Постанова № 561626, 02.04.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.07 р. № 18/357

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Вербицької О.В.

Коваленка В.М.

при секретарі: Котелянець О.О.

За участю представників:

позивача - Козлова Ю.М. - дов. №181/9/10-002 від 29.03.2007р.,

відповідача - Лиходій В.М. – директор, паспорт НК 234790 виданий

Сосницьким РВ УМВС України в Чернігівській області 11.02.1997р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сосницькому районі Чернігівської області

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2006

у справі № 18/357 (Сидоренко А.С.)

за позовом Державної податкової інспекції у Сосницькому районі Чернігівської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Задесення"

про стягнення 69560,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Чернігівської області від 21.12.2006 року у справі №18/357 в позові відмовлено повністю.

Суд, виносячи свою постанову, мотивував її Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”, ст.19 Конституції України, оскільки позивач не виставив відповідачу податкову вимогу.

В апеляційній скарзі на зазначену постанову ДПІ у Сосницькому районі просить вказану постанову скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального права,а саме ст.8

Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік”, п.1.3 ст.1, п.п. 5.1 ст.5, ст.6, ст.8, ст.10 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

15.03.2007р. СТОВ „Задесення” надало заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

04.02.2006р. Сосницьким відділенням Менської міжрайонної державної податкової інспекції (з 11.03.2006р. - державна податкова інспекція у Сосницькому районі) було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства СТОВ „Задесення” за період з 01.01.2002р. по 31.12.2004р., за результатами якої встановлено, що в порушення ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року №889-ІV станом на 01.01.2005р. відповідач має залишок заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у сумі 65592,68 грн. (акт від 04.02.2005р. №5/23-015/04369593 (а.с.20-37)).

Станом на 01.11.2006р. сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб становить 69560,46 грн., що підтверджується актом звірки даних про суми заборгованості по податку з доходів фізичних осіб від 20.11.2006р. (а.с. 39).

З даного акту вбачається, що відповідач не заперечував проти встановленої суми заборгованості, оскільки підписав акт звірки.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

В порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року №889-ІV, яким встановлено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, відповідачем не повністю сплачений податок з доходів фізичних осіб.

Як вважав суд першої інстанції, Закон України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування і він не містить застережень або винятків для погашення заборгованості по податку на доходи фізичних осіб.

Норми Закону №2181 регламентують поряд з іншим порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів); стосовно погашення боргу з прибуткового

податку, вони позасудового порядку стягнення не передбачають, оскільки на заборгованість, яка є предметом спору, не поширюються вимоги норм цього Закону стосовно надсилання податкових вимог (ст.6 Закону України №2181), права виникнення податкової застави (ст.8 Закону №2181), адміністративного арешту активів (ст.10 Закону №2181), тощо. Вказана ситуація має місце у зв’язку з тим, що всі перераховані процедури стосуються виключно податкового боргу та узгоджених сум податкового зобов'язання.

Податковий борг – це, згідно п.1.3 ст.1 Закону №2181, податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податку або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк. Підпункт 5.1 ст.5 Закону №2181 передбачає, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженням з дня подання такої декларації.

Специфіка оподаткування прибутковим податком не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу, тобто узгодження суми податкового зобов'язання з прибуткового податку не відбувається, і картки особових рахунків даного податку податковою інспекцією не ведуться.

З огляду на те, що зобов’язання по сплаті прибуткового податку з громадян не є податковим боргом в розумінні Закону №2181, оскільки дане податкове зобов’язання не є самостійно узгодженим платником податків шляхом подання до органів ДПС податкової декларації, його також не визначає контролюючий орган, а тому стосовно суми заборгованості, яка є предметом даного спору, не можуть застосовуватись положення Закону №2181, оскільки предметом спору є стягнення суми.

За наведених обставин, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції належить скасувати з вищенаведених мотивів і прийняти нову постанову, якою задовольнити позивачу позовні вимоги повністю.

Керуючись наведеним та ст.ст. 198, 201, 202, 207, п.6 розділу VII КАС України, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ДПІ у Сосницькому районі задовольнити.

Постановугосподарського суду Чернігівської області від 21.122006р. у справі №18/357 скасувати в повному обсязі і прийняти по справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з СТОВ „Задесення” (16150, Чернігівська область, Сосницький район, с.Пекарів,вул.Першотравнева, б.20, код ЄДРПОУ 04369596) на користь місцевого бюджету 69560,46 грн. та 85 грн. держмита (р.р31113095700011, банк ГУ ДКУ у м.Києві, одержувач УДК у Шевченківському районі м.Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968).

Справу №18/357 повернути до господарського суду Чернігівської області, який зобов’язати видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя Пантелієнко В.О.

Судді

Вербицька О.В.

Коваленко В.М.