Постанова № 56162447, 24.02.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року справа № 823/442/15

14 год. 50 хв.м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Будченко А.Ю.,

за участю представників:

позивача - Вінниченко А.О.,

відповідача - Павленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне акціонерне товариство "Черкаський комбінат хлібопродуктів", в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області № 0003322301 від 15.10.2014р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128000 грн. та штрафні санкції в розмірі 64000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності приватного акціонерного товариства "Черкаський комбінат хлібопродуктів", з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт отримання інформаційних (консультаційних) послуг від ТОВ "Промі-Лайт" в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: податковими накладними, актами приймання-передачі наданих послуг та звітами до них.

Крім того, позивач вказав на той факт, що укладення договору про надання інформаційних послуг обумовлене загальногосподарськими потребами, а саме: пошуку ринку збуту продукції, відходу від власного виробництва борошна на давальницьку схему переробки зерна. Отримані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, підтвердженням чого є збільшення за 2014 рік прибутку порівняно з 2013 роком на 40 відсотків.

Представник позивача в судовому засіданні просила адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, мотивуючи свою позицію тим, що акти приймання-передачі наданих послуг не містять у собі інформації щодо фактичних обсягів виконаних робіт, відсутня конкретизація змісту господарської операції, кількість виконавців послуг, дати і кількість витраченого часу при виконанні роботи; відсутня інформація щодо формування вартості послуг. Доводи позивача про те, що надані до перевірки податкові накладні оформлено без порушень, не можуть бути самостійним та достатнім доказом того, що інформаційні (консультаційні) послуги реально надавались ТОВ "Промі-Лайт".

Крім того, під час перевірки позивача використано акт державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.06.2014 №1601/26-55-22-07/38920669 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Промі-Лайт" (податковий номер 38920669) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.04.2014", в якому встановлено, що ТОВ "Промі-Лайт" не знаходиться за податковою адресою, на підприємстві працює 1 особа, основні засоби відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство "Черкаський комбінат хлібопродуктів" (далі - ПрАТ "Черкаський КХП") зареєстроване як суб'єкт господарювання 20.11.1998, код за ЄДРПОУ 00952568; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.12.1998 за № 2288; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.06.2011 № 100338724, індивідуальний податковий номер 009525623250.

З 17.09.2014 по 23.09.2014 посадовою особою держаної податкової інспекції у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного акціонерного товариства "Черкаській комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00952568) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Промі-Лайт" (код за ЄДРПОУ 38920669) за період з 01.04.2014 по 30.04.2014.

За результатами перевірки складено акт від 01.10.2014 №368/23-01-22-06/00952568, в якому встановлено порушення: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2014 року в розмірі 128000,00 грн.

На підставі акта перевірки державною податковою інспекцією у м. Черкасах винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 № 0003322301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 192000,00 грн, в тому числі за основним платежем 128000,00 грн, за штрафними санкціями 64000,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем до ГУ Міндоходів у Черкаській області подано скаргу від 29.10.2014 №325.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 10.12.2014 № 2532/23-00-10-0210 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 15.10.2014 №0003322301, а скаргу ПрАТ "Черкаський КХП" без задоволення.

Позивачем повторно було подано скаргу на вищевказане податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 14.02.2015 №2957/6/99-99-10-01-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 15.10.2014 №0003322301 та рішення прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу ПрАТ "Черкаський КХП" без задоволення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як свідчать матеріали справи, 01 квітня 2014 року між позивачем (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Промі-Лайт" (Виконавець) укладено договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг (далі - Договір), відповідно до якого Виконавець бере на себе зобов'язання надати інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх, в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

На підтвердження отримання інформаційно-консультаційних послуг у квітні 2014 року за Договором позивач надав до суду: податкові накладні, акти приймання-передачі наданих послуг та звіти до вказаних актів приймання-передачі наданих послуг.

Дослідивши первинні бухгалтерські документи, надані як до перевірки, так і до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що оформлення первинних бухгалтерських документів позивача відбулося не у зв'язку із фактичним здійсненням реальних господарських операцій, оскільки в актах приймання-передачі наданих послуг зазначено лише про факт виконання послуг, однак ці акти не розкривають змісту наданих послуг, оскільки не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів.

Крім того, відповідно до акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10 червня 2014 року №1601/26-55-22-07/38920669 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промі-Лайт" (податковий номер 38920669) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року", ТОВ "Промі-Лайт" не знаходиться за податковою адресою, на підприємстві працює 1 особа, основні засоби відсутні.

Також неможливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, які мають бути виконані в межах цього Договору, відсутня інформація щодо формування ціни, в той час як загальний розмір вартості робіт становить 768000 грн, при цьому роботи, враховуючи їх вартість, виконано протягом 18 днів однією особою.

Суд не бере до уваги твердження позивача стосовно того, що послуги, отримані від ТОВ "Промі-Лайт", використані у господарській діяльності позивача, а саме: підвищено професійну господарську діяльність позивача, оскільки додані до матеріалів справи документи не свідчать про отримання позивачем прибутку саме від отриманих інформаційних (консультаційних) послуг.

Таким чином господарські операції між позивачем та ТОВ "Промі-Лайт", на переконання суду, в дійсності не відбулися, а лише відображалися у первинних документах бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0003322301 від 15.10.2014 є обґрунтованим.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 29.02.2016.