Ухвала суду № 56161730, 24.02.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4168/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

24 лютого 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

представника позивача - Кілієвич В.О.

представників відповідача - Орищука С.В., Терепи С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відовідальністю "Вінницька птахофабрика" до Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

09.10.2013 року позивач - ТОВ "Вінницька птахофабрика" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представники відповідача, в свою чергу, заперечили проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" зареєстроване виконавчим комітетом Ладижинської міської ради 17.06.2011 року.

Види діяльності за КВЕД-2010 розведення свійської птиці, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, виробництво м'яса свійської птиці, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, виробництво олії та тваринних жирів, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Між ТОВ "Вінницька птахофабрика" (покупець) та ФГ "Злагода Агро-1" (постачальник) 06.11.2012 року укладено договір поставки № 0016/в. Згідно даного договору у встановлений цим договором термін постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупця насіння соняшнику (ДСТУ 7011-2009) на умовах СРТ відповідно до міжнародних правил "Інкотермс 2000", а покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар.

На підставі службового посвідчення серія ВН № 088328 посадовою особою Ладижинського відділення Бершадської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Бершадської ОДПІ від 13.09.2013 року № 126 проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Вінницька птахофабрика" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ФГ "Злагода Агро-1" за період з 01.11.2012 по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 19.09.2013 року № 71/22-35878908, згідно якого встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту віднесено суми податку в загальній сумі 169 323 грн., в тому числі в листопаді 2012 року - 132 272 грн. та в грудні 2012 року - 37051 грн. по операціях з придбання соняшника, які проведені з ФГ "Злагода" та не пов'язані з веденням господарської діяльності, тобто не мають доказу наявності витрат, доцільності їх здійснення, а також обґрунтування зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, не мають реального товарного характеру.

Внаслідок чого позивачем в порушення п. 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 169,323 грн., у тому числі за листопад 2012 року в сумі 132 272 грн., за грудень 2012 року в сумі 37 051 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом у відношенні позивача сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 02.10.2013 року № 0002182200 за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 211 654 грн., з них: 169 323 грн. основного платежу та 42331 грн. штрафних санкцій.

На думку позивача вище вказане податкове повідомленн-рішення від 02.10.2013 року № 0002182200 є протиправним та підлягає скасуванню, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, головною ознакою виникнення права на податковий кредит є реальність здійснення господарської операції з обов'язковим документальним підтвердженням.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 1, 2 ст. 9 Закону).

Крім того, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, суть виявлених порушень полягає у тому, що в ході перевірки встановлено, що господарські операції з приводу придбання насіння соняшника у контрагента ФГ "Злагода Агро-1" не пов'язані з веденням господарської діяльності, не містять доказів наявних витрат та не мають реального товарного характеру.

Згідно з матеріалами справи, між позивачем та ФГ "злагода Агро-1" укладено договір поставки № 0016/в від 06.11.2012 року.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Оскільки відносини щодо поставки товару та власне договір, на підставі якого вона відбувалась є двостороннім, то і зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства мають відбутися у обох сторін взаємовідносин.

При цьому, господарські операції ФГ "Злагода Агро-1" з ТОВ "Вінницька птахофабрика" на суму 1015940,28 грн. за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року були предметом дослідження в адміністративній справі № 802/2395/14-а за адміністративним позовом ФГ "Злагода Агро-1" до Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

В рамках дослідження обставин вище вказаної справи встановлено, що ФГ "Злагода Агро-1" не могло протягом вересня-грудня 2012 року реалізувати 565,26 т соняшнику, оскільки залишків соняшнику у фермерського господарства не було, а зібраний у 2012 році урожай не міг становити понад 500 т, оскільки як встановлено з матеріалів справи частина врожаю станом на січень 2013 року ще знаходилась на полях.

Крім цього, у вище вказаній справі досліджено кримінальне провадження № 129/2179/14-а відносно ОСОБА_5 (голови ФГ "Злагода Агро-1") , та встановлено, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.212 КК України - закрито у зв'язку із досягненням податкового компромісу, а відтак, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що в контексті Податкового законодавства досягнення податкового компромісу не є реабілітуючою обставиною.

Таким чином, встановлено, що у контрагента ТОВ "Вінницька птахофабрика" була відсутня можливість здійснити поставку товару, тому, відповідно, сумнівним є факт придбання позивачем даного товару.

Таким чином, хоч у позивача наявні накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, тобто документи, які підтверджують реалізацію товару, проте в той же час позивачем не надано документи, які стверджують появу у фермерського господарства соняшнику кількістю 217,74 тонн за період з листопада по грудень 2012 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі та в межах закону.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які обгрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 01 березня 2016 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.