Постанова № 56162448, 24.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/16335/15 Головуючий у 1-й інстанції:Шулежко В.П.

Суддя-доповідач:Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2015 року Новгород-Сіверська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс", в якому просить стягнути з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" борг у сумі 63182,43 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лляна компанія плюс" (надалі також ТОВ "Українська лляна компанія плюс" або апелянт) зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, у зв'язку з чим суд дійшов помилкових висновків. Зокрема, судом першої інстанції не враховано те, що ТОВ "Українська лляна компанія плюс" надало суду платіжні доручення, які підтверджують повне погашення податкового боргу, а за не перечислення або несвоєчасне перечислення коштів банком має відповідати відповідний банк, який прийняв платіжні доручення на перерахування відповідних сум.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи Новгород-Сіверська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі також ОДПІ) просить стягнути податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 63 182,43 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані суду платіжні доручення свідчать лише про їх подання відповідачем та отримання обслуговуючим банком. Зарахування плати за оренду землі за даними платіжними дорученнями обслуговуючим банком відповідача до державного бюджету не проведені та залишаються несплаченими відповідачем на час розгляду даної справи.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Досліджуючи матеріали справи колегією суддів встановлено, що на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва було надіслано частину (фрагмент) позову, яка не містить обґрунтування та оформлений з порушеннями статей 106 КАС України, з якого не вбачається ні підстав виникнення податкового боргу, ні підстав для стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Українська лляна компанія плюс" було подано до контролюючого органу декларації з плати за землю по Жадівській с/р, з плати за землю по Машевській с/р, з плати за землю по Іванівській с/р. Відповідно до особових рахунків відповідача по орендній платі за землю з юридичних осіб по Жадівській с/р, Машевській с/р та Іванівській с/р, згідно яких за відповідачем рахується податковий борг по даному податку у загальному розмірі 63 182,43 грн.

Однак, дана сума податкового боргу була сплачена у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень, зокрема: № 97 від 27.05.2015 року, № 98 від 27.05.2015 року, № 99 від 27.05.2015 року, № 100 від 28.05.2015 року, № 101 від 28.05.2015 року, № 102 від 28.05.2015 року, № 103 від 28.05.2015 року (а. с. 52-59).

В силу підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 174 від 01.06.2011 року встановлено, що виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III (надалі також Закон № 2346-ІІІ) дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону № 2346-ІІІ встановлено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону № 2346-ІІІ під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону № 2346-ІІІ банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Отже, оскільки банком, обслуговуючим платника податків - позивача, були прийняті платіжні доручення на сплату всієї суми податку у строки, передбачені підпунктом 267.5.2 пункту 267.5 статті 267 ПК України, то відсутні як підстави для нарахування пені, так і підстави для вимоги про сплату сум податку, незарахованих до бюджету банком.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що податковий орган та суд першої інстанції прийшли до помилкового висновку про несплату/несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання, оскільки відсутні як підстави для нарахування пені, так і підстави для вимоги про сплату сум податку, незарахованих до бюджету банком.

Відповідно частини 2 статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 06.04.2004 року у справі № 8/140, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.07.2010 року у справі № К-19590/07, від 10.06.2010 року у справі № К-21457/07 та від 04.07.2013 року у справі № К/800/34726/13 (825/1031/13-а), ухвалі від 06.07.2015 року у справі № К/800/12316/14, ухвалі від 19.11.2015 року у справі № К/800/27363/15.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лляна компанія плюс» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.