страхового акта № ОЦВ/242 від 06.02.2014 року даний випадок визнано страховим та визначено розмір страхового відшкодування - 8628,49 грн. (а.с.27).

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилом ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із позовної заяви підставами для відшкодування шкоди у порядку регресу позивач зазначив: перерахування ТзОВ «Каско», як власнику пошкодженого автомобіля «Даф FTXF95» страхового відшкодування у розмірі 8628,49 грн. та неповідомлення відповідачем позивача про настання страхового випадку у строки, передбачені ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Що є доказами і які докази є належними та допустимими врегульовано у ст.ст.57, 58, 59 ЦПК України.

Жодних належних та допустимих доказів у підтвердження перерахування страхового відшкодування ТзОВ «Каско» позивач не надав.

Покликання на страховий акт та на розрахунок страхового відшкодування, як на доказ фактичного перерахування коштів - не заслуговують на увагу, оскільки перерахування коштів підтверджується платіжними документами, а розрахунок підтверджує лише визначення розміру страхового відшкодування і не відноситься до категорії платіжних документів.

Крім того, матеріалами справи спростовується покликання позивача на несвоєчасне повідомлення відповідачем про настання страхового випадку.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, оскільки сам позивач його визнав.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідач 23.09.2013 року письмово повідомив ПрАТ «Європейський Страховий Союз» про настання страхового випадку відповідно до вимог Додатку 1 Положення про порядок врегулювання збитків обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шляхом передачі письмового повідомлення страховому агенту - ТзОВ «Хл. Брокер і Партнери», який діяв в інтересах позивача на підставі договору про надання страхових агентських послуг № 11-13-Д від 25 квітня 2013 року, який у свою чергу повідомив позивача 24.09.2013 року на електронну адресу через його представника за довіреністю - директора Департаменту страхування Рівненського регіону № 2 Притулу С.В. та заступника директора Департаменту страхування Рівненського регіону Буткевич І.К. від імені якої і зареєстрував позивач заявку лише 01.10.2013 року (а.с.55-57, 80, 81, 121, 126-142).

Пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Положення про Департамент страхування Рівненського регіону № 2 ПрАТ «Європейський Страховий Союз» завданнями і функціями Департаменту визначено: забезпечення первинного врегулювання збитків за укладеними договорами страхування Товариства; забезпечення супроводження укладених договорів страхування (а.с.130).

Оскільки повідомлення відповідача про настання страхового випадку подане останнім своєчасно, тобто протягом трьох робочих днів після настання ДТП, а зареєстроване саме у позивача лише 01.10.2013 року не з вини відповідача, то підстави для відшкодування шкоди у порядку регресу в даному випадку відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим позов не підлягає до задоволення.

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи, то згідно зі статтею 309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 121 грн. 80 коп..

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 грудня 2014 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» на користь ОСОБА_2 121 грн. 80 коп. витрат по оплаті судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді