Рішення № 5616183, 26.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.09 р. Справа № 38/127

За розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 20.05.09р., справа передана на розгляд судді Гринько С.Ю.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача Тулаінова І.А. довіреність від 22.08.08р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький булочно-кондитерський

комбінат” м.Донецьк

до відповідача - Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

Юріївни м.Донецьк

про стягнення 641,57грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені

в с т а н о в и в :

09.04.09р. позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 641,57грн., з яких: 574,29грн. - заборгованість, 51,69грн. - інфляція, 7,49грн. - 3%річних, 59,79грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №688від 09.10.2008року, накладні по яких поставлений товар відповідачу, виставлені рахунки для оплати, заявлену претензію №86від 22.01.2009року, яка направлена відповідачу з вимогою оплати та докази одержання її.

З наданої позивачем копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована за місцем проживання - АДРЕСА_1, за якою були направлені позивачем копія позову з додатками та ухвали суду.

Відповідач не явився в судове засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений за юридичною та фактичною адресами. Не надано ним письмового відзиву на позов, свої заперечення стосовно предявленої вимоги, докази виконання умов договору № 688 від 09.10.2008р., укладеного з позивачем.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи є достатньо доказів, що відповідач існує як субєкт підприємницької діяльності на час вирішення спору і вважається ліквідованим лише з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог Господарського кодексу України, суд на підставі документів, які надані позивачем і вважаючи їх достатніми на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України вправі вирішити даний спір без участі представника відповідача, який не скористувався своїм законним правом на участь в судовому засіданні і не повідомив своїх контрагентів за укладеними договорами та державну службу статистики про зміну юридичної адреси.

На розсуд суду наданий договір поставки №688 від 09.10.2008року, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.

Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК). Договір поставки, за яким продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязує передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, неповязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім субєктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.

З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обовязки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №688 від 09.10.2008року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

2

За цим договором позивач взяв на себе зобовязання передавати покупцю товар згідно зроблених замовлень (п. 1 договору), а покупець оплатити товар протягом 5 банківських днів з моменту отримання, а також в цей же строк відшкодувати продавцю витрати по транспортуванню продукції (при поставках транспортом постачальника) та 50% від суми амортизації лотків та контейнерів. Відпущення продукції може проводитись також по передній оплаті (п. 5.2 договору).

Сторонами в договорі передбачений альтернативний порядок та строк оплати товару.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем отриманий товар по товарно-транспортним накладним №80596 від 10.10.2008року на суму 102,94грн., №81358 від 13.10.2008року на суму 52,31грн., №82591 від 17.10.2008року на суму 92,41грн., №84602 від 24.10.2008року на суму 41,93грн., №85377 від 27.10.2008року на суму 41,93грн., №85946 від 29.10.2008року на суму 76,19грн., №86592 від 31.10.2008року на суму 42,68грн., №87670 від 04.11.2008року на суму 41,93грн., №89400 від 10.11.2008року на суму 81,97грн.,

Всього на загальну суму 574,29грн.

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до предявлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не предявлялося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Оскільки отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами в договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідач в порушення умов договору не оплатив отриманий ним товар, таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 574,29грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 574,29грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 51,69грн. інфляції, 7,49грн. 3%річних, 59,79грн. пені.

Пеня, індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобовязаннях і їх правова природа є різною.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобовязань у відносинах субєктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобовязання, тобто прострочення у виконанні зобовязання сплатити гроші, є не лише обовязок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п. 5.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 6.3 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 59,79грн. пені в повному обсязі, так як вона розрахована з дотриманням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, боржник зобовязаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

3

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 51,69грн. інфляції, 7,49грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки відповідачем доведений факт отримання товару відповідачем та його не оплати у встановлений договором строк, а також наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625,712 Цивільного кодексу України, ст.193,265,198-199 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Відкритого акціонерного товариства “Донецький булочно-кондитерський комбінат” м. Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення 641,57грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені в повному обсязі.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_2), ідентифікаційний код №НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецький булочно-кондитерський комбінат” м.Донецьк-83086, вул.Кобозева, 5, ідентифікаційний код №00374545, р/р №260020251430 у філії ВАТ “Укрексімбанк” м. Донецька, МФО 334817 заборгованість в сумі 574,29грн., 51,69грн. - інфляції, 7,49грн. - 3%річних, 59,79грн. - пені, 102,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 26.05.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 4прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

2- відповідачу.