Ухвала суду № 56162624, 24.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11231/15 Головуючий у 1-й інстанції:Данилишин В.М. Суддя-доповідач:Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії державного виконавця відповідача Антонова А.В. щодо прийняття постанови від 18 березня 2013 року у виконавчому провадженні ВП №18406089 (виконавчий лист №2-336, виданий 03 жовтня 2008 року Святошинським районним судом міста Києва про стягнення боргу у розмірі 263665,00 грн. з боржника ОСОБА_7 на користь стягувача ОСОБА_8);

- скасувати постанову державного виконавця Антонова А.В. ділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 18.03.2013 року у ВП №18406089 (виконавчий лист № 2-336, виданий 03.10.2008 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення боргу у розмірі 263665,00 грн. з боржника ОСОБА_7 на користь стягувача ОСОБА_8).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОСОБА_5(надалі також апелянт) зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_5 є стягувачем третьої черги, а ОСОБА_8 - п'ятої, а отже Державний виконавець зобов'язаний був задовольнити вимоги ОСОБА_5 і вже після задоволення його вимог у повному обсязі - ОСОБА_8

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи18 березня 2013 року державним виконавцем відповідача Антоновим А.В. у виконавчому провадженні ВП №18406089 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-336 було прийнято оскаржувану постанову, якою стягувачеві, в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію, а саме, 168754,00 грн., передано майно (1/2 частини однокімнатної квартири №104, заг. пл. 41,7 кв.м., житлова площа - 19,1 кв.м., квартира складається: 1) коридор - 11,9 кв.м.; 2) житлова кімната - 19,1 кв.м.; 3) кухня - 7,6 кв.м.; 4) сан. вузол - 1,0 кв.м.; 5) ванна - 2,1 кв.м., місцезнаходження: АДРЕСА_1 (далі - квартира)) на загальну суму 168754,00 грн., що належить боржнику.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не оскаржувалися дії (рішення) відповідача при примусовому виконанні виконавчого листа №2-336, що передували прийняттю оскаржуваної постанови, щодо реалізації арештованого майна, а також те, що позивачем не було надано належних доказів існування виконавчого провадження ВП №18129924 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2334 та доказів порушення вимог Закону відносно черговості задоволення вимог стягувачів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій державного виконавця відповідача Антонова А.В. щодо прийняття оскаржуваної постанови та її скасування.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

14 травня 2009 року державним виконавцем відповідача Нємовою І.П. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-336 було проведено опис та накладено арешт на 1/2 частини квартири, що належить боржнику, про що було складено акт опису й арешту серії АА №2035454.

19 квітня 2012 року заступником начальника відповідача Мірзоєвою Н.М. подана заявка на реалізацію арештованого нерухомого майна, а саме: 1/2 частини квартири, що на праві власності належить боржнику. Початкова ціна станом на 23 березня 2012 року складала 168754,00 грн. Перші прилюдні торги було призначено на 19 червня 2012 року.

ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" листом від 20 червня 2012 року №4335 було повідомлено відповідача, що торги від 19 червня 2012 року по реалізації 1/2 частини квартири, у зв'язку з відсутністю покупців, вважаються такими, що не відбулися.

02 липня 2012 року заступником начальника відповідача Мірзоєвою Н.М. проведено переоцінку не реалізованого майна - 1/2 частини квартири, на 20% від вартості, про що складено відповідний акт переоцінки майна. Вартість майна після переоцінки становила 135003,20 грн.

ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" листом від 25 липня 2012 року №5144 було повідомлено відповідача, що торги від 20 липня 2012 року по реалізації 1/2 частини квартири, у зв'язку з відсутністю покупців, вважаються такими, що не відбулися.

06 серпня 2012 року заступником начальника відповідача Мірзоєвою Н.М. проведено переоцінку не реалізованого майна - 1/2 частини квартири, на 40% від вартості, про що складено відповідний акт переоцінки майна. Вартість майна після переоцінки становила 101252,40 грн.

ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" листом від 20 вересня 2012 року №6715 було повідомлено відповідача, що торги від 17 вересня 2012 року по реалізації 1/2 частини квартири, у зв'язку з відсутністю покупців, вважаються такими, що не відбулися, а також повідомлено, що у зв'язку з тим, що торги не відбулися двічі, вищезазначене арештоване майно знімається з продажу на торгах.

З оскаржуваної постанови вбачається, що вона була прийнята у зв'язку з надходженням до відповідача вказаного вище листа ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" №6715 від 20 вересня 2012 року та заяви стягувача, в якій остання не заперечує проти передачі їй 1/2 частини квартири, яка на праві приватної власності належить боржнику, в рахунок погашення заборгованості.

Однак,ОСОБА_5 не оскаржувалися дії (рішення) відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (надалі також ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві) при примусовому виконанні виконавчого листа №2-336, що передували прийняттю оскаржуваної постанови, щодо реалізації арештованого майна.

Згідно частин 1, 2, 5 статті 52 Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі також Закон № 606) у, в редакції станом на час прийняття оскаржуваної постанови, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6, 9 статті 62 Закону№ 606, в редакції станом на час прийняття оскаржуваної постанови, реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Водночас, в обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначив, що ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві було протиправно не об'єднано у зведене виконавче провадження виконавче провадження ВП №18406089 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-336 та виконавче провадження ВП №18129924 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2334, виданого Святошинським районним судом міста Києва 28 жовтня 2009 року (далі - виконавчий лист №2-2334), про стягнення з ОСОБА_7 на користь позивача заборгованості за договором про надання юридичної допомоги у розмірі 280000,00 грн. та судових витрат у розмірі 1950,00 грн., а також зазначив, що відповідачем не було дотримано вимог Закону відносно черговості задоволення вимог стягувачів

Відповідно до частини 1 статті 33, статті 44, частини 1 статті 62 Закону№ 606, в редакції станом на час прийняття оскаржуваної постанови, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

У разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;

3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);

6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 цього Закону.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази відкриття відповідачем виконавчого провадження ВП №18129924 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2334, а також відсутні докази оскарження позивачем бездіяльності відповідача щодо його об'єднання із виконавчим провадженням ВП №18406089 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-336.

В свою чергу не приймається колегією суддів до уваги посилання апелянта на статтю 44 Закону, в редакції станом на 28 жовтня 2009 року, оскільки станом на час прийняття оскаржуваної постанови діяла інша редакція даної норми.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, а також того, що ОСОБА_5 не оскаржувалися дії (рішення) ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-336, що передували прийняттю оскаржуваної постанови, щодо реалізації арештованого майна, а також те, що ОСОБА_5 не було надано належних доказів існування виконавчого провадження ВП № 18129924 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2334 та доказів порушення вимог Закону № 606відносно черговості задоволення вимог стягувачів, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій державного виконавця відповідача Антонова А.В. щодо прийняття оскаржуваної постанови та її скасування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 26.02.2016 року.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.