Постанова № 56161616, 23.02.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/23/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І. при секретаріСапач О.С. за участі:представника позивача, представника відповідача, представника третьої особирозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області , треті особи на стороні відповідача - Приватне підприємство "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" , Відділ Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" звернулось до суду із позовом до Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області, треті особи на стороні відповідача Приватне підприємство "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ", Відділ Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23165989 від 27.07.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_1, площею 2,4733 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_4 та приватним підприємством "Білогірський край", визнати незаконним та скасувати рішення Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23871319 від 22.08.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_2, площею 1,8575 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_5 та приватним підприємством "Білогірський край", визнати незаконним та скасувати рішення Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23509373 від 07.08.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_3, площею 1,7486 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 28.07.2015 року між ОСОБА_6 та приватним підприємством "Білогірський край", визнати незаконним та скасувати рішення Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24124109 від 03.09.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_4, площею 1,5750 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_7 та приватним підприємством "Білогірський край", визнати незаконним та скасувати рішення Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23970959 від 27.08.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_5, площею 1,5377 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 28.07.2015 року між ОСОБА_8 та приватним підприємством "Білогірський край", визнати незаконним та скасувати рішення Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24123312 від 03.09.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером НОМЕР_6, площею 1,7598 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_9 та приватним підприємством "Білогірський край", визнати незаконним та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТОВ "Україна 2001" та власниками земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у 2010 році укладено на 5 років договори оренди земельних ділянок, які зареєстровано в відділі Держкомзему у Білогірському районі 06.04.2012 року.

У вересні 2015 року позивачу стало відомо, що реєстраційною службою Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області було проведено державну реєстрацію договорів оренди тих же земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та приватним підприємством "Білогірський край".

Зазначає, що відповідачем було неправомірно здійснено повторну реєстрацію договорів оренди тих же земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки було передано в оренду різним орендарям.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення по справі, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити у повному обсязі, виходячи із підстав, вказаних у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача заперечував проти пред'явлених позовних вимог, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Представник ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" в судовому засіданні проти позову заперечив. Надав до суду пояснення, де зазначає, що реєстрація договорів оренди у 2015 році є законною. У задоволенні позову просив відмовити.

Представник Відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області в судовому засіданні позовні вимог визнав.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про час та дату повідомленні належним чином, надіслали на адресу суду клопотання про слухання справи за їх відсутності.

Заслухавши доводи представників сторін, провівши допит свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.03.2010 року між ТОВ"Україна 2001" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було укладено договори оренди земельних ділянок, які знаходяться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області строком на 5 років.

Як вбачається з матеріалів справи, кожен з договорів має відмітку про його реєстрацію від 06.04.2012 року у відділі Держкомзему у Білогірському районі із зазначенням прізвища особи, яка провела державну реєстрацію, а саме ОСОБА_10 укладено договори оренди земельних ділянок які знаходяться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області.

10.03.2015 року між ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 укладено договори оренди тих же земельних ділянок які знаходяться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, що перебували в оренді ТОВ"Україна 2001" на підставі договорів від 16.03.2010 року.

До реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області від ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" надійшли заяви до яких було додано необхідний пакет документів для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), а саме договорів оренди земельних ділянок.

Після отримання зазначених документів на підставі пп.8, 8-1 ст.9 Закону Украни "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( далі - Закон №1952-IV) державним реєстратором з метою недопущення подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок зроблено відповідні запити до органу, який відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводив таку реєстрацію, а саме відділу Держгеокадастру у Білогірському районі.

Згідно повідомлень відділу Держгеокадастру у Білогірському районі від 21.08.2015 року №8-2206-0.2-2370/2-15, 05.08.2015 року №8-2206-0.2-2279/2-15, 23.07.2015 року №8-2206-0.2-2184/2-15, 02.09.2015 року №8-2206-0.2-2430/2-15 земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_1 в оренді не перебувають.

Розглянувши подані документи та відповіді відділу Держгеокадастру у Білогірському районі в період з червня по серпень 2015 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на підставі договорів оренди землі від 10.03.2015 року укладених між ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

У відповідності до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон №1952-IV.

За змістом ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.

В силу ч.1 ст.5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 7 ст.16 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1 ); інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (п.6).

За змістом п.36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868 (надалі - Порядок №868) для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Порядок дій державного реєстратора після надходження заяви про державну реєстрацію прав встановлений ст.9 Закону №1952-IV. Так, відповідно до ч. 2 цієї статті державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями(п.1); приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав (п.2); під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки (п.8-1); здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (п.9).

В силу ч. 2 ст.28-1 Закону №1952-IV орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Суд встановив, що отримавши заяви ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_1, розташованих на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, відповідач вчинив всі визначені Законом №1952-IV дії, необхідні для державної реєстрації прав оренди земельних ділянок, в тому числі звернувся до відділу Держгеокадастру у Білогірському районі з відповідними запитами щодо наявності зареєстрованого права оренди зазначених земельних ділянок, на які отримав негативну відповідь.

Підстави для відмови у державній реєстрації визначені статтею 24 Закону №1952-IV.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону N 1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 42 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

В силу ч.4 ст.24 Закону №1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Таким чином суд приходить до висновку, що правовстановлюючі документи, подані ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" для реєстрації права оренди земельних ділянок розташованих на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, відповідають вимогам ч.1 ст.19 Закону №1952-IV, тому відповідач правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок, кадастрові номера: НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_1.

Суд відхиляє, як безпідставні та недоведені, доводи представника позивача щодо відсутності підстав для реєстрації за ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" прав оренди спірних земельних ділянок, мотивуючи тим, що зазначені земельні ділянки на момент прийняття відповідачем рішень про державну реєстрацію прав оренди ще перебувала в оренді позивача відповідно до договорів оренди від 16.03.2010 року у зв'язку з наведеним нижче.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В силу ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Частиною 1 ст.5 Закону №1952-IV визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються, зокрема, речові права та їх обтяження на земельні ділянки. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав (ч.1 ст.2 Закону №1952-IV).

У відповідності до ч.3 ст.3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В силу ст.18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, договори оренди від 16.03.2010 року, укладені між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (орендодавці) та ТОВ "Україна 2001 (орендарем) мали набрати чинності після їх державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, зазначені договори в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровані.

Також, судом для повного та всебічного з'ясування обставин по справі до відділу Держгеокадастру у Білогірському районі у Хмельницькій області направлялись запити про витребування підтверджуючих документів про державну реєстрацію вищезазначених договорів оренди земельних ділянок. Однак із наданих відділлом Держгеокадастру у Білогірському районі у Хмельницькій області матеріалів, встановлено, що будь - яка документація, яка б свідчила про проведення державної реєстрації договорів оренди вищевказаних земельних ділянок у 2012 році відсутня, а отже можна зробити висновок, що дана реєстрація не проводилась, а позивачем жодного доказу який би свідчив про проведення державної реєстрації договорів оренди землі у 2012 році на підставі діючого на той час законодавства не надано.

Так, відповідно до вимог Порядку ведення поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №201, який був чинний у 2012 році, передбачено, що на кожну земельну ділянку відкривається поземельна книга (як в паперовому так і в електронному вигляді) в якій містяться усі відомості стосовно земельної ділянки у тому числі і відомості про державну реєстрацію договорів оренди землі.

Таким чином, відомості щодо власника та користувача (орендаря) земельної ділянки у Поземельній книзі та в Державному реєстрі прав повинні співпадати. При цьому, у Поземельну книгу зазначені відомості вносяться на підставі даних Державного реєстру прав.

Надані відділом Держгеокадастру у Білогірському районі у Хмельницькій області Поземельні книги, в яких зареєстровані договори оренди від 16.03.2010 року, містять відомості щодо орендаря земельної ділянки - ТОВ "Україна 2001", які не відповідають даним Державного реєстру прав, в якому взагалі відсутня інформація щодо державної реєстрації права оренди ТОВ "Україна 2001" спірних земельних ділянок, тому не можуть слугувати доказом державної реєстрації права оренди позивача.

Крім цього, в судовому засіданні проведено допит свідка ОСОБА_10, який у 2012 році виконував функції державного реєстратора прав на землю, та пояснив суду, що Поземельні книги не складав та не вносив дані про їх відкриття до автоматизованої системи. В даний час у відділі Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області є Поземельні книги, які не містять печатки органу реєстрації та його підпису. Крім того, ОСОБА_10 пояснив, що підпис, яким засвідчена державна реєстрація поданих позивачем договорів оренди, йому не належить, хто автор зазначеного підпису йому невідомо, повноваження щодо реєстрації договорів нікому не передавав.

Свідок ОСОБА_11, який за дорученням позивача у 2012 році подавав документи для реєстрації договорів оренди, підтвердив, що ОСОБА_10 відмовився отримати договори оренди для реєстрації, хто здійснював реєстрацію договорів оренди, які містять підпис ОСОБА_10, йому невідомо.

При цьому, суд враховує, що на час їх реєстрації (березень - квітень 2012 року) відділі Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області повноваження щодо держвної реєстрації прав на землю мали ОСОБА_10 та ОСОБА_12, яка з 20.02.2012 року по 31.05.2015 року на роботі була відсутня у зв'язку з відпустками різних видів (лист відділу Держгеокадастру від 08.02.2016 року №29-28-99.1-262/15-16).

Таким чином, позивачем не надано, а судом не встановлено належних та допустимих доказів, які підтверджують державну реєстрацію договорів оренди, укладених між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та зареєстрованих у встановленому законодавством порядку.

Надані позивачем копії додаткових угод до договорів оренди, підписаних позивачем з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у березні 2015 року, задовго до прийняття відповідачем спірних рішень про реєстрацію права оренди за ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ", не можуть слугувати доказами державної реєстрації, а відповідно і чинності, укладених у 2010 році договорів оренди між позивачем та цими особами, оскільки також не зареєстровані у порядку, встановленому діючим законодавством.

Частиною 4 ст.3 Закону №1952-IV встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

На час розгляду справи відсутні докази того, що реєстрація права оренди спірних земельних ділянок за позивачем проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Суд також враховує, що фактично єдиною підставою позову позивача є протиправність реєстрації права оренди земельної ділянки, після того як таке ж право зареєстроване за ним.

За загальним правилом спір, який стосується конкуренції прав декількох осіб на один і той же майновий об'єкт має приватний характер. Тому адміністративний суд не має повноважень втручаючись у сам приватний спір.

Відповідь відділу Держгеокадастру про відсутність реєстрації прав третіх осіб на запитувані ділянки, та належне оформлення інших документів не давали державному реєстратору підстав для відмови в здійсненні реєстрації.

Згідно з пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Аналіз наведених положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 дає підстави для висновку, що вимоги про скасування державної реєстрації речового прав позивач може заявляти тільки після вирішення спору про право цивільне.

Відтак, позивач не позбавлений права на звернення до суду в порядку господарського судочинства, в рамках якого можливий захист порушеного права в приватних правовідносинах.

Аналогічну позицію неодноразово висловлював Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалах від 15 липня 2014 року у справі №К/800/21628/14 і від 26 листопада 2015 року у справі №К/800/23526/14.

Згідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що реєстраційною службою належним чином не було проведено перевірку щодо реєстрації прав оренди земельних ділянок, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки подані ПП "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ" документи для проведення державної реєстрації іншого речового права, права оренди земельних ділянок відповідали вимогам Закону №1952-IV та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, а підстав передбачених ст.24 Закону №1952-IV для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації не було, що свідчить про відповідність дій державного реєстратора щодо державної реєстрації прав оренди земельних ділянок, кадастровий номер: НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_1 вимогам норм чинного законодавства України, тому у задоволенні позовних вимог про їх скасування та визнання незаконними та слід відмовити.

Керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, законами України "Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державний земельний кадастр", ст.ст. 11, 99, 100, 158 - 163, 167, 254 КАС України, суд

Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 86, 158-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області, треті особи на стороні відповідача - Приватне підприємство "БІЛОГІРСЬКИЙ КРАЙ", Відділ Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29 лютого 2016 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк