Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________ Справа № 299/260/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
26.02.2016 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання Стрижак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою Берегівського медичного коледжу до ОСОБА_1 про стягнення плати за навчання,
В С Т А Н О В И В :
Берегівський медичний коледж звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення плати за навчання.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно наказу №114 від 01.08.2011 року Берегівського медичного коледжу (надалі БМК) ОСОБА_1 була зарахована до числа студентів зі спеціальності «Лікувальна справа» за державним замовленням, як така, що успішно склала вступні іспити. 25.06.2015 року їй було присвоєно кваліфікацію фельдшер і видано диплом. 01.09.2011 року між сторонами було підписано угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, згідно якої позивач надав студентці якісну теоретичну та практичну підготовку фахівця та направив по місцю працевлаштування в державному секторі медицини, де вона повинна відпрацювати не менше трьох років. Після складання іспитів відповідачка отримала направлення для працевлаштування. Позивач отримав повідомлення про працевлаштування ОСОБА_1 №44 від 30.07.2015 року на посаду сестри медичної АЗПСМ с.Дюла. З отриманої відповіді ВОЗ Виноградівської РДА від 26.10.2015 року №136-к ОСОБА_1 звільнена з посади сестри медичної АЗПСМ с.Дюла з 26.10.2015 року по п.4 ст.40 КЗпП України за не вихід на роботу без поважних причин. Дане порушення зафіксовано в акті ревізії, якою також встановлено, що операцій, які б свідчили про відшкодування студенткою ОСОБА_1 вартості навчання в сумі 47533,80 грн. не вчинялися. Дирекція коледжу не отримала відповіді на запит про надання інформації про працевлаштування ОСОБА_1 Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 плату за повний термін навчання з 2011 року по 2015 рік в розмірі 47533,80 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не зявився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримують повністю.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про час і місце розгляду справи, судовою повісткою в порядку ст. 74 ЦПК України, причину неявки суд не повідомила. Зі згоди представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд знаходить за можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно до вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 01 вересня 2011 року між Берегівським медичним коледжом в особі директора коледжу ОСОБА_2 та студенткою ОСОБА_1 укладено Угоду №370 про підготовку фахівців з вищою освітою (напрям підготовки 1201 Медицина спеціальність 5.12010101 «Лікувальна справа»), відповідно до якої Берегівський медичний коледж зобов'язується надати студентці: якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця; після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства, де він зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років, а студент, у свою чергу, зобов'язалася: оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою фахівця за напрямом підготовки - Медицина, лікувальна справа, фельдшер, прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.
Згідно Наказу №114 від 01 серпня 2011 року Берегівського медичного коледжу "Про зарахування на навчання" ОСОБА_1 на підставі рішення приймальної комісії зараховано з 01.09.2011 року студентом першого курсу денної форми навчання за напрямами за державним замовленням «Лікувальна справа».
Відповідно до Наказу №55 від 25.06.2015 року у зв'язку з успішним завершенням курсу навчання, на підставі рішення Державної кваліфікаційної комісії ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію фельдшер і видано диплом серії Е №15 551, про що свідчить підпис в журналі «Реєстрація отримання дипломів студентами БМК».
З журналу обліку направлень на роботу випускників 5.12010101 «Лікувальна справа», які закінчили Берегівський медичний коледж в 2015 році, вбачається, що ОСОБА_1 30.06.2015 року отримала направлення №44 на роботу до ВОЗ Виноградівської РДА АЗПСМ с.Дюла.
Берегівський медичний коледж отримав повідомлення про працевлаштування ОСОБА_1 за №44 від 30.07.2015 року на посаду сестри медичної АЗПСМ с.Дюла.
Однак, згідно отриманої відповіді ВОЗ Виноградівської РДА від 26.10.2015 року №136-к ОСОБА_1 звільнена з посади сестри медичної АЗПСМ с.Дюла з 26.10.2015 року по п.4 ст.40 КЗпП України за невихід на роботу без поважних причин.
Під час проведення ревізії фінансовим інспектором в особі ОСОБА_3 працевлаштування випускників Берегівського медичного коледжу, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, встановлено факт звільнення з роботи за самовільне залишення роботи ОСОБА_1 Дане порушення зафіксовано в акті ревізії №07-04/86 від 25.12.2015 року.
Проведеною ревізією також встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку БМК в ревізійному періоді не значиться операцій, які б свідчили про відшкодування студенткою ОСОБА_1 вартсоті навчання в сумі 47533,80 грн.
Дирекцією коледжу ОСОБА_1 надіслано лист з повідомленням №437 від 31.12.2015 року про надання інформації про її місце працевлаштування, однак відповіді не отримано.
В матеріалах справи міститься довідка про понесені витрати БМК на підготовку спеціалістів за державним замовленням, а в даному випадку ОСОБА_1 Так, за період з 2011 року по 2015 рік нараховано всього 47533,80 грн.
Правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так, статтею 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 901 ч.1 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 2 Закону України "Про освіту" передбачено, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.
Відповідно до статті 52 Закону "Про освіту" випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 2 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням встановленого Постановою Кабінету Міністрів України за № 992 від серпня 1996 р. випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладення ними трудового договору із замовником.
Час навчання в інтернатурі до цього терміну не включається. У свою чергу статтями 6, 7, 8 даного Порядку передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою. Замовники можуть за рахунок своїх коштів надавати студентам матеріальну допомогу, а також встановлювати доплати до державної стипендії, визначеної для відповідної спеціальності, курсу, навчального закладу. Граничні розміри зазначених виплат не обмежуються. Випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.
Правила статті 14 Порядку передбачено, що у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконала умови угоди №370 від 01.09.2011 року, а тому позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Берегівського медичного коледжу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь державного бюджету в особі Берегівського медичного коледжу плату за повний термін навчання за період 2011-2015 р.р., в розмірі 47533,80 (сорок сім тисяч пятсот тридцять три грн. 80 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Берегівського медичного коледжу (р/р №35419001048977 в УДКСУ в Закарпатській області, МФО 812016, ЄДРОУ 02010735) судові витрати в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) гривень.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийОСОБА_4
Судове рішення № 56159280, Виноградівський районний суд Закарпатської області було прийнято 26.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 299/260/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: