Постанова № 56162587, 10.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року 810/3662/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Імпульс" до Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

18 серпня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Імпульс" (далі - позивач) з позовом до Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 3 серпня 2015 р. № № 0002902201, 0002912201, 0002922201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та приватним підприємством ПП "Компанія "Володимирський масив" (далі - ПП "Компанія "Володимирський масив"), та товариством з обмеженою відповідальністю "Віст групп лімітед" (далі - ТОВ "Віст групп лімітед"). Стверджує, що всі укладені позивачем угоди були реальні та виконані їх сторонами в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що правочини між позивачем та ПП "Компанія "Володимирський масив", ТОВ "Віст групп лімітед" здійснені без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що названі правочини є нікчемними (т. 11 а.с. 240-242).

Представником позивача було подане клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

У період з 18 червня по 9 липня 2015 р. відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 р. по 31 грудня 2014 р., за результатами якої 14 липня 2015 р. було складено акт перевірки № 1410/22-01/19414916 (далі - акт перевірки № 1410/22-01/19414916) (т. 1 а.с. 13-62).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 107 087 грн 00 коп., в тому числі: за 2013 р. - 103 842 грн 00 коп., за 2014 р. - 3245 грн 00 коп.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 149 160 грн 00 коп., в тому числі за: січень 2013 р. - 53 593 грн 00 коп., лютий 2013 р. - 51 243 грн 00 коп., березень 2013 р. - 19 292 грн 00 коп., квітень 2013 р. - 15 211 грн 00 коп., травень 2013 р. - 956 грн 00 коп., червень 2013 р. - 2030 грн 00 коп., липень 2013 р. - 1152 грн 00 коп., серпень 2013 р. - 798 грн 00 коп., вересень 2013 р. - 489 грн 00 коп., листопад 2013 р. - 1179 грн 00 коп., лютий 2014 р. - 119 грн 00 коп., березень 2014 р. - 1186 грн 00 коп., квітень 2014 р. - 675 грн 00 коп., травень 2014 р. - 835 грн 00 коп., червень 2014 р. - 402 грн 00 коп.;

- ст. 164, ст. 167, ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого було донараховано 105 грн 12 коп. (т. 1 а.с. 61-62).

3 серпня 2015 р. на підставі висновків названого акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0002922201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 8480 грн 00 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 4240 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 000292201) (т. 1 а.с. 98);

-№ 0002902201, яким нараховано грошове зобов"язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 133 859 грн 00 коп., з яких за основним платежем - 107 087 грн 00 коп., за штрафним (фінансовими) санкціями - 26 772 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0002902201) (т. 1 а.с. 99);

- № 0002912201, яким нараховано грошове зобов"язання зі сплати податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 223 740 грн 00 коп., з яких за основним платежем - 149 160 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 74 580 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0002912201) (т. 1 а.с. 100).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно з вимогами п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як убачається з п. 139.1 ст. 139 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з вимогами п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Як убачається з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарських операцій з контрагентами - ПП "Компанія Володимирський масив" та ТОВ "Віст групп лімітед" та зроблено висновок, що господарські операції між ними були фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

І. Стосовно господарських відносин між позивачем та ПП "Компанія Володимирський масив", судом встановлено таке.

1 листопада 2012 р. між позивачем (покупець) та ПП "Компанія Володимирський масив" (постачальник) було укладено договір постачання цегли керамічної № 46 (далі - договір № 46) (т. 2 а.с. 1-2).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названого договору постачальник зобов"язується передати у власність покупця товар - цеглу керамічну (відповідно до асортименту, наявного у постачальника), а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (т. 2 а.с. 1).

На виконання договору № 46 позивачем суду було надано такі докази:

-видаткові накладні (т. 2 а.с. 24-115);

-прибуткові накладні (т. 2 а.с. 116-207);

-податкові накладні (т. 2 а.с. 208-222);

-рахунки-фактури (т. 2 а.с. 223-236).

Перелічені документи були підписано посадовою особою ПП "Компанія Володимирський масив" та завірені печаткою цього товариства.

Оплата позивачем за поставлений ПП "Компанія Володимирський масив" товар підтверджується платіжними дорученнями, які завірені печаткою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (т. 4 а.с. 154-169).

Судом також враховано, що на дату укладення та виконання договору у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ПП "Компанія Володимирський масив", зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно з яким названий контрагент зареєстрований, як юридична особа (т. 2 а.с. 17-21).

У подальшому поставлений товар було реалізовано, що підтверджується:

- видатковими накладними (т. 8 а.с. 127-179);

- податковими накладними (т. 8 а.с. 164-171).

Оплата за реалізований товар підтверджується банківськими виписками, які завірені печаткою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (т. 9 а.с. 173-234, т. 10 а.с. 1-105).

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договору № 46 дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання позивачем договору № 46 призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договору № 46 у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ПП "Компанія Володимирський масив", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 46, укладеного між позивачем та ПП "Компанія Володимирський масив".

ІІ. Стосовно господарських відносин між позивачем та ТОВ "Віст групп лімітед", судом встановлено таке.

26 лютого 2013 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Віст групп лімітед" (постачальник) було укладено договір постачання № 4245/13-к (далі - договір № 4245/13-к) (т. 3 а.с. 1-4).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названого договору постачальник зобов"язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар у асортиманті, кількості і за ціною, що зазначаються у відповідних рахунках-фактурах та видаткових накладних (т. 3 а.с. 1).

На виконання договору № 4245/13-к позивачем суду було надано такі докази:

-видаткові накладні (т. 3 а.с. 22-107);

-прибуткові накладні (т. 3 а.с. 108-146, 148-189);

-податкові накладні (т. 3 а.с. 190-232, т. 4 а.с. 1-51, 54-68);

-накладні на повернення (т. 3 а.с. 147, т. 4 а.с. 69);

-розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (т. 4 а.с. 52-54);

-рахунки-фактури (т. 4 а.с. 70-151).

Перелічені документи були підписано посадовою особою ТОВ "Віст групп лімітед" та завірені печаткою цього товариства.

Оплата позивачем за поставлений ТОВ "Віст групп лімітед" товар підтверджується платіжними дорученнями, які завірені печаткою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (т. 4 а.с. 170-245).

Судом також враховано, що на дату укладення та виконання договору у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ "Віст групп лімітед", зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно з яким названий контрагент зареєстрований, як юридична особа (т. 3 а.с. 14-18).

У подальшому поставлений товар було реалізовано, що підтверджується:

- видатковими накладними (т. 7 а.с. 148-240, т. 8 а.с. 1-126);

- податковими накладними (т. 8 а.с. 180-239, т.9 а.с. 1-163);

Оплата за реалізований товар підтверджується банківськими виписками, які завірені печаткою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (т. 9 а.с. 173-234, т. 10 а.с. 1-105).

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договору № 4245/13-к дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання позивачем договору № 4245/13-к призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договору № 4245/13-к у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ "Віст групп лімітед" , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 4245/13-к, укладеного між позивачем та ТОВ "Віст групп лімітед" .

Водночас, судом не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем певних пунктів договорів, оскільки в наданих позивачем договорах зазначені пункти відсутні.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що поставлений на адресу позивача контрагентами товар був неналежної якості, оскільки наведене спростовується наданими копіями висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатами, деклараціями про відповідність (т. 11 а.с. 15-177).

Крім того, судом також враховано, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 р. у справі № 21-500во08 та від 1 червня 2010 р. у справі № 21-573во10.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено відповідачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 3 серпня 2015 р. № № 0002902201, 0002912201, 0002922201 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 3 серпня 2015 р. № № 0002902201, 0002912201, 0002922201.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.