Вирок № 56159433, 12.02.2016, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/268/15-к

Провадження № 1-кп/698/32/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2016 р.смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Кухаренко О.В.,

за участі секретарі: Гончар Т.О.,

за участю учасників судового провадження:

прокурора: Керея О.В.,

потерпілого: ОСОБА_1,

законного представника потерпілого: ОСОБА_2,

представника потерпілого -адвоката Терещенка Р.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_4,

законного представника обвинуваченого: ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Катеринопільського районного суду Черкаської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250180000219 від 21.04.2015 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 фактично проживаючого АДРЕСА_3 українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, постраждалого від аварії на ЧАЕС,який виховуюється в повній, багатодітьній сім'ї, яка перебуває на обліку як неблагополучна сім'я, -

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, 12 квітня 2015 року близько 22 год. 00 хв., в с. Кайтанівка Катеринопільського району, Черкаської області, знаходячись на відпочинку в приміщенні кафе-бару «Імперія», який розташований вулиці Чапаєва, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків в ході сварки зі своїм знайомим ОСОБА_1, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому удар кулаком руки в в область лівого ока, в результаті чого потерпілий ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження у виді забою головного мозку, контузії лівого ока післятравматичної невропатії окорухового нерву зліва, які відповідно до висновку експерта № 64 від 02.06.2015 року за ступенем тяжкості відноситься до середньої важкості тілесних пошкоджень за ознакою тривалості.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4, вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, за вказаних в обвинуваченні обставин, визнав повністю посилаючись на те що в той вечір він, потерпілий та їх друзі і знайомі відпочивали в барі і вони сиділи за одним столом. Під час відпочинку ОСОБА_1, пив алкогольний коктейль «Текіла» і між ними двома виникла суперечка, щодо наявної кількості алкоголю в такому коктейлі, яка переросла в словесний конфлікт наслідком чого стало те, шо від ОСОБА_1, йому надійшла пропозиціявийти «розібратися» і на підтвердження таких намірів той підвівся зі стільця та протягнув руки в його сторону. Сприймаючи таку пропозицію та дії потерпілого як те, що він хоче побитися і не бажаючи першим отримати удар він наніс йому удар першим в приміщенні бару. Щодо вимог заявленого цивільного позову вважає, що суми заявлених відшкодувань є завищеними разом з тим не заперечує проти його часткового задоволення при цьому посилаючись на те що і сам мав намір добровільно відшкодувати завдану шкоду потерпілому, але відсутність у самого коштів є єдиною перешкодую у здійсненні таких намірів таку позицію має і законний представник неповнолітнього обвинуваченого.

Крім визнання ОСОБА_4, своєї винуватості, його винуватість підтверджується дослідженими судом доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні показав, що 12.04.2015 року він разом з сестрою ОСОБА_7 перебували в кафе-барі «Імперія», який розташований вулиці Чапаєва в с. Кайтанівка, де сестра замовила собі коктейль «Текіла». який стояв на столі, а потім до них підсів ОСОБА_4, який почав з нього глузувати та ображати «алкоголіком» вважаючи, що коктейль замовив і п'є він, а не його сестра. Такі дії з ОСОБА_4, його обурили і він немаючи наміру битися з останнім, хоча і будучи старшим за того, запропонував йому вийти та поговорити, немаючи наміру битися після чого підвівся із за столу, а руки при цьому тримав в кармані. На таку пропозицію ОСОБА_4, також підвівся та зразу вдарив своєю правою рукою йому в область лівого ока. Від отриманого удару він почув сильний біль та запаморочення та йому було дуже погано, тому сестра відвела його додому. Тієї ночі він не спав бо боліла голова, його нудило та була блювота. Так як головна біль не проходила його батьки на слідуючий день відвезли до Катеринопільської лікарні звідки йому було видано направлення до обласної лікарні. В результаті отриманої травми він був змушений пройти курс лікування на, що було витрачено кошти, а також такими неправомірними діями обвинуваченого йому заподіяно моральної шкоди.

В обґрунтування вимог цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди пояснив, що після отриманої травми змушений був лікуватися на що його батьки витратили кошти: 8063, 89 грн., на придбання ліків, 1299, 95 грн., на транспортні послуги, а всього йому завдано таким чином діями ОСОБА_4, матеріальних збитків на суму 9363 грн. 84 коп. Щодо завданої йому моральної шкоди вказує, що внаслідок отриманої травми він переніс фізичну біль, а також пережив стрес, страх за своє життя і таким чином був порушений його звичайний уклад життя, він був позбавлений повноцінно харчуватись, а також порушився сон. Така ситуація вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому завдану йому моральну шкоду він оцінює не менше 10000 грн., і таку суму просить стягнути з відповідача, а також 2500 грн за надання йому правової допомоги по представництву інтересів потерпілого в суді і 350 грн. по оплаті понесених витрат на отримання правової допомоги пов'язаних з підготовкою позовної заяви до суду. Дану позицію підтримав його законний представник.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав, що 12.04.2015 року він разом з ОСОБА_1 його сестрою ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 перебували в барі, де пили каву. Під час розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникла словесна перепалка в ході якої останній запропонував ОСОБА_4, вийти на подвір'я та поговорити, після чого підвівся із за столу тримаючи свої руки в кармані. ОСОБА_4, отримавши таку пропозицію, піввівся і наніс один удар рукою в обличчя ОСОБА_1, а потім вони з ОСОБА_4, схопили один одного руками, а після того як їх розняли ОСОБА_1, тримаючись руками за обличчя, присів на підлогу.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні показав, що 12.04.2015 року він перебуваючи в кафе-барі «Імперія», який належить його сімї, де допомагав своїй мамі ОСОБА_11 Також в той час в цьому приміщенні перебували його друзі ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Близько 22 години він почув словесну сварку між ними, а потім побачив, як ОСОБА_4 вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_1, а тому він кинувся їх розбороняти. Після отриманого удару у ОСОБА_1 зявилася гематома. Після чого його мама принесла, якийсь холодний предмет та дала його ОСОБА_1 для холодного компресу.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні показав, що 12.04.2015 року він з товаришами серед яких був потерпілий ОСОБА_1, перебували в кафе-барі «Імперія» в с. Кайтанівка. Через деякий час до їх столу підсів ОСОБА_4, і в ході розмови між ним та ОСОБА_1, виник словесний конфлікт. Потім він пішов купувати каву, а почувши розмову на підвищених тонах, повернувся до їх столу і помітив, що ОСОБА_10 утримує ОСОБА_4, а ОСОБА_8 стояв біля ОСОБА_1, у якого була гематома під лівим оком і йому надала допопогу господар бару. Після чого йому ОСОБА_8 розповів, що ОСОБА_1, вдарив ОСОБА_4

Показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що 12.04.2015 року він з товаришами серед яких був потерпілий ОСОБА_1, перебували в кафе-барі «Імперія» в с. Кайтанівка. Близько 22 год. до них за стіл підсів обвинувачений ОСОБА_4, Під час їх спільного спілкування між останнім та ОСОБА_1, виникла словесна перепалка. Запропонувавши ОСОБА_4, вийти на вулицю поговорити ОСОБА_1, підійшов до ОСОБА_4, а той підвішись ударив його кулаком в ліве око. Після отриманого удару у потерпілого з'явилася гематома під лівим оком на усунення якої йому надали холодний предмет.

Показаннями свідка ОСОБА_1, яка в судовому засіданні показала, що 12.04.2015 року разом з братом ОСОБА_1 та товаришами перебували в кафе-барі «Імперія», який розташований вулиці Чапаєва в с. Кайтанівка На якийсь час вона покинула приміщення бару, а коли повернулася то побачила, що що у брата ішла кров з носа, а під оком була гематома. Брат повідомив їй, що його спочатку ображав, а потім вдарив ОСОБА_4, що і підтвердили в подальшому хлопці, що перебували з ними в барі.

Фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 11.05.2015 року та фото таблиці до нього з яких вбачається, що цього дня потерпілий ОСОБА_1, в присутності слідчого та понятих показав, місце в барі, який розташований в с. Кайтанівка по вул. Чапаєва, де ОСОБА_13, наніс йому удар та показав механізм нанесення того удару. (а.с.57-65)

Фактичними даними, які містяться у висновку судово-медичного експерта від № 64 від 02.06.2015 року, з яких вбачається, що у ОСОБА_1, мають місце тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, контузії лівого ока після травматичної невропатії окорухового нерву зліва, які могли виникнути внаслідок удару яким-небуть тупим предметом по ступеню тяжкості відносяться до категорії середньої важкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості здоров'я. Дані тілесні ушкодження в совокупності з раніше перенесеною травмою голови призвело до поновлення інвалідності ОСОБА_1 По строку давності дані тілесні ушкодження відповідають часу, вказаному у постанові про призначення експертизи та могли виникнути при обставинах вказаних у даній постанові і не могли утворитися при падінні потерпілого при його падінні з положення стоячи на тверду поверхню землі. (а.с 66-67)

Оцінюючи вищенаведені показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що дані показання є достовірними, оскільки вони послідовні, докладні, не містять протиріч по суті події злочину та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням, досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів у їх сукупності, суд визнає, що вина ОСОБА_4, у вчиненні інкримінованого йому діяння, яке виразилилось у навмисному заподіянні ним середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_1, що спричинило до тривалого розладу здоров'я останнього, доведена повністю, дане діяння є кримінальним правопорушенням і містить склад злочину за який передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4, за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Відповідно до ч.1 ст.105 КК України передбачено, що неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання якщо буде визнано, що внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

Вирішуючи питання, про призначаючення покарання ОСОБА_4, суд визнає і враховує обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та те, що злочин він вчинив будучи неповнолітнім, а обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання, на момент вчинення злочину був неповнолітнім, має статус дитини потерпілої від Чорнобильської катастрофи, повністю визнав свою провину у скоєному, щиро покаявся, змінив поведінку у кращій бік на що вказує той факт, що як до скоєння даного злочину так і після його скоєння, будь - яких порушень законодавства ОСОБА_4, не вчинялось, що вказує на його бездоганну поведінку. На даний час є студентом 1 - го курсу Державного навчального закладу «Черкаське вище професійне училище ім. Героя Радянського Союзу Г.Ф. Короленка», згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, виховується в повній сім'ї. Має намір відшкодувати завдані збитки пояснивши, що не зробив цього раніше лише виключно з браком у нього таких коштів. Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що на даний час останній не потребує застосування покарання, а тому підлягає звільненню від покарання з умовою застосування до нього двох примусових заходів виховного характеру, а саме у виді: застереження та обмеженням дозвілля неповнолітнього, а саме перебування поза домівкою з 21.00 до 06.00 години та заборони відвідувати кафе, бари після 18 год. 00 хв., строком на 1 (один) рік.

Враховуючи той факт, що судом вирішувалось обвинувачення по суті і ОСОБА_4, визнано винуватим, тому щодо нього, слід постановити обвинувальний вирок.

Із аналізу ч.1 ст.105 КК України слідує, що суд, дійшовши до висновку про необхідність застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, звільняє особу від покарання взагалі, а не від призначеного покарання, а тому призначати покарання, в даному випадку, не потрібно. При застосуванні вказаної норми закону має місце таке звільнення від покарання, яке здійснюється шляхом постановлення (проголошення) обвинувального вироку, але без призначення покарання передбаченого відповідною санкцією статті Особливої частини КК України, оскільки замість нього суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.

Під час судового розгляду законним представником потерпілого ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в порядку ст. 128 КПК України і просив стягнути з неповнолітнього обвинуваченого та його законного представника-матері ОСОБА_5, заподіяну йому моральну шкоду у сумі 10 000 (дес'яти тисяч) грн., та матеріальну шкоду в сумі 9363 грн., (девять тисяч шістдесят три) грн.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого та його законного представника моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

За змістом ч.ч.1,2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичної білі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що неповнолітній потерпілий ОСОБА_1, має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4, йому було заподіяно моральну шкоду, яка підлягає стягненню на користь законного представника потерпілого.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України є законними та підлягають частковому задоволенню заявлені законним представником потерпілого ОСОБА_2, позовні вимоги про відшкодування заподіяної моральної шкоди, оскільки з досліджених судом матеріалів справи встановлено, що завданням середньої тяжкості тілесного ушкодження, останньму було заподіяно моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях з приводу його приниження, фізичного болю та необхідності проходити лікування, погіршенні стану здоров'я та в совокупності з раніше перенесеною травмою голови призвело до поновлення інвалідності, що у своїй сукупності призвели до втрати потерпілим нормальної працездатності та душевного спокою. Відповідно до вимог розумності і справедливості суд вважає, що заявлений законним представником потерпілого ОСОБА_1, розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. є завищеним і не відповідає обсягу заподіяної потерпілому моральної шкоди, а тому з врахуванням того, що потерпілий якого образив обвинувачений мав можливість уникнути конфлікту, покинувши місце за столом де перебував обвинувачений, який не чинив перешкоди у цьому. Натомість сам запропонував йому поговорити та першим встав за столу для реалізації таких намірів і на такі дії обвинувачений відреагував необґрунтованою агресією і даний факт знайшов своє підтвердження в ході судового засідання і не був спростованим ОСОБА_1, та його представниками, тому суд зменшує розмір відшкодування моральної шкоди до 4000 грн.

Вирішуючи цивільний позов в частині заявлених вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з дослідженими в судовому засіданні позову законний представник потерпілого зазначає, що поніс витрати у сумі 9363 грн 84 коп. При цьому з них на лікування та придбання ліків у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями на загальну суму 8063 грн 89 коп., на підтвердження чого подавши відповідні фіскальні чеки та на витрати на пальне для поїздов до лікарні в м. Черкаси у сумі 1299 грн 95 коп. А також квитанцію по оплаті послуг адвоката за здійснення представництва в суді потерпілого та квитанцію по оплаті правової допомоги при складанні позовної заяви до суду.

Водночас дослідивши дані вищезазначених фіскальних чеків вбачається, що, витрати законного представника ОСОБА_2, на підтвердження яких надано ним товарний на а.с.34 чек № ЧК 0132356 від 16.04.2015 року на суму 98, 58 грн. повторюється з товарним чеком на а.с.32 на таку саму суму, товарний на а.с.32 чек оплачено 17.05.2015 року, а як було встановлено то лікування проводилось з 14.04.2015 по 28.04.2015 року, тобто оплата проведена після його проходження, а товарний на а.с.33 на сму 793, 24 грн., не містить дати оплати, тому суд вважає, що такі докази не можна вважати належними та допустимими, а тому не можуть бути прийнятими на підтвердження витрат, понесених на лікування та придбання ліків законним представником потерпілого. Відтак, цивільний позов в частині відшкодування витрат на лікування потерпілого підлягає до задоволення частково.

Таким чином суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог законного представника неповнолітнього потерпілого, які він просить стягнути на його користь солідарно з неповнолітнього обвинуваченого та його законного представника.

Проте, відповідно до п.20 Постанови Пленуму ВС України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» за №5 від 16.04.2004р., у разі відсутності майна у неповнолітнього, достатнього для відшкодування завданої шкоди, шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає або в повному обсязі його батьками.

Тому суд вважає необхідним стягнути із законного представника неповнолітнього обвинуваченого - матері ОСОБА_5 на користь законного представника потерпілого ОСОБА_2, матеріальну шкоду в сумі 7062,31грн., та моральну шкоду в сумі 4000 грн., таким чином на загальну суму 11062, 31 грн., оскільки обвинувачений ОСОБА_4, є неповнолітнім, на даний час ніде не працює і не має ні самостійного заробітку, ні особистого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтвердженні процесуальні витрати, якими є і витрати на правову допомогу, яка заявлена потерпілим в розмірі 350 грн., за підготовку цивільного позову до суду на підтвердження оплати якої приєднано квитанцію до прибуткового касового ордера № 18/02/15, в зв'язку з чим суд ухвалює про задоволення вимог законного представника позивача у стягненні цих витрат на його користь із законного представника обвинуваченого -матері ОСОБА_5 Стягнення витрат на правову допомогу потерпілому за представництво його в суді діючими нормами законодавства не передбачені, а тому відсутні правові підставі для задоволення таких вимого законного представника позивача, які він заявив в сумі 2500 грн.

Речові докази - відсутні, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 , 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винуватим неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від покарання за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України із застосуванням примусових заходів виховного характеру у виді застереження та обмеженням дозвілля неповнолітнього, а саме запорони перебувати, поза домівкою, за місцем прживання з 21.00 до 06.00 години та заборони відвідувати кафе, бари після 18 год. 00 хв., строком на 1 (один) рік.

Стягнути ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 4000 грн. (чотири тисячі ) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, 11062 грн., 31 коп.,( одинадцять тисяч шістдесят дві) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 350 (триста п'ятдесят) витратвитрат по оплаті правової допомоги.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_4, не обирався. Речові докази відсутні, процесуальні витрати відсутні

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Катеринопільський районний суд, протягом 30 діб з дня оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою у такий же строк, з часу отримання копії вироку.

Головуючий О.В.Кухаренко