Постанова № 56162350, 25.02.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2016 р. Справа № 809/18/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

За участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представника позивача ОСОБА_1.,

представників відповідача Мелінишин С.Б., Микитюк С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: фізичної особи- підприємця ОСОБА_4

до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0058201701 від 28.12.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

13.01.2016 року фізична особа- підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0058201701 від 28.12.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки, зафіксованими в акті 15.12.2015 року, ДПІ у м.Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0058201701 від 28.12.2015 року, яким позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 164323,07 грн.

У вищевказаному акті перевірки перевіряючими зроблено висновок про завищення ФОП ОСОБА_4 суми валових витрат за 2013-2014 роки на 644402,80 грн шляхом включення до їх складу суми амортизації основних засобів, чим порушено п.177.4 ст.177 ПК України. З даними висновками позивач не погоджується, оскільки останні ґрунтуються на тому, що амортизаційні відрахування не включаються до переліку витрат безпосередньо пов'язаних із отриманням доходів фізичною особою-підприємцем, що визначено п.177.4 ст.177 ПК України.

З цього приводу позивач зазначає, що в даній редакції, вказана норма ПК України почала діяти лише з 01.01.2015 року, в той час як в редакції п.177.4 ст.177 ПК України, яка була чинною в 2013-2014 роках, тобто в період, який підлягав перевірці, не було встановлено обмежень щодо віднесення до складу валових витрат суми амортизації основних засобів.

Таким чином, позивач вважає, що повідомлення-рішення № 0058201701 від 28.12.2015 року, прийняте із порушенням норм чинного законодавства, а відтак підлягає до скасування.

В судовому засіданні представник позивача заявлений адміністративний позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Позов просив задовольнити.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Зазначили, що позивач, в порушення норм чинного законодавства, а саме п.177.4 ст.177 ПК України, завищив суму валових витрат, внаслідок включення до її складу суми амортизаційних відрахувань, в результаті чого податковою інспекцією здійснено донарахування податку з доходів фізичних осіб. Вважають обґрунтованою суму податкового зобов`язання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 164323,07 грн., визначену у податковому повідомленні-рішенні № 0058201701 від 28.12.2015 року. В задоволенні позову просили відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Івано- Франківську Головного Управління ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_4 ( р.н НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт № 5903/09-15-17-01-09/НОМЕР_2 від 15.12.2015 року, в якому посадовими особами ДПІ зафіксовано, що позивачем порушено п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податку з доходів від підприємницької діяльності в сумі 109548, 71 грн., в т.ч за 2013 рік в сумі 61670, 51 грн., за 2014 рік- 47878,20 грн. ( а.с.11-39).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0058201701 від 28.12.2015 року, яким позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 164323,07 грн., з яких 109548,71 грн.- за основним платежем та 54774,36 грн.-нарахованими штрафними санкціями. ( а .с.8).

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на нижченаведене.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_3 від 26.02.2013 року.

Позивачем було отримано ліцензію Міністерства транспорту та зв`язку України, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 29.06.2010 року № 532836, , за якою позивач має право на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України „Про автомобільний транспорт" .

Перевіркою встановлено та відображено у вищевказаному акті , що згідно інформації управління державної автомобільної інспекції УМВС у Івано-Франківській області фізична особа -підприємець ОСОБА_4 є власником транспортних засобів , а саме легкових автомобілів CI TROEN Jumhy, 2000 р, НОМЕР_4, MERSEDES BENS 609 D, 1986 р. НОМЕР_5, вантажні автомобілі DAF, TЕ 95, сідловий тягач Е , 2001 р., НОМЕР_6, SCANIA , R 500, сідловий тягач Е, 2007 р. НОМЕР_7, SCANIA, R 420, сідловий тягач Е, 2006 р. НОМЕР_8, SCANIA , R 124, сідловий тягач Е, 2004 р., НОМЕР_9, SCANIA , R 124, сідловий тягач Е, 2004 р., НОМЕР_10, SCANIA , R 114, сідловий тягач Е, 2002 р. НОМЕР_11, SCANIA , R 124, сідловий тягач Е, 2004р. НОМЕР_12, DAF TE 95, сідловий тягач Е, 2001 р., НОМЕР_13, SCANIA , R 164 , сідловий тягач Е, 2004 р. НОМЕР_14, ВENALU, НОМЕР_16, напівпричіп/цистерна Е, 1997 р., НОМЕР_15, ВENALU, НОМЕР_16, напівпричіп/цистерна Е, 1998 р., НОМЕР_17, ВENALU, НОМЕР_16 напівпричіп/цистерна Е, 1996р., НОМЕР_18, SPITZER, S-27SD-19 КО10, напівпричіп/цистерна Е, 1996 р., НОМЕР_19, SPITZER, S-2400 К, напівпричіп/цистерна Е, 1996 р. НОМЕР_20, BENALU , TF34 C-13A, напівпричіп/цистерна E, 1998 р., НОМЕР_21, GOFA, напівпричіп/цистерна Е, 1992 р. АТ 1006 ХТ, LAG, напівпричіп/цистерна Е, 1991 р., НОМЕР_22, LAG, напівпричіп/цистерна Е, 1995 р. НОМЕР_23, LAG 0-3-39 KLA, напівпричіп/цистерна Е, 1997р. НОМЕР_24, BENALU, TF 34 С1 напівпричіп/цистерна Е,1996р. НОМЕР_25.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності регулюється ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Згідно п.177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Висновки ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області щодо неправомірності включення позивачем до складу валових витрат суму амортизації вищезазначених основних засобів за 2013-2014 роки в загальному розмірі 644402, 80 грн. ґрунтуються на приписах п.177.4 ст.177 ПК України, в наступній редакції:

У відповідності до п. 177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

-витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; ( п.п.177.4.1.п.177.4 ст.177 ПК України);

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

-обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; ( п.п. 177.4.2 п.177.2 ст.177 ПК України);

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом ( п.п.177.4.3 п.177.4 ст.177 ПК України);

-інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. ( п.п.177.4.4 п.177.4 ст.177 ПК України).

Однак на переконання суду до спірних правовідносин не може бути застосований вищевказаний п.177.4 ст.177 ПК України, оскільки останній викладено в редакції із змінами внесеними Законом № 71-VIII від 28.12.2014 року,який вступив в дію лише з 01.01.2015 року ,тобто у період 2013-2014 років ,за який податковим органом проведено перевірку дана правова норма не була чинною.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин п.177.4 ст.177 ПК України було викладено наступним чином: « До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу."

Отже, вищезазначена правова норма вказує на те, що витрати суб'єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від зайняття підприємницькою діяльністю формуються у тому ж порядку як у платників податку на прибуток.

При цьому згідно з п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4,138.6-138.9, п.п. 138.10.2-138.10.4 п.п.138.10, 138.11 цієї статті.

Відповідно до п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема це витрати на утримання основних засобів, до яких відноситься їх ремонт і амортизація.

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що у 2013-2014 роках ФОП ОСОБА_4 перебуваючи на загальній системі оподаткування та будучи зареєстрованим як платник ПДВ у відповідності до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 ПК України, яким платнику надано право вибору методу ведення обліку доходів і витрат, правомірно здійснював ведення обліку балансової вартості основних засобів згідно вищенаведених приписів п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК та п.177.4 ст.177, в редакції чинній у період , за який проведено перевірку, та згідно вказаних норм проводив нарахування амортизації основних засобів. При цьому правильність нарахування амортизації податковим органом не заперечено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Частина 2 ст. 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області не доведено в ході судового розгляду правомірності винесеного рішення, то суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0058201701 від 28.12.2015 року, яким позивачу донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 164323,07 грн. є протиправним, а відтак останнє підлягає скасуванню.

Щодо судових витрат, то в силу вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1643,23 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 682 від 12.01.2016 року( а.с.2).

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись, ст..ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Повідомлення-рішення № 0058201701 від 28.12.2015 року скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області ( 76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності,20 код ЄДРПОУ 39508514) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 1643 ( одна тисяча шістсот сорок три) грн. 23 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.02.2016 року.