Ухвала суду № 56161790, 23.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2016 рокусправа № 804/20839/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року у справі № 804/20839/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Едіссон»

до відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едіссон" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- скасувати та визнати нечинним (недійсним) податкове повідомлення-рішення № 0009441501 від 22.12.2014 року.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що висновки перевірки, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення, щодо відсутності факту господарських операцій з ТОВ "Єврокомбуд"є необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Едіссон» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 22.12.2014 р. № 0009441501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Едіссон" за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 466 333,50 грн., в тому числі за основним платежем - 310 889 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 155 444,5 грн..

Постанова суду мотивована необґрунтованістю та недоведеністю відповідачем тих обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Висновки суду обґрунтовано наявністю належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують здійснення позивачем господарських операцій, за наслідками яких підприємство визначало податкові зобовязання з податку на додану вартість.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що платник сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами.

Відповідач також зазначив, що позивачем не надано документи, щодо підтвердження оприбуткування товару на складі, карток складського обліку та списання товару зі складу; оплати придбаного товару, а також не надано сертифікати та гарантійні талони. Крім того, відповідач вказує, що товар розвантажувався за адресою м.Дніпропетровськ, вул..Матлахова, 12. Позивачем в позові вказано, що за вказаною адресою знаходяться складські приміщення ТОВ «Лізар». Проте, відповідач звертає увагу, що ТОВ «Лізар» та його складські приміщення знаходяться за іншою адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Матлахова, 1а.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача, належним чином сповіщеного про дату, час та місце розгляду, до суду не прибув.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Едіссон" з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Єврокомбуд" за липень 2014 р. та подальшої їх реалізації, реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки складено акт № 9716/04-63-22-03/31874386 від 17.12.2014 р., в якому встановлено наступні порушення підприємсва:

- п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ "Едіссон" сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами (накладними, актами, довідками, товарно-транспортними документами), а також не підтверджені перевіркою ТОВ "Єврокомбуд" (контрагент-постачальник, код ЄДРПОУ 39205942), в результаті чого за липень 2014 р. завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 310 888,98 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 310 889 грн..

Перевіркою ТОВ "Едіссон" за липень 2014 р. документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ "Єврокомбуд" - ТОВ "Едіссон". Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185, 187, 198 ПК України. Крім того, перевіркою встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків по ланцюгу постачання: ТОВ "Єврокомбуд" - ТОВ "Едіссон".

За результатами перевірки на підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 22.12.2014 р. № 0009441501, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Едіссон" за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 466 333,50 грн., в тому числі за основним платежем - 310 889 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 155 444,5 грн..

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів законності та обґрунтованості винесеного ним податкового повідомлення - рішення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави, за яких платник податків має право на віднесення сум ПДВ, сплачених, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Дослідивши акт перевірки та документи первинного бухгалтерського обліку позивача у сукупності, суд встановив наступне.

ТОВ "Едіссон" (замовник) та ТОВ "Єврокомбуд" (постачальник) уклали договір постачання № 133 від 01.07.2014 р. За умовами договору постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти й оплатити товар торгових марок Stern, ПРОТОН, DWT (електролобзик), в асортименті, у кількості і за ціною, зазначеними у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору ( п. 1.1 договору).

Також ТОВ "Едіссон" (замовник) та ТОВ "Єврокомбуд" (постачальник) уклали договір постачання № 1107 від 01.07.2014 р. За умовами договору постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти й оплатити товар торгової марки DWT в асортименті, у кількості і за ціною, зазначеними у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору ( п. 1.1 договору).

Крім того ТОВ "Едіссон" (замовник) та ТОВ "Єврокомбуд" (постачальник) уклали договір постачання № 107 від 01.07.2014 р. За умовами договору постачальник зобов'язується поставити, а замовник прийняти й оплатити товар торгової марки DWT (шліфувальні машини) в асортименті, у кількості і за ціною, зазначеними у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору ( п. 1.1 договору).

На виконання умов договорів постачання № 133, № 1107 та № 107 від 01.07.2014 р. виписано податкові накладні, які відображені у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, що відповідає даним додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ ТОВ "Едіссон" за липень 2014 р., про що відповідно до акту перевірки від 17.12.2014 р. відповідач не заперечує, а також видаткові та товарно-транспортні накладні на загальну суму 1 865 333,89 грн., в т.ч. ПДВ 310 888,98 грн., а саме:

1) податкова накладна № 15020 від 31.07.2014 р. та реєстр документів, підтверджуючих відвантаження товарів до неї, видаткові накладні: № 1 від 01.07.2014 р. на суму 93 092,94 грн. у т.ч. ПДВ 15 515,49 грн., № 3001 від 07.07.2014 р. на суму 129 619,33 грн. у т.ч. ПДВ 21 603,22 грн., № 6501 від 14.07.2014 р. на суму 271 702,98 грн. у т.ч. ПДВ 45 283,83 грн., № 10001 від 21.07.2014 р. на суму 41 694,72 грн. у т.ч. ПДВ 6 949,12 грн., № 13501 від 28.07.2014 р. на суму 58 355,82 грн. у т.ч. ПДВ 9 725,97 грн., а всього на загальну суму 594 465,79 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 99 077,63 грн.;

2) податкова накладна № 15021 від 31.07.2014 р. та реєстр документів, підтверджуючих відвантаження товарів до неї, видаткові накладні: № 2 від 01.07.2014 р. на суму 40 499,64 грн. у т.ч. ПДВ 6 749,94 грн., № 3002 від 07.07.2014 р. на суму 138 086,04 грн. у т.ч. ПДВ 23 014,34 грн., № 6502 від 14.07.2014 р. на суму 59 288,52 грн. у т.ч. ПДВ 9 881,42 грн., № 10002 від 21.07.2014 р. на суму 245 239,62 грн. у т.ч. ПДВ 40 873,27 грн., № 13502 від 28.07.2014 р. на суму 97 903,08 грн. у т.ч. ПДВ 16 317,18 грн., а всього на загальну суму 581 016,90 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 96 836,15 грн.;

3) податкова накладна № 15022 від 31.07.2014 р. та реєстр документів, підтверджуючих відвантаження товарів до неї, видаткові накладні: № 3 від 01.07.2014 р. на суму 30 585,60 грн. у т.ч. ПДВ 5 097,60 грн., № 3003 від 07.07.2014 р. на суму 139 214,58 грн. у т.ч. ПДВ 23 202,43 грн., № 6503 від 14.07.2014 р. на суму 214 615,92 грн. у т.ч. ПДВ 35 769,32 грн., № 10003 від 21.07.2014 р. на суму 229 160,70 грн. у т.ч. ПДВ 38 193,45 грн., № 13503 від 28.07.2014 р. на суму 76 274,40 грн. у т.ч. ПДВ 12 712,40 грн., а всього на загальну суму 689 851,20 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 114 975,20 грн.;

4) товарно-транспортні накладні:

- № ЄН000000377 від 01.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 1, № 2, № 3 від 01.07.2014 р.;

- № ЄН000000378 від 07.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 3001, № 3002, № 3003 від 07.07.2014 р.;

- № ЄН000000379 від 14.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 6501, № 6502, № 6503 від 14.07.2014 р.;

- № ЄН000000380 від 21.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 10001, № 10002, № 10003 від 21.07.2014 р.;

- № ЄН000000381 від 28.07.2014 р. специфікація вантажу за накладними № 13501, № 13502, № 13503 від 28.07.2014 р.;

Надані позивачем документи, у їх сукупності, дозволяють визначитись зі змістом та обсягом господарських операцій, найменуванням поставленого товару та виконаних робіт, їх кількістю та вартістю, сторонами господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є належними доказами та підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Таким чином, показники податкових звітів позивача підтверджено належними та допустимими доказами, якими є документи первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Доказів невідповідності податкових накладних діючому законодавству відповідачем не наведено та не надано.

Посилання податкового органу на те, що контрагент - постачальник ТОВ "Єврокомбуд" має стан - 7 "До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей". Даним контрагентом не задекларовані податкові зобов'язання в сумі 310 888,98 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Едіссон" за липень 2014 р. та не зареєстровані в ЄДР податкові накладні про імпорт або придбання у третіх осіб товару, що в подальшому відвантажувався до ТОВ "Едіссон" (є - обов'язковим) не можуть бути належною підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань, виходячи з такого.

Податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість одним із постачальників товару у ланцюгу постачання не впливає на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при придбанні товару (послуг), оскільки Податковий кодекс України не ставить таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару (послуг) своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

У разі, коли контрагенти покупця чи треті особи не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Будь-які факти, встановлені під час перевірки контрагентів, не є підставою для позбавлення покупця права на витрати та податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання права на кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи відповідача стосовно того, що позивачем до перевірки не надано документів, щодо підтвердження оприбуткування товару на складі, карток складського обліку та списання товару зі складу, не приймаються судом, оскільки матеріали справи свідчать, що товар на складах позивача не зберігався, а перебував на відповідальному зберіганні ТОВ «Лізар».

Так, у відповідності до договору про надання логістичних послуг № 16у, ТОВ «Лізар» були прийняті на себе зобов'язання здійснювати постачання товару, належного ТОВ «Едіссон». З метою виконання зобов'язань за договором, у відповідності до замовлення ТОВ «Лізар» в липні 2014 декілька разів було здійснено доставку товару від ТОВ «Єврокомбуд» на адресу ТОВ «Едісон» за складською адресою ТОВ «Лізар». Названі обставини підтверджено наступними доказами.

- Договір про надання логістичних послуг (а.с. 76-81);

- Лист ТОВ «Лізар» (а.с.75);

- Акти приймання-передачі товару, акт наданих послуг (а.с.82-95);

- Банківські виписки на підтвердження оплати за надані послуги (а.с96-98);

- Акти приймання передачі товару на відповідальне зберігання (а.с.202-235).

Щодо висновків відповідача про невідповідність адреси складських приміщень ТОВ «Лізар», слід зазначити наступне.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення, укладеного між ТОВ «Лізар» (орендар) та ТОВ «Еліас»(орендодавець) (а.с.181-185 т.1), Орендодавець передав в оренду ТОВ «Лізар» нежитлові приміщення площею 10000 кв.м. складських приміщень, які розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Матлахова, 12. Офісне приміщення ТОВ «Лізар» знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Матлахова, 1а, але складські приміщення розташовані за адресою вул.. Матлахова, 12. Отже, в товарно-транспортних накладних, за якими відбувалось постачання товару, придбаного ТОВ «Едіссон» у ТОВ «Єврокомбуд», де в якості перевізника виступало ТОВ «Лізар», адреса розвантаження вул..Матлахова, 12 відповідає адресі, за якою знаходились складські приміщення названого товариства.

Також слід зазначити, що в якості розрахунків за придбаний товар, за попередньою домовленістю сторін, продавцю були передані векселі за пред'явленням.

Стосовно висновків відповідача, щодо відсутності сертифікатів товару, суд зазначає, що відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 року «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», товари які постачались по договорам, укладеними позивачем з ТОВ «Єврокомбуд», не потребуються сертифікації.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Єврокомбуд".

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність і обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області слід залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 у справі № 804/20839/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу в повному обсязі складено 26.02.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун